Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Електрохімічне осадження сплаву олово–цинк з цитратно–аміакатного електроліту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Дерібо, Світлана Германівна; Лещенко, Сергій Анатолійович; Гомозов, Валерій Павлович; Коваленко, Юлія ІванівнаДосліджено катодні процеси електрохімічного осадження сплаву олово–цинк в цитратно–аміакатних електролітах. Концентрації основних компонентів досліджуваного електроліту (г/дм3): олова хлорид (SnCl2·2H2O) – 44, цинку оксид (ZnO) – 4, амонію хлорид (NH4Cl) –100, натрію цитрат (Na3C6H5O7) –100. Столярний клей (1,5 г/дм3) та неонол (4 мл\дм3) додавали в електроліт як поверхнево–активні речовини. Встановлено, що якісні покриття без підігріву та перемішування осаджуються тільки в діапазоні pH від 6,0 до 7,0. Додавання до електроліту вказаних речовин очікувано призводило до гальмування відновлення металів, покращення кристалічної структури осаду, але зменшувало катодний вихід за струмом. Дослідження, проведені за допомогою комірки Хулла, показали, що електроліт, який містить неонол як поверхнево–активну речовину, продемонстрував найкращу розсіювальну здатність у порівнянні з іншими розчинами. Залежність виходу сплаву за струмом від катодної густини струму показала, що в діапазоні густин струму від 0,5 А/дм2до 4 А/дм2 вихід за струмом нелінійно зменшується з 82% до 52%. Експериментально одержана залежність вмісту цинку в сплаві від катодної густини струму показала можливість одержання сплавів з вмістом цинку від 8% до 33%. Одержані результати дозволили визначити, що для осадження сплаву з вмістом цинку 20–25 %, який забезпечує найкращі антикорозійні властивості покриття, необхідно здійснювати процес при катодній густині струму 1,5–2,0 А/дм2, при цьому вихід за струмом складає близько 70 %, швидкість осадження сплаву –0,44–0,54 мкм/хв. Одержані покриття мають напівблискучий вигляд, дрібнокристалічну структуру, світло–сірий колір, добре зчеплені з основою.Документ Обґрунтування складу електроліту в електрохімічному синтезі пероксимолочної кислоти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Водолажченко, Сергій Олександрович; Дерібо, Світлана Германівна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Шахін, Іссам ХуссейнПероксимолочна кислота (ПОМК) є сильним дезінфектантом з широким спектром антимікробної активності. Її широке застосування гальмується через відсутність електрохімічної технології синтезу ПОМК, що дозволить розробити локальні електрохімічні генератори для виробництва дезінфектантів на її основі. Для аналізу вольт-амперних залежностей перебігу суміщених анодних процесів був застосований термодинамічний аналіз рівноважних потенціалів. Відомості про стандартний потенціал системи СН₃СH(OH)С(=О)ОН ↔ СН₃СH(OH)С(=О)ООН відсутні, як в довідковій літературі, так і в фахових наукових виданнях. Показано, що електрохімічний синтез ПОМК є суміщеним з процесами виділення кисню та утворення пероксиду водню. Для гальмування перебігу побічних процесів застосована добавка до розчину молочної кислоти 0,5 моль дм⁻³H₂SO₄. Адсорбція сульфат іонів призводить до витіснення певної частки молекул води за межі між фазної границі. Також відмічено збільшення майже в 2 рази анодної густини струму при потенціалах електрохімічного синтезу пероксисполук. Встановлено, що молекула молочної кислоти вбудовується в структуру приелектродного шару з спрямованою до поверхні аноду карбоксильною групою. Перегин вольт амперної залежності, при потенціалах більш позитивних за 1,70…1,75 В, вказує на перебіг суміщених процесів утворення пероксисполук, які перебігають зі значним гальмуванням кисневої реакції на Pt/PtO2 аноді. Виділення кисню в цих умовах відбувається через утворення і розклад Н₂О₂. Різниця потенціалів прямого і зворотнього ходу вольт амперних залежностей вказує на значний вплив молочної кислоти на адсорбційні процеси на поверхні аноду. Одержані результати підтвердили обґрунтованість вибору Pt/PtO₂ аноду для електрохімічного синтезу ПОМК. Обґрунтовано склад електроліту для електрохімічного синтезу ПОМК: 2 моль дм⁻³ молочної кислоти, 0,5 моль дм⁻³ сульфатної кислоти.