Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2008 - 200912010 - 20155

Налаштування

Автор: search.filters.author.Поворознюк, Н. І.

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Представлення навчального матеріалу на основі нечіткої логіки
    (НТУ "ХПІ", 2008) Поворознюк, Н. І.; Бобрівник, К. Є.
    В статті запропоновано підхід до побудови алгоритму вибору представлення фрагментів навчального матеріалу для корекції самостійного навчання на базі нечіткої логіки. Досліджено основні складові побудови динамічної моделі студента: знання, вміння, особисті переваги представлення навчального матеріалу.
  • Ескіз
    Документ
    Онтології – засіб для формування змісту навчальних дисциплін
    (НТУ "ХПІ", 2015) Поворознюк, Н. І.; Бобрівник, К. Є.
    