Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

20161

Налаштування

Автор: search.filters.author.Воляк, Елена АлександровнаКлючові слова: search.filters.subject.double carbide

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Особенности образования наноструктур на одно-, двух- и трехкарбидных твердых сплавах при действии лазерного излучения
    (НТУ "ХПИ", 2016) Костюк, Геннадий Игоревич; Бруяка, Ольга Олеговна; Воляк, Елена Александровна
    Рассмотрены возможности получения наноструктур на одно-, двух- и трехкарбидных сплавов при действии фемто- и пикосекундного лазеров. Определены зависимости максимальной температуры, скорости её роста и температурных напряжений от плотности теплового потока (10¹²...10¹⁶ Вт/м²) и при времени его действия от 10⁻¹⁶ до 10⁻¹² с. Показано, что большие температуры, скорости нарастания температур и температурные напряжения реализуются для трехкарбидного твердого сплава ТТ20К9, наименьшие – для однокарбидного твердого сплава ВК4. Анализ скоростей роста показывает, что для всех исследованных режимов она превышает необходимую для образования наноструктур – 10⁷ К/с. Максимальные температурные напряжения для ряда режимов превышают 10¹⁰ Па, что позволяет получать непосредственно наноструктуры вследствие действия температурных напряжений, а для широкого круга режимов они существенно ускоряют процесс образования наноструктур. Полученные значения объёма зерна и глубины его залегания позволили найти технологические режимы для получения наноструктур. Представленные зависимости объёма наноструктур от технологических параметров (плотности теплового потока и времени его действия) позволяют проводить экспресс-оценку технологических параметров получения наноструктур.