Документ Анодні процеси в водних розчинах диметилсульфоксиду(НТУ "ХПІ", 2018) Матрунчик, Ольга Леонідівна; Дерібо, Світлана Германівна; Байрачний, Володимир Борисович; Подушка, Тимофій ОлександровичМетансульфокислоту отримують хімічним і електрохімічним методами. Хімічний метод добре вивчений і найбільш освоєний промисловістю. Електрохімічний метод не доведений до практичної реалізації, хоча і дозволяє отримувати цілий спектр органічних сполук сірки високої чистоти. Застосування електрохімічного методу окислення диметилсульфоксиду дозволяє керувати процесом. Параметрами керування є: потенціал аноду, каталітична активність матеріалу аноду, температура електроліту, промотуючі добавки в електроліті. Встановлено, що електрохімічне окислення диметилсульфоксиду до метансульфонової кислоти перебігає через стадію утворення диметилсульфону. Електродні процеси досліджували методом вольтамперометрії. Отримані вольтамперні залежності дозволили обґрунтувати параметри проведення електрохімічного синтезу. Гранична густина струму в області напівхвилі на циклічних вольтамперних залежностях залежить від концентрації диметилсульфоксиду. Ця напівхвиля виявлена в області потенціалів 1,5...1,7 В та відповідає окисленню S⁺⁴ → S⁶⁺. На першій ступені диметилсульфоксид окислюється до диметилсульфону, на другій диметилсульфон до метансульфонової кислоти. Окислення диметилсульфоксиду в диметилсульфон відбувається за участю кисень-радикальної частки. Утворення метансульфонової кислоти пов’язане з електро-хімічним синтезом пероксиду водню. В утворенні метансульфонової кислоти беруть участь пероксо частки радикального характеру, генеровані на поверхні платинового аноду. Встановлено, що збільшення концентрації диметилсульфоксиду більше за 4…5 моль∙дм⁻³ не призводить до збільшення робочої густини струму. Електрохімічний синтез диметилсульфону і метансульфонової кислоти проводили в діафрагменному електролізері при використанні платинового аноду. Анодна та катодна камери були розділені діафрагмою на основі полівінілхлориду. Концентрація диметилсульфоксиду при електрохімічному синтезі становила 4 моль∙дм⁻³ в фоні з концентрацією 0,2 моль∙дм⁻³. Область потенціалів та відповідні їй густини струму були обрані аналізом вольтамперних залежностей та становили 350 та 800 А∙м⁻². Продукти електроокислення аналізували методом ІЧ-спектроскопії.Документ Шляхи скорочення водоспоживання у гальванічному виробництві(НТУ "ХПІ", 2018) Лещенко, Сергій Анатолійович; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Дерібо, Світлана Германівна; Смірнова, Ольга Леонідівна; Лучник, Ганна Сергіївна; Загородніх, Наталія ВолодимирівнаПроблема завищеного водоспоживання в гальванічному виробництві пов’язана з низькою точністю визначення витрат води, нераціональним використанням існуючих методів її економії, небажанням або невмінням впроваджувати передові технології промивань. Різноманітність технологій в гальванотехніці не дозволяє встановити єдині норми витрат води для кожного виду покриттів. З метою оптимізації витрат води в конкретному гальванічному виробництві необхідний, аналіз її потоків необхідно проводити з урахуванням усіх факторів. Надмірне водоспоживання є неприпустимим в умовах високих цін на воду та суттєвої собівартості заходів зі знешкодження стічних вод. Тому проблема зменшення витрат води є надзвичайно актуальною. Метою даної роботи є аналіз традиційної методики розрахунку витрат води на промивні операції та обґрунтування