Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Розробка протиризикового методу оптимізації бізнес-процесів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Данченко, Олена Борисівна; Семко, Олександр ВікторовичВпровадження проєктів цифрової трансформації в систему соціально-економічного управління вимагає розробки нових інструментів та підходів до управління інформаційними ризиками як головного важеля успішності проєкту. Задля вирішення даної задачі були проаналізовані останні наукові здобутки в напрямі розробок та впровадження протиризикових методів для різних галузей економіки. Даний аналіз в черговий раз підтвердив аксіому про необхідність управляти ризиками, а на сьогоднішній день, інформаційними ризиками, які в епоху цифровізації стають головною проблемою для багатьох організацій. Метою даної статті є розробка моделей та алгоритму протиризикового методу оптимізації бізнес-процесів в організаціях. Пропонується протиризиковий метод оптимізації бізнес-процесів, розроблений на основі концептуальної та математичної моделей управління інформаційними ризиками в проєктах цифрової трансформації бізнесу. В роботі продемонстрований концепт методу, ідея якого полягає в одночасному аналізі інформаційних ризиків організації, її проєктів та її оточення із застосуванням до них єдиних заходів протидії, що веде до скорочення термінів та витрат на реалізацію проєкту. Також наведений математичний опис моделі управління інформаційними ризиками в проєктах цифрової трансформації бізнесу, як інструментарію менеджера для розрахунків ключових показників проєкту. Запропонований протиризиковий метод оптимізації бізнес-процесів дозволяє усунути надмірну вартість операцій, час виконання операцій, неузгодженість дій учасників та врахувати інформаційні ризики. Зроблений висновок про те, що даний протиризиковий метод оптимізації бізнес-процесів набуває практичного значення та цінності в процесі вибору стратегій подальших дій з управління проєктами.Документ Метод управління інформаційними ризиками в проєктах діджиталізації бізнес-процесів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Данченко, Олена Борисівна; Бедрій, Дмитро Іванович; Семко, Олександр; Заяц, Ольга ВасилівнаУправління ризиками, зокрема інформаційними, завжди було завданням номер один при розробці та впровадженні будь-якого проєкту. Проєкти ж діджиталізації особливо чуттєві до інформаціних ризиків, тому ризик-менеджмент постійно в пошуку механізмів захисту. В статті автори проаналізували деякі методи управління ризиками, запропоновані іншими науковцями. Разом з тим залишається ще ціла низка питань в напрямі управління інформаційними ризиками в процесі діджиталізації бізнесу. Серед методів, що дозволяють мінімізувати імовірність настання ризикових подій є методологія застосування реінжинірингу бізнес-процесів, яка бува використана при розробці нового протиризикового методу. Одночасно пропонується дослідити ефективність оптимізації бізнес-процесів через функціонально-вартісний аналіз (ФВА) та визначення його впливу на результативність проєкту вцілому. Для наочності розробниками методу надається алгоритм оптимізації бізнес-процесу з використанням модифікованого ФВА та який є складовою частиною методу управління інформаційними ризиками проєкту.Документ Технологія вибору ефективної методології управління ІТ-проєктом(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Борисов, Олексій Вікторович; Данченко, Олена Борисівна; Харута, Віталій СергійовичПоказана залежність вибору оптимальної методології управління ІТ-проєктом до його успішного завершення. Вибір методології управління є одним з перших рішень, яке приймає проєктний менеджер. Кожна з існуючих методологій управління має свої плюси та мінуси для різних типів проєктів. Деякі з них розраховані на швидкість розробки програмного продукту, інші – на всебічне дотримання вимог, треті – на креативність і постійний процес вдосконалення. Вибір оптимальної методології вимагає чіткого розуміння, позитивного або негативного впливу на конкретний проєкт. Універсальної методології не існує, тому її вибір виконується індивідуально під кожен проєкт, орієнтуючись на його цілі, масштаб, складність, терміни виконання, професіональність і дисциплінованість