Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

20141

Налаштування

Автор: search.filters.author.Годзь, Наталья БорисовнаКлючові слова: search.filters.subject.science

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Проблемы научной формулировки в восприятии экологии как целостного системного образования с позиции философии науки
    (НТУ "ХПИ", 2014) Годзь, Наталья Борисовна
    В статье продолжена работа над раскрытием тематики функционирования в научном сообществе понятий, их трансформации, расширения и модификации. Проанализировано ряд положений по эволюцию предмета экология. Подчеркивается важность коммуникации в науке и важность тщательного анализа возврата и перепроверки при поднятии реликтовых теорий, которые в силу специфики истории и глобальных проблем разного характера остаются на периферии научного знания, и, следовательно – забытыми. Это приводит к отсеканию ряда исследований. Экологию следует связывать с такой ее уникальной чертой, как максимальной характеристикой в единении научных интересов в изучении прошлого и будущего. Подчеркивается роль библиотек. Нам важна точка зрения Гр. Грузинцева про сдвиг науки (системность, релятивизм, экзактность) и определение экзактности как более высоких требований к своим методам при разрешении задач, которые наука не может решить при помощи старых логических средств.