Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Удосконалення АСУТП енергоблоку електростанції для різних режимів функціонування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Буданов, Павло Феофанович; Бровко, Костянтин Юрійович; Хом'як, Едуард Анатолійович; Федоров, Євген В'ячеславовичПроведено аналіз критеріїв підвищення техніко-економічної ефективності при експлуатації електроенергетичного обладнання енергоблоків електростанцій. Вказано, що в існуючих методиках розрахунку техніко-економічного ефекту не враховуються чинники, які призводять до техніко-економічних витрат при зупинах енергоблоку і зниженні навантаження електроспоживачів. Значним фактором у підвищенні техніко-економічної ефективності при експлуатації автоматизованих систем управління технологічними процесами на енергоблоці електростанції є оперативний контроль з виявлення низького рівня ступеня достовірності інформації. Показано, що надійність функціонування технологічного обладнання енергоблоку істотно залежить від ефективності автоматизованого управління у позаштатних ситуаціях, коли відбувається несанкціоноване зупинення енергоблоку, через помилкове спрацьовування. Виявлено, що причиною помилкових спрацьовувань є інформація про параметри технологічного процесуенергоблоку, яка характеризується низьким ступенем достовірності. Показано, що непередбачене несанкціоноване зупинення енергоблоку і зниження навантаження для електроспоживачів призводить до значних економічних і матеріальних втрат, а, отже, і до зниження техніко-економічної ефективності при автоматизованому управлінні енергоблоком. Показано, що у застосовуваних техніко-економічних моделях не враховуються фінансові та матеріальні витрати, які відбуваються через несанкціоноване зупинення енергоблоку і зниження навантаження для електроспоживачів при помилкових спрацьовуваннях в режимі реального часу. Розроблена єдина інтегрована економіко-математична модель, яка дозволяє розрахувати економічний ефект з урахуванням зміни надійності технологічного обладнання енергоблоку за рахунок своєчасного оперативного виявлення помилкових спрацьовувань і інформації з низьким ступенем достовірності. Для розрахунку економічного ефекту на основі розробленої єдиної економіко-математичної моделі запропоновано модульний блок режиму нештатних ситуацій, зв’язаний з модулями помилкових спрацьовувань і аварійних ознак, який враховує статичні і оперативні техніко-економічні складові. Надано практичні рекомендації для застосування техніко-економічного модуля в програмно-технічному комплексі енергоблоку, що дозволяє проводити розрахунки техніко-економічного ефекту на основі статичних даних, що надходять з пам’яті даних іпоточних даних з енергоблоку.Документ Удосконалення методу контролю оболонки тепловиділяючого елементу для підвищення безпеки ядерного реактора(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Буданов, Павло Феофанович; Бровко, Костянтин Юрійович; Хом'як, Едуард Анатолійович; Тимошенко, Олег АндрійовичПроведено аналіз існуючих методів контролю поверхні матеріалу облицювання паливного елемента, який показав, що їх використання для виявлення поверхневих та внутрішніх дефектів, таких як локальні неоднорідності, мікро- та макропори, різні тріщини, осьова рихлість тощо. характеризується низька ефективність, це трудомісткий процес, що вимагає додаткової обробки поверхні, матеріалу облицювання паливних елементів. Крім того, розслідували методи контролю поверхні матеріалу облицювання паливного елемента дозволяють візуально ідентифікувати лише грубі зовнішні тріщини та великі шлаки включення, невеликі тріщини та неметалічні включення, невидимі під шаром шлаку. Пропонується оцінити якість поверхні матеріалу оболонки у разі його пошкодження та руйнування - використання обчислювального апарату, заснованого на методі теорії фракталів.Пропонується використовувати фрактал властивості структури матеріалу оболонки та кількісна фрактальна величина - фрактальна розмірність, що дозволяє визначити ступінь заповнення обсягу структури матеріалу оболонки під час розгерметизації паливного елемента. Математична модель пошкодження структури паливного елемента облицювальний матеріал розробляється в залежності від одночасного впливу високої температури та внутрішнього тиску, викликаного накопиченням ядер продукти розподілу палива між гранулою ядерного палива та внутрішньою поверхнею обшивки паливного елемента з урахуванням збільшення фракталу в геометричні параметри облицювання паливного елемента. Показано, що пошкоджені структури матеріалу облицювання ТВЧ залежать від тиску і температура всередині обшивки паливного стержня, а також фрактальне збільшення геометричних параметрів, таких як: об’єм і поверхня, зовнішня та внутрішня діаметри, висота та площа поперечного перерізу, довжина та висота наплавлення ядерних гранул, зазор між внутрішньою поверхнею обшивки та ядерним паливом. Визначено критерій оцінки цілісності облицювання ТВЦ, який залежить від зміни геометричних значень у разі пошкодження і руйнування структури матеріалу облицювання паливної штанги. Дано практичні рекомендації щодо використання запропонованого методу для моніторингу герметичність обшивки паливного елемента для обробки інформації, отриманої з обчислювального модуля системи, що контролює герметичність обшивки для автоматизованої системи управління технологічним процесом енергоблоку атомної електростанції, що дозволяє виявити розгерметизацію паливних елементів на більш ранньому етапі порівняно зі стандартною процедурою.