команди. Це необхідно, оскільки одні методології дозволяють прискорити розробку, тоді як інші – зробити її більш ґрунтовною, виключити ризик виникнення істотних проблем, помилок або браку продукту. Тобто кожна методологія управління орієнтована на різні аспекти та особливості проєктів, тому можлива комбінація відразу кількох методологій. Головним завданням статті було з'ясувати, якою мірою конкретний підхід відповідає цілям та особливостям ІТ-проєкту. Процес аналізу, оцінки, та вибору відповідної методології ґрунтується на стандарті Organizational Project Management Maturity Model (OPM3) – моделі зрілості організаційного управління проєктами.Документ Метод формування ефективних команд освітніх проєктів підвищення кваліфікації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кузьмінська, Юлія Миколаївна; Данченко, Олена Борисівна; Бедрій, Дмитро ІвановичМетодологія проєктного менеджменту широко використовується в різних аспектах освітньої діяльності, в тому числі і у сфері освіти дорослих. Освітні проєкти підвищення кваліфікації, що реалізуються закладами вищої освіти у сфері освіти дорослих в основному за державні кошти, є обмеженими, з одного боку, в строках виконання, що призводить до неможливості збільшення часу реалізації проекту, потім у розмірах фінансування, що регламентовано відповідними положеннями та постановами про організацію професійного навчання (підвищення кваліфікацію) фахівців, а з другого боку, внутрішнім розпорядком та правилами навчальних закладів, щодо організації навчання та реалізації освітніх проєктів у сфері вищої освіти, що націлені на роботу зі студентами. При цьому до виконання таких проєктів висуваються підвищені вимоги щодо їх якості. За таких умов реалізація освітніх проєктів підвищення кваліфікації є досить складною. Команди освітніх проєктів підвищення кваліфікації формуються в основному з осіб, підібраних з числа внутрішніх працівників навчального закладу, що здатні працювати з дорослою аудиторією. Для формування таких команд в обов’язковому порядку необхідно враховувати особливості навчання дорослих, особливості освітніх проєктів підвищення кваліфікації та особливості команд таких проєктів. Відповідно управління такими командами пов’язане з певними кадровими ризиками, що можуть впливати на успішність проєкту. В свою чергу, робота з командами, члени яких мають високий креативний потенціал, потребує дієвих методів управління, одним з яких є процес формування єдиного, цілісного колективу однодумців, здатних ефективно досягати мети проєкту. Пропонується метод формування команд освітніх проєктів підвищення кваліфікації, отриманий у результаті проведення перехресного оцінювання якостей (креативності) членів команд таких проєктів з урахуванням їх кадрових ризиків та «ступенів довіри». Зроблено висновки про те, що такий метод дає змогу керівнику освітнього проєкту підвищити ефективність прийняття рішення щодо формування команди або планування виконавців на завдання освітнього проєкту підвищення кваліфікації, завдяки вибору претендентів з найвищими «ступенями довіри».Документ Огляд та класифікація особливостей арт-проєктів як факторів ризику(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Данченко, Олена Борисівна; Рибалко, Ірина Вікторівна; Заруцький, Сергій Олександрович; Бєлова, Олена ІгорівнаПропонується огляд особливостей арт-проєктів як ймовірних загроз для планування та реалізації проєктів творчої сфери за наступними напрямками: психологічні аспекти творчої особистості та специфіка арт-проєктів, що характерна виключно для проєктів даної сфери. Визначено, що сукупність факторів внутрішнього та зовнішнього середовища є основою для формування переліку та ранжирування ризиків арт-проєктів. Детальний аналіз наукових робіт, присвячений дослідженням у сфері впровадження проєктного підходу в творчій сфері, вивченню психологічних рис, що суттєво відрізняють творчу особистість від психології інших людей та дослідженням у сфері управління ризиками, довів, що увага з боку наукової спільноти щодо дослідження ризиків та природи їх походження саме для арт-проєктів на сьогодні дуже незначна. Впровадження методології проєктного підходу до організації та реалізації творчих заходів в Україні наразі ще досить