Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20242

Налаштування

Автор: search.filters.author.Кобєлєва, Анна ВалеріївнаКлючові слова: search.filters.subject.інтелектуальна власність

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Методичні положення по експрес-оцінці комерційного потенціалу інноваційної технології
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кобєлєва, Анна Валеріївна
    В статті поставлена та вирішена задача оцінювання рівня комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних технологій, які є результатом інноваційної діяльності промислових підприємств. Доведено, що комерційний потенціал інтелектуального продукту характеризує його ринкову реалізації як товару (продаж) в найближчому майбутньому. При придбанні інтелектуального продукту підприємця цікавлять в меншій мірі техніко-технологічні характеристики та можливості інтелектуального продукту, а в більшій мірі можливість як отримати реальну вигоду з продажу продукції чи послуг, створених на основі інтелектуального продукту. Комерційний потенціал інтелектуально-інноваційної технології запропоновано визначати, виходячи з її особливостей як товару, до яких пропонується віднести: невисока в порівнянні з іншими товарами поінформованість потенційних споживачів про можливості купівлі-продажу технологічного продукту; наявність суттєвих складнощей при встановленні об’єктивних споживчих характеристик інноваційної технології (рівня корисності); придбання інтелектуальної технології означає придбання трансакційних витрат з виявлення її контрафактного використання. Для проведення експрес-оцінки комерційного потенціалу інноваційної технології пропонується до використання система критеріїв, використання яких дозволяють оцінити як комерційний потенціал технології, так і її економічну ефективність. До критеріїв оцінки комерційного потенціалу інноваційної технології в статті запропоновано віднести: технічні переваги, які відтворено в технічних показниках, які характеризують виконання основної (базової) функції інноваційного продукту чи послуги; технологічні переваги, які характеризують можливості інноваційного продукту бути більш технологічним, мати більші зручності при своєму виробництві, обслуговуванні, реалізації, утилізації, забезпеченні ефективності здійснення підприємством виробничо-комерційної діяльності; маркетингові переваги, які відтворюють можливості формування нових потреб; виведення потреб з стану латентних на реальний рівень; забезпечувати стратегічний розвиток і реалізацію перспективних планів підприємства-споживача; формувати шокінг-ефект (вау-ефект), який базується на новизні і неочікуваності ринкової пропозиції інноваційного продукту, його вражаючої дії на потенційних споживачів; переваги естетичного плану, які включають в себе покращення зовнішнього вигляду продукту, позитивність його сприйняття, підвищення до нього комерційної зацікавленості, формування нових смаків і таке ін.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасний стан та перспективи розвитку українського ринку інтелектуально-інноваційних технологій
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кобєлєва, Анна Валеріївна; Перерва, Петро Григорович
    В статті доведено, що особливостями ринку інтелектуальної власності та інтелектуально-інноваційних технологій є той факт, що його суб’єктами виступають також автори (розробники, правовласники), підприємства та організації, а також держава, яка з використання відповідних правових механізмів здійснює регулювання ринку інтелектуальної власності та інтелектуально-інноваційних технологій. Обґрунтовано, що ринок інтелектуальної власності – це сукупність попиту та пропозиції (продавців та покупців) на результати інноваційно-інтелектуальної діяльності, які охороняються винятковим правом, містять нові знання, уречевлені в об'єктах інтелектуальної власності. Запропоновано схему ринкової комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій та взаємодії основних суб'єктів, які приймають безпосередню участь в цьому процесі. Визначено, що в останній час активність суб’єктів українського ринку об’єктів інтелектуальної власності суттєво зменшилась (2020 рік був в певній мірі провальним за кількістю поданих заявок). Надії на суттєве покращення стану справ в 2021 році за підсумками роботи на протязі 9 місяців 2021 року також не надають особливого оптимізму. За підсумком 9 місяців 2021 року порівняно з відповідним періодом 2020 року загальна кількість заявок на об’єкти промислової власності зросла на 7,5 % за рахунок зростання активності в поданні заявок на винаходи (+7,0 %) та торговельні марки (+12,9%). Кількість заявок на корисні моделі та промислові зразки зменшилася на 23,3 % та 1,4% відповідно. Виявилено багато проблем, що існують в Україні та за кордоном щодо розробки та впровадження інтелектуальних технологій, зокрема об’єктів інтелектуальної власності, у діяльність промислових підприємств та творчих організацій. Незадовільний стан українського ринку інтелектуально-інноваційних технологій та інтелектуальної власності свідчить про те, що вітчизняні підприємства не в повній мірі використовують об’єкти інтелектуальної власності в своїй виробничо-комерційній діяльності. Таке положення справ негативно впливає на ефективність управління, знижує якість продукції та конкурентоспроможність українських підприємств на світовому ринку. Вони відстають від рівня закордонних суб’єктів господарювання за кількістю прийнятих інноваційних рішень та застосованих інноваційних продуктів. Тому, для покращення діяльності промислових підприємств необхідно провести зміни в управлінні інтелектуальної власності.