пропозицій щодо удосконалення технології промивних операцій. Витрати промивної води, розраховані за традиційною методикою, є завищеними внаслідок неточного визначення деяких факторів. Рекомендовані в літературі значення питомого виносу розчину поверхнею деталей є невиправдано завищеними. Тривалість стікання розчину рекомендовано збільшувати з метою суттєвого зменшення питомого виносу розчинів. Продуктивність лінії слід визначати з урахуванням площі поверхні оснастки. Експериментальне визначення загального виносу розчину поверхнею деталей є оптимальним рішенням для досягнення високої точності розрахунків. Діапазон значень критерію промивання для ванн уловлювання доцільно суттєво розширити. Числові значення коефіцієнтів, що враховують наявність ванн уловлювання, не можуть бути сталими величинами. Їх значення необхідно розраховувати як залежності від критеріїв промивання відповідних ванн уловлювання. Точність розрахунків суттєво збільшиться, якщо витрати промивної води визначати за допомогою формули, що враховує зміну концентрації компонентів у відповідній ванні промивання. При незначній витраті води на промивання слід відмовитись від встановлення мінімальної витрати води на рівні 50 дм³/год., а рекомендувати використовувати періодично непроточний режим промивання. Надані рекомендації щодо змін у технологічних схемах промивання дозволять зменшити витрати промивної води та енергоносіїв.Документ Вплив механічної обробки поверхні сплаву АМГ на поведінку анодних оксидних плівок(НТУ "ХПІ", 2017) Самойленко, Сергій Олексійович; Гомозов, Валерій Павлович; Дерібо, Світлана Германівна; Білоус, Тетяна АндріївнаРозроблено технологію одержання високоякісної поверхні анодних оксидних плівок (АОП) на алюмінієвих сплавах АМг-3М шляхом їх послідовного механічного шліфування та полірування за допомогою алмазних паст різної зернистості. Вказана технологія дозволяє одержувати блискучу поліровану поверхню, значення Ra якої не перевищують 0,03 мкм. Проведено мікроаналіз матриці сплаву для визначення хімічного складу включень на поверхні алюмінієвих сплавах АМг, як перед процесом анодування, так і після, тобто безпосередньо на поверхні АОП. Визначено, що вміст легуючих елементів і домішок в одержаних АОП суттєво менший порівняно з їх концентрацією у сплаві. Одержані АОП відрізняються високими корозійно-захисними та діелектричними характеристиками.Документ Особливості анодної поведінки срібла і його ювелірних сплавів у розчинах на основі роданіда калію(НТУ "ХПІ", 2017) Дерібо, Світлана Германівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Лещенко, Сергій Анатолійович; Корогодська, Алла МиколаївнаДосліджено анодну поведінку електродів зі срібла та ювелірного сплаву СрМ925 в розчинах роданіду калію. Встановлено області потенціалів, що відповідають активному розчиненню аноду та його переходу в активно-пасивний стан. Визначені кінетичні закономірності анодних процесів на сріблі та його сплаві, представлено механізм процесу електрохімічного полірування. Обґрунтовано оптимальні концентрації роданіду калію. Показано, що додавання до електроліту гліцерину сприяє підвищенню якості полірування при мінімальних втратах металу. Запропоновані режими проведення процесу.Документ Елекролізна установка для синтезу концетрованих розчинів NAClO та ClO₂(НТУ "ХПІ", 2011) Смирнов, Олександр Олександрович; Тульський, Геннадій Георгійович; Дерібо, Світлана Германівна; Діаб, Хассан МуссаРозглянуто технологію електрохімічного синтезу водних розчинів «активного хлору» в залежності від умов електролізу. Визначені основні форми «активного хлору», що мають місце при електролізі водного розчину NaCl. Досліджено електрохімічний синтез водних розчинів «активного хлору». Визначені падіння напруги та діапазон рН при електрохімічному утворенні NaClO та ClO₂.