Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості філософських методів у вивченні культури, суспільства, людини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Владленова, Іліана ВікторівнаДосліджено філософські методи, які відрізняються універсальністю та націленістю на пошук фундаментальних засад, що дозволяє доповнити наукові методи у пошуку кореневих причин та загальних закономірностей. Доведено, що філософія не тільки перетинається з іншими науками та галузями знання, а й створює нові галузі дослідження. Розглянуто створення нових методів в рамках самої філософії. Обґрунтовано філософські методи як більш вільні та гнучкі у порівнянні з науковими методами, що дозволяє філософам досліджувати ньюанси та складності концепцій та ідей. Проаналізовано розвиток філософії мови, який дав потужний поштовх формуванню універсальних програм перекладачів на засадах штучного інтелекту.Документ Нові методи навчання в цифровому суспільстві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Владленова, Іліана Вікторівна; Єрмоловський, Микола Анатолійович; Тарароєв, Яків ВолодимировичПроаналізовано основні тенденції в розвитку цифрового суспільства. Цифрове суспільство є наслідком розвитку інформаційного суспільства і формування високотехнологічної інфраструктури у цифровому просторі. Показано, що комунікаційні та інформаційні технології нерозривно пов’язані з сутністю, особливостями і розвитком цифрового суспільства. Спостерігається формування нових сфер соціального простору від електронного бізнесу, електронного адміністрування та охорони здоров’я до цифрового уряду і цифрової освіти. Сьогодні ці процеси органічно включають систему навчання, і ми можемо з упевненістю стверджувати про формування нової цифрової освіти. Ці процеси намагаються осмислити філософи. Наприклад, філософи освіти намагаються «схопити» сутність освіти, вивчають, що представляє собою виховання, як воно пов’язано з цінностями і нормами. Протягом більшої частини історії західної філософії філософські питання, які стосувалися освіти, центрувалися навколо філософських роздумів Сократа, Платона і Аристотеля. Починаючи з двадцятого століття, філософські роздуми стосовно освіти формувалися в роботах філософів різних течій. Інформаційне суспільство розвивається швидкими темпами. Відбувається трансформація в усіх формах суспільного життя. Незважаючи на чіткий і зрозумілий термінологічний апарат, концепції інформаційного/цифрового суспільства не існує. У своєму повсякденному значенні інформаційне суспільство – це суспільство, в якому інформація і знання відіграють особливу роль, а компьютерно-інформаційні технології служать для передачі та обробки інформації. Цифрове суспільство є наслідком розвитку інформаційного суспільства і формування високотехнологічної інфраструктури у цифровому просторі. Комунікаційні та інформаційні технології нерозривно пов’язані з сутністю, особливостями і розвитком інформаційного суспільства. Сьогодні ці процеси включають освіту, і ми можемо з упевненістю стверджувати про формування нової цифрової освіти.Документ Досвід Польщі з популяризації науки: Науковий центр Коперника у Варшаві(НТУ "ХПІ", 2017) Владленова, Іліана ВікторівнаНаука призначена для кожного громадянина суспільства, вона повинна бути демістифікованою. У зв'язці наукове-соціальне народжується розуміння, що кожен може опанувати науковим знанням як культурним надбанням і краще зрозуміти їх взаємозв'язок. У будь-якому суспільстві необхідно формування наукової культури і доступне поширення наукової інформації. Це формує «наукову грамотність». Необхідно, щоб вчені виходили за межі свого наукового товариства і взаємодіяли з громадськістю. Це може бути як телепрограми, так і гуртки любителів науки. Необхідно шукати нові шляхи, нові способи залучення людей до науки.Документ Фундаментальні фізичні константи: онтоантропологічний смисл(НТУ "ХПІ", 2009) Владленова, Іліана ВікторівнаАналізуються проблеми сучасної фізики в світлі нових експериментальних даних, зокрема, можливості зміни деяких фундаментальних постійних з часом. Показано, що онтологічний опис невіддільний від антропологічного чинника, тим паче, що однією з евристичних ідей сучасної науки є думка про включеність, інтегрованість людини в буття.Документ Філософські засади нанонауки(НТУ "ХПІ", 2015) Владленова, Іліана ВікторівнаВпровадження та розробка високих технологій актуалізують глибинні процеси трансформацій засад науки, які у зв'язку з недостатньою розробленістю та дискусійністю вимагають усебічного філософського аналізу. Визначено філософські засади нанонауки. Безумовно, вплив нових технологій на спосіб життя та культуру дуже великий і породжує цілий ряд етичних, економічних, правових і соціальних проблем. Тому необхідно мати повне уявлення про нові технології, щоб мати можливість аналізувати весь комплекс процесів, який може запустити їх передбачуване застосування.Документ Сучасні технології: виклики та ризики(НТУ "ХПІ", 2014) Владленова, Іліана ВікторівнаУ статті аналізуються ризики, до яких приводять технології, розглядається феномен технізації людської природи, що провокує трансформовану самосвідомість, трансформацію етичних цінностей. Можливо також використання біологічних компонентів для оптимізації технічних процесів (виділення з біологічного середовища і переведення в технічну систему). У такому разі кардинально зміняться уявлення про природу тілесності. Проблема трансформації соціальної природи людини актуалізується у зв’язку з необмеженими можливостями маніпуляції при широкому використанні високих технологій в суспільстві.