слабке, а протиризикові заходи починають розроблятися тільки після настання ризику. Тож, питання вивчення ризиків у реалізації арт-проєктів залишається актуальним та затребуваним. Аналіз психологічних рис творчих особистостей та специфіка арт-проєктів, як джерел походження ризиків, дав можливість для розробки видів ризиків для подальшої їх класифікації. Зроблено висновки, що складена класифікаційна схема має практичну цінність для менеджерів арт-проєктів. Вона дозволить в подальшому передбачати варіанти розвитку подій, заздалегідь визначати чинники впливу зовнішнього та внутрішнього оточення арт-проєкту та завчасно розробляти заходи, методи та прийоми щодо недопущення ризикової події або, у разі її настання, мінімізувати негативні наслідки для досягнення цілей арт-проєкту (час, бюджет, зміст, якість). Зараз до переліку видів ризиків арт-проєктів включено лише два джерела походження ризиків. Але натомість робота над складанням класифікаційної схема ризиків арт-проєктів буде продовжена, щоб включити в себе максимально можливі джерела походження ризиків і дати менеджеру проєкту дієвий інструмент для ідентифікації та аналізу ймовірних загроз (ризиків) або можливостей.Документ Ідентифікація та аналіз ризиків проєктів ІТ-аудиту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Данченко, Олена Борисівна; Альба, Віктор Олексійович; Березенський, Руслан Володимирович; Савіна, Оксана ЮріївнаЗа відносно короткий проміжок часу сфера інформаційних технологій зі звичайної, подекуди другорядної галузі, перетворилась на один з головних драйверів світової економіки, ставши каталізатором для тектонічних змін і трансформацій у багатьох інших індустріях. Українська ІТ-галузь нині успішно конкурує на світовому ринку і є надійним джерелом валютних надходжень. Сьогодні українці можуть створювати, просувати й продавати ІТ-продукти на глобальних ринках. Вони зацікавлені не просто у створенні продукту, а й в активному його розвитку. Для продуктивної та ефективної роботи підприємств ІТ-сфери потрібен постійний моніторинг і контроль реального стану ІТ-інфраструктури. Одже, оцінка стану інформаційної та/або фінансової системи підприємства є нагальною та необхідною, а тому все частіше на таких підприємствах запроваджується ІТ-аудит, який потребує вмілого та ефективного управління для досягнення найкращих результатів. Виходячи з результатів проведеного аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних вчених і дослідників області управління проєктами ІТ-аудиту зроблено висновок, що цей аспект є малодослідженим. Проєкти ІТ-аудиту володіють специфічними ризиками, які потребують детального дослідження. В статті визначено фактори, що впливають на збільшення часу та вартості проєктів ІТ-аудиту з використанням методу причинно-наслідкової діаграми Ісікави. Виявлено, що суттєва частина відхилень та невизначеностей, які приводять до збільшення часу та вартості пов’язані безпосердньо з стекхолдерами проєктів ІТ-аудиту. Ідентифіковано стейкхолдерів проєктів ІТ-аудиту, до яких віднесено: власника, ініціатора, замовника, інвестора, менеджерів проєктів, команду проєкту або аудиторів, конкурентів та інших зацікавлених сторін. Проаналізовано вплив основних груп стейкхолдерів на зменшення часу та вартості проєктів ІТ-аудиту з використанням методу причинно-наслідкової діаграми Ісікави. Визначено ризики стейкхолдерів проєктів ІТ-аудиту через призму їх можливостей та загроз для таких проєктів.Документ Ціннісно-орієнтоване управління змістом будівельного проекту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Данченко, Олена Борисівна; Нахімі, Мохаммад Ясін Мохаммад Хусайн; Савіна, Оксана ЮріївнаУправління змістом проєктів, зокрема й будівельних, у проєктній діяльності вимагає врахування ціннісних орієнтацій всіх зацікавлених сторін, постійного моніторингу та контролю змісту з метою попередження, запобігання можливого зниження отриманих цінностей в процесі створення та реалізайції продукту будівельного проєкту. За результатами проведеного аналізу наукових праць було зроблено висновок, що запровадження ціннісно-орієнтованого підходу до формування змісту проєкту та використання декомпозиції робіт для будівельних проєктів є нагальним й потребує уточнення і дослідження. Пропонується