Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Становлення гендерної історії та її предмету(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Маліков, Василь ВолодимировичСтаття має на меті виявити особливості формування гендерної історії як наукової дисципліни та розкрити процес становлення і трансформацій предмету гендерної історії у дослідженнях американських, європейських та вітчизняних істориків. Цей процес від початку був пов’язаний з розвитком руху за права людини, фемінізму, боротьбою за гендерну рівність і недискримінацію. Показано плюралізм підходів до вивчення гендерної історії та визначення її предмету з огляду на різноманітність підходів щодо сутності історії та гендеру, їхньої взаємодії з сексуальністю, тілом, ідентичністю, расою, етнічною та національною приналежністю, колоніалізмом, відносинами влади, панування й підлеглості та значення гендеру в історії.Документ Вивчення історії ЛГБТ-спільноти в міському просторі: доступність джерел та етичні виклики(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маліков, Василь ВолодимировичДослідження різних аспектів життя закритих і невидимих соціальних груп у новітній історії України та Слобожанщини пов’язано з необхідністю розв’язання низки методологічних, джерелознавчих та етичних завдань. Відсутність теоретичної рефлексії щодо особливостей вивчення історії ЛГБТ-спільноти та обмежене коло наявних досліджень з цієї теми у вітчизняній науці породжують низку викликів та проблем, на які можливо знайти відповіді, спираючись на досвід американських, британських та канадських вчених, так само як і на настанови вітчизняних дослідниць усної історії. Специфіка доступних для дослідження міського простору в історії ЛГБТ-людей джерел визначається як особливостями репрезентації їхнього досвіду, враховуючи ставлення суспільства та його інститутів до вразливої соціальної групи, так і можливостями самого дослідника до комунікації з ЛГБТ-спільнотою, включеністю тих каналів інформації, якими транслюється відповідний досвід. Найпершим і найважливішим джерелом є усні свідчення безпосередніх учасників та учасниць створення і функціонування низки значущих для ЛГБТ-спільноти місць в публічному просторі міста. Від 2000-х років до сучасності посилюється роль Інтернет-форумів, сайтів, мобільних додатків, а також публікацій в ЗМІ, електронних та друкованих видань, які містять спогади ЛГБТлюдей. Перспективним джерелом залишаються особисті речові, фото і відеоархіви, лише незначну частину яких можна знайти у відкритому доступі. Специфіка кола й доступності джерел обумовлює важливість розробки й дотримання відповідних етичних підходів дослідника. Ключовими принципами мають стати довіра, конфіденційність, а в більшості випадках й дотримання анонімності респондента у комунікації й отриманні усних свідчень, чіткість і відкритість дослідницьких цілей та завдань, проактивність, толерантність і недискримінація, підтримка стійкого і тривалого зв’язку з ЛГБТ-спільнотою, повернення результатів дослідження самій спільноти у вигляді як наукових публікацій, так і науково-популярних видань, заходів, виставок і презентацій. Результати такого дослідження мають спрямовуватися на зміну становища вразливої соціальної групи, подолання бар’єрів на шляху до рівних прав і можливостей, вирішення низки соціокультурних, економічних, медичних та правових проблем, з якими стикається ЛГБТ-спільнота. Проведений аналіз доступності джерел та етичних аспектів і отримані результати знаходять практичне застосування в дослідженні історії ЛГБТ-спільноти і міського простору Харкова.Документ Міжкультурна компетентність у професійній діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маліков, Василь ВолодимировичУ цій статті автор осмислює роль міжкультурної компетентності у професійній діяльності педагогів і соціальних працівників. Звертаючись до вітчизняних і закордонних кейсів, визначаються зміст, результати впровадження та переваги мультикультурного підходу в освіті та культурній політиці в цілому. Прийняття та захист культурного різноманіття має позитивний вплив на добробут і стабільний розвиток місцевих спільнот, безпечність розвитку сучасного міста та соціальну згуртованість. Показано зв’язок між концепцією мультикультуралізму та важливістю формуванням міжкультурної компетентності для професій соціального працівника і педагога. У дослідженні презентуються результати практичного досвіду викладання міжкультурного підходу в межах циклу тренінгів, спрямованих на формування толерантного ставлення до людей з числа вразливих соціальних груп. Актуалізація базових знань щодо сутності культури, її динамічності і різноманітності, глибше розуміння структури культури та особливостей субкультур є передумовою до опрацювання комплексних тем соціальної вразливості, інклюзії та толерантності. Шляхом освоєння таких понять і феноменів як ідентичність та множинність ідентичностей, соціальні привілеї, права людини, інклюзія та (не)дискримінація можна продемонструвати важливість формування культурної компетентності на індивідуальному рівні та її значення у професійній діяльності. Пропонуються конкретні вимоги і показники, які необхідні для освоєння міжкультурної компетентності у професійній діяльності. Високоосвічені соціальні працівники та педагоги мають потребу в практичних інструментах для успішної діяльності в сучасному багатоманітному культурному просторі.Документ Інклюзія та рівний доступ до освіти: соціальна активність молодих науковців в НТУ "ХПІ"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Маліков, Василь ВолодимировичАктуальними питаннями розвитку університетів є підвищення якості освітніх послуг та забезпечення їх рівної доступності для всіх людей, в тому числі тих, хто належить до вразливих соціальних груп. Метою дослідження є розкриття можливостей упровадження інклюзивного підходу в університетський освіті шляхом прийняття відповідних морально-етичних цінностей академічною спільнотою. Пропонована наукова праця спирається на практичний досвід діяльності молодих вчених НТУ «ХПІ», організаційно оформлений в заходи, проведе ні Радою молодих вчених цього університету та ГО «Об’єднання молодих науковців НТУ «ХПІ». Результати цієї діяльності знайшли відображення соціальних медіа та ЗМІ, а також внутрішніх документах, які вперше залучаються до цього дослідження і вводяться в науковий обіг. У статті безпосередньо аналізуються результати дворічної діяльності, які були спрямовані на просування інклюзії та рівного доступу до освіти в університеті і поширення відповідних цінностей на рівні міської освітянської громади, серед академічної спільноти, для дітей, їхніх батьків та вчителів Харкова і Харківської області. Варто використовувати інноваційний потенціал молодих вчених в соціальній, науковій і освітній сферах. Досвід Ради молодих вчених НТУ «ХПІ» у сфері неформальної освіти та соціальних проектів показує дієвість нової егалітарної корпоративної культури та духовних цінностей, які базуються на рівності прав і можливостей людей і забезпеченні дійсного доступу до освіти для всіх людей, включно з людьми з інвалідністю. Для впровадження інклюзивного підходу необхідно формувати гуманістичні моральні цінності визнання й поваги, співчуття і співпричетності, прийняття та неупередженості, надання можливостей розвитку особистості в академічній спільноті.