Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Одержання та властивості керамічних пігментів на основі відпрацьованих каталізаторів(НТУ "ХПІ", 2019) Авіна, Світлана Іванівна; Привалова, Галина Сергіївна; Кобзєв, Олександр Вікторович; Штепа, Вікторія ДмитрівнаПредставлені основні результати досліджень впливу складу вихідної шихти і температури випалу на інтенсивність кольору пігменту, а також чистоти тону при використанні в якості вихідної сировини відпрацьованого нанесеного кобальт (II, III) – хром (ІІІ) оксидного каталізатора окиснення амоніаку до нітроген (ІІ) оксиду. Підкреслено небезпеку хромоофорних оксидів для навколишнього довкілля та безпосередньо організму людини. Обґрунтовано необхідність переробки та утилізації відпрацьованих каталізаторів як техногенної відходів. Виявлено необхідність повної переробки нанесених каталізаторів з метою не тільки вилучення металів, а й утилізації керамічної складової. Запропоновано використання нанесених відпрацьованих каталізаторів для синтезу керамічних пігментів. В результаті собівартість синтезованого продукту знижується та одночасно сприяє частковому вирішенню питань утилізації промислових відходів і охорони навколишнього довкілля. З використанням відпрацьованого каталізатора були виготовлені зразки пігментів зі структурою муліту. За даними рентгеноструктурного аналізу в складі пігментів були ідентифіковані фази муліту, корунду та шпінелі CoAl₂O₄. Встановлено, що хром (III) оксид не виділяється у вільному стані, а вбудовується в структуру муліту. В ході досліджень встановлено, що інтенсивність забарвлення зростає з підвищенням температури синтезу та концентрації іонів двовалентного кобальту. Чистота тону в отриманих зразках керамічних пігментів мулітового складу залежить від концентрації іонів Со²⁺. Розроблені пігменти витримують температуру до 1473 К та можуть бути рекомендовані для виробництва лакофарбових матеріалів. Доведено доцільність використання техногенних відходів, які містять хромофорні оксиди, для отримання керамічних пігментів. Запропонований спосіб утилізації відпрацьованого нанесеного кобальт (II, III) – хром (ІІІ) оксидного каталізатора дозволяє частково вирішити екологічну проблему зниження кількості відходів, які містять високотоксичні з'єднання кобальту та хрому, з одночасним отриманням синьо-зеленого пігменту.Документ Вольтамперометрія осадження сплаву Cо-Mо(НТУ "ХПІ", 2018) Штефан, Вікторія Володимирівна; Єпіфанова, Анастасія Сергіївна; Кобзєв, Олександр Вікторович; Метеньканич, Мирослава МихайлівнаНа теперішній час сплави кобальт-молібден відносять до класу найбільш функціональних гальванічних покриттів, які характеризуються наступними властивостями: магнітними, хімічною стійкістю, каталітичною активністю, високою міцністю до зношування та корозійною стійкістю, в тому числі і в агресивних середовищах. Дана робота присвячена вивченню одержання кобальт-молібденового покриття з простого та комплексного електролітів. У роботі досліджено вплив лігандів, таких як трилон Б та сульфат амонію, на процес осадження сплаву. Методам лінійної вольтамперометрії в потенціодинамічному режимі при варіюванні швидкостями розгортки потенціалу 1-100 мВ/с вивчено кінетику процесу електроосадження покриття із полілігандного аміачно-трилонатного електроліту на мідному електроді. Вивчені кінетичні закономірності відновлення іонів кобальту в таких системах: "сульфат натрію – сульфат кобальту"; "сульфат натрію – сульфат кобальту – трилон Б"; "сульфат натрію – сульфат кобальту – сульфат амонію" та "сульфат натрію – сульфат кобальту – трилон Б – сульфат амонію" із різними концентраціями. Аналізом вольтамперних характеристичних залежностей визначена природа катодних піків та механізм електродних процесів, розраховано критерій Семерано. На підставі рівняння Рендлса-Шевчика для необоротного процесу визначено коефіцієнт дифузії електроактивної сполуки та за рівнянням Я. Гохштейна була розрахована константа швидкості стадії переносу заряду. Крім того, за кутовим коефіцієнтом розраховано добуток коефіцієнта переносу на число електронів необоротної стадії. Запропоновано механізм та кінетичні рівняння осадження сплаву із полілігандного електроліту в загальному виді та за окремими стадіями. Досліджена також електрохімічна поведінка системи "сульфат натрію – молібдат натрію" при різних значеннях рН в кислому середовищі.Документ Про можливість конверсії оксиду вуглецю з водяною парою з проміжним відмиваням від діоксиду вуглецю(НТУ "ХПІ", 2006) Лобойко, Олексій Якович; Корнієнко, Н. В.; Кобзєв, Олександр ВікторовичУ статті розглянута можливість проведення двохступеневої каталітичної конверсії оксиду вуглецю з водяною парою з проміжним відмиванням від діоксиду вуглецю між першим і другим ступенем конверсії. Розраховані рівноважні ступені перетворення та залишковий вміст оксиду вуглецю для дванадцяти початкових газових сумішей, які містять різний вміст оксиду і діоксиду вуглецю. Показано, що залишкова об'ємна концентрація СО в конвертованому газі може складати в залежності від вмісту СО₂, до 0,005 %. Наведена схема конверсії.Документ Дослідження процесу осадження металів платинової групи з платиновмісного шламу виробництва нітратної кислоти(НТУ "ХПІ", 2010) Авіна, Світлана Іванівна; Гончаров, І. І.; Маркова, Наталя Борисівна; Кобзєв, Олександр ВікторовичВ статті розглянуто та обґрунтовано можливість утилізації платиновмісного шламу азотнокислотного виробництва. Наведено кількісний склад шламу, зібраного з поверхні котла-утилізатора, що містить в собі метали платинової групи, та абсорбційної колони. Запропоновано осаджувач для вилучення металевої платини із шламів.