удосконалений підхід управління змістом будівельних проєктів, що інтегрує в собі ціннісні складові вимог та потреб стейкхолдерів, які представляються у вигляді структури декомпозиції робіт. Впровадження цих процесів дозволить керівнику проєкту та його команді брати на себе усвідомлений та контрольований ризик щодо виконання проєкту з метою створення цінності, яка інтегрує в собі цінності зацікавлених сторін. Виконання цілей власників та користувачів має основоположне значення для створення цінності через проєкт. Щоб ефективно створювати цінність будівельного проєкту, цінність користувачів повинна бути узгоджена зі стратегіями власника, закладена в змісті проекту та проконтрольована на протязі всього життєвого циклу проєкту і його продукту. Керівник проєкту повинен чітко усвідомлювати до яких наслідків можуть призвести неврахування або ігнорування цінностей стейкхолдерів, та яким чином покращити або підтримати ціннісні установки зацікавлених сторін для ефективного управління будівельним проєктом. Зроблено висновок про те, що ціннісно-орієнтоване управління змістом будівельного проекту може стати основою для нової компоненти методології управління змістом проєктів, що дозволить включати до змісту рекомендації та відповідні документи, які регламентують ціності стейкхолдерів, а також дозволяють на всіх етапах життєвого циклу проекту проводити моніторинг та контроль як цінностей так і складових змісту.Документ Просторова 5D-модель психології управління проєктами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Данченко, Олена Борисівна; Поскрипко, Юрій Анатолійович; Бедрій, Дмитро Іванович; Семко, Інга БорисівнаПроектна діяльність передбачає можливість використання учасниками проєктів методів та інструментів з інших галузей знань. Для реалізації м'яких навичок і поведінкових компетенцій проєктні менеджери використовують методи і інструменти психології управління. Однак їх практичне застосування не завжди приносить очікуваний результат, що обумовлено не стільки недостатньою ефективністю таких методів, скільки відсутністю певних компетенцій в учасників проєктів, нерозумінням як саме, яким чином ці методи треба використовувати в практичній діяльності. Запропоновано м'які навички і поведінкові компетенції, а також можливості їх практичного застосування у проєктному менеджменті досліджувати за допомогою науково-практичного напрямку проєктного менеджменту «психологія управління проєктами». Конкретизовано термінологічну систему психології управління проєктами, надано і обґрунтовано дефініції «психології управління проєктами» та пов’язаних категорій, зокрема понять «компетенція» та «компетентність» у психології управління проєктами, визначено їхню сутність, зміст, співвідношення та критерії розмежування. Проаналізовано 15 сучасних стандартів управління проєктами та підходів до найбільш важливих управлінських компетенцій, що дало змогу провести ідентифікацію та первинний скринінг поведінкових комепетенцій з психології управління проєктами. Запропоновано метод формування «пулу» поведінкових компетенцій з психології управління проєктами, які пропонується відносити до п'яти кластерів: 1) індивідуальні особистісні поведінкові компетенції, які реалізуються у особистісних індивідуальних психологічних процесах та явищах в управлінні проєктами; 2) командні міжособистісні групові поведінкові компетенції, які реалізуються у міжособистісних групових психологічних процесах та явищах в управлінні проєктними командами; 3) організаційні міжособистісні колективні поведінкові компетенції, які реалізуються у колективних організаційних психологічних процесах управління взаємодією із проєктним оточенням та зацікавленими сторонами; 4) професійно-важливі особистісні якості, установки і риси характеру учасників проєктів; 5) поведінкові компетенції із забезпечення психологічної безпеки в управлінні проєктами. Імплементація визначених поведінкових компетенцій у проєктний менеджмент створює об’єктивні передумови для розробки рамкової моделі - фреймворку компетентності з психології управління проєктами, який об’єднає різні аспекти досліджень та застосування поведінкових компетенцій у проєктному менеджменті та сприятиме подальшому підвищенню ефективності проектної діяльності.Документ Проєктний підхід у творчій сфері(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Данченко, Олена Борисівна; Рибалко, Ірина Вікторівна; Меленчук, Віктор Миколайович; Березенський, Руслан ВолодимировичЗастосування проєктного підходу до реалізації будь-якої ідеї дає керівнику проєкту можливість більш чітко визначати цілі та критерії їх досягнення, структурувати всі процеси виконання робіт, виключати «розмитість» відповідальності, здійснювати більш повний контроль ходу виконання робіт, оптимізувати ресурси, виявляти ризики та завчасно розробити план щодо їх уникнення або подолання наслідків. Проєктна діяльність у творчий сфері існувала завжди, але тільки відносно нещодавно науковий світ звернув на неї увагу з боку детального вивчення особливих умов творчої діяльності та адаптування під неї методології проєктного підходу. Під час реалізації творчих проєктів керівнику доведеться працювати з командою митців та творчих особистостей, які керуються не логікою та фактами, а більш, емоційні, чутливі, зорові та інтуїтивні. Це накладає відбиток на формальну методологію проєктного підходу. Рівень емоцій у творчих проєктах набагато вищий, ніж у технічних. Співчуття, розуміння та підтримка завжди будуть балансувати з вимогливістю, наполегливістю та категоричністю у дотриманні чітких критеріїв до виконання задач, використання виділеного бюджету та графіку проєкту. Але проєкт має певні обмеження, яких треба дотримуватися незважаючи на сферу застосування проєктного підходу. Тому керівнику творчих проєктів потрібно знайти баланс між тим, щоб підштовхувати виконавців проєкту до оптимізації продуктивності та надавати всіх необхідних ресурсів для натхнення та отримання особистого задоволення від процесу та продукту, розвиваючи в них таким чином талант та креативність, готовність до ефективної роботи та максимального використання свого творчого потенціалу. Пропонується аналіз, який на прикладі конкретного творчого заходу, дає можливість переконатися, що творчі заходи мають всі характеристики проєкту. Зроблені висновки, що використання методології управління проєктами без адаптування її під специфіку творчої сфери, матиме негативні наслідки.Документ Управління конфліктами наукового проекту(НТУ "ХПІ", 2019) Данченко, Олена Борисівна; Бедрій, Дмитро Іванович; Семко, Інга БорисівнаУправління людськими ресурсами у проектній діяльності вимагає від керівників різних ланок постійного моніторингу та контролю з метою попередження, запобігання й зниження ймовірності виникнення конфліктних ситуацій. За результатами проведеного аналізу наукових праць було зроблено висновок, що у більшості випадків успішна реалізація будь-якого проекту та задоволення потреб його стейкхолдерів залежить від професійних та компетентністних здібностей, навичок й вмінь команди проекту, а також лідерських якостей керівника проекту та спроможності його уникати або запобігати впливу конфліктів. Пропонується нова компонента методології управління проектами, зокрема управління конфліктами наукового проекту, яка включає у себе процеси планування управління конфліктами проекту, ідентифікації конфліктів, аналізу конфліктів, планування реагування на конфлікти, здійснення реагування на конфлікти та моніторингу конфліктів. Впровадження цих процесів дозволить керівнику проекту та його команді брати на себе усвідомлений та контрольований ризик щодо виконання проекту з метою створення цінності. Конфлікт всередині кожного наукового проекту існує на двох рівнях, зокрема: індивідуальні конфлікти, які можуть мати вплив на досягнення однієї чи декількох цілей проекту, та загальні конфлікти, які виникають із поєднання індивідуальних конфліктів, стресів, проблем, тощо, та можуть впливати на реалізацію всього проекту. Керівник проекту повинен чітко усвідомлювати до яких наслідків можуть призвести деструктивні конфлікти та яким чином покращити вплив конструктивних конфліктів на реалізацію проекту. Зроблено висновок про те, що конфлікти можуть виникати протягом всього життєвого циклу наукового проекту, тому процеси управління конфліктами проекту повинні здійснюватися постійно із самого початку планування проекту до його успішного завершення та задоволення цілей стейкхолдерів, що ставляться перед проектом.