Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201912020 - 20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Котляр, Олексій ВіталійовичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-7664-0395

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Забезпечення точності при обробці об'єктів важкого машинобудування портативними верстатами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Яковенко, Ігор Едуардович; Пермяков, Олександр Анатолійович; Басова, Євгенія Володимирівна; Котляр, Олексій Віталійович; Руденко, Олексій Олексійович
    Проаналізовано основні компонувальні особливості портативних верстатів відносно до стаціонарних верстатів різних груп. Встановлено перспективи та ринкові тенденції, які вказують на поступове зростання використання обладнання даного класу при вирішенні завдань ремонту та модернізації різних об'єктів важкого та енергетичного машинобудування, а також у звичайному машинобудівному виробництві. Встановлено основні причини, що впливають на точність формоутворення поверхні при обробці портативними верстатами як з боку компонувальної структури обладнання, так і з боку технологічних параметрів процесу формоутворення. Розглянуто питання взаємозв'язку компонувальних рішень зі схемою базування портативного верстата на об'єкті обробки та кінематичною схемою формоутворення. На підставі цього взаємозв'язку встановлено та проаналізовано фактори, що впливають на точність формоутворення, що стало основою запропонованого методу управління точністю на ранніх етапах створення портативних верстатів, а саме за рахунок використання агрегатномодульного принципу компонування обладнання на етапі проєктування портативних верстатів. На підставі проведених досліджень запропоновано методику проєктування портативних верстатів, що забезпечує управління точністю обробки, компонування яких засноване на агрегатно-модульному принципі з використанням паспортизації технологічних модулів.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення особливостей форми та частоти коливань лопаток турбіни на цифрових моделях
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Добротворський, Сергій Семенович; Басова, Євгенія Володимирівна; Харченко, Олександр Сергійович; Летюк, Валерій Іванович; Яковенко, Ігор Едуардович; Котляр, Олексій Віталійович; Абу Самра, Юссеф
    Розроблено цифрову твердотільну модель лопатки турбіни з монтажною полкою у SolidWorks. Опис складних поверхонь виконано за допомогою сплайн функцій. Методом комп’ютерного моделювання за допомогою програми SolidWorks Simulation досліджено розподіл власних коливань лопатки в залежності від способу її закріплення при механічній обробці. Отримано та проаналізовано спектри власних коливань лопатки у звуковому діапазоні. Проаналізована також форма власних коливань складних поверхонь. Показано, що для правильного вибору параметрів оброблення при механічній обробці необхідно враховувати як умови закріплення деталі у пристосуванні, так і частоту власних коливань деталі. Зазначено, що не менш важливим параметром виявляється також форма коливань тонкої поверхні на досліджуваних частотах. Зазначено, що у майбутньому вирішити ці проблеми можливо за рахунок комп'ютерного моделювання.
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційний фонд релевантності конструкторсько-технологічних видів крупногабаритних з’єднань для передачі крутного моменту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Веселовська, Наталія Ростиславівна; Скоркін, Антон Олегович; Котляр, Олексій Віталійович; Клочко, Юрій Олександрович; Старченко, Олена Павлівна
    Існує значний інформаційний фонд релевантності конструкторсько-технологічних видів крупногабаритних роз'ємних з’єднань, що використовуються для передачі крутного моменту, в яких роз'єм здійснюється за допомогою особливих конструктивних умов складання. Шпонкові та шліцьові з'єднання призначені для передачі крутного моменту від валу до посадженої на нього деталі (шківа, зубчатого колеса та ін.) і навпаки. Перевагами шпонкових з'єднань є їх простота і надійність у експлуатації, але вони ослаблюють вали та маточину шпонковими пазами і викликають концентрацію напруги. Шліцьові з'єднання в порівнянні з шпонковими мають велику навантажувальну здатність, краще центрують деталь на валу і дають меншу концентрацію напруги, що підвищує втомну міцність валів, але вони складніші у виробництві. Шліцьові з'єднання застосовують для посадок з натягом або зазором деталей (зубчастих коліс, шківів, втулок та ін.) на валу. У порівнянні зі шпонковими, шліцьові з'єднання мають ряд переваг: деталі на шліцьових валах краще центруються і направляються при пересуванні вздовж валу; менше напруги зминання на гранях шліців; вище міцність валів при динамічних і змінних навантаженнях. Шліцьові з'єднання отримали широке поширення в машинобудуванні, що пояснюється їх високою здатністю навантаження, конструктивними і технологічними перевагами перед іншими видами з'єднань типу вал – втулка. Найбільшого поширення в машинобудуванні мають прямокутні шліцьові з'єднання до діаметру ø125 мм. Широке застосування останнім часом стали отримувати крупногабаритні роз'ємні з’єднання з евольвентним профілем зубів діаметром від ø125 мм ø500 мм, що пояснюється тим, що їх здатність навантаження вище, ніж у прямокутного. Наведені основні засоби та методи обробки крупногабаритних роз'ємних з’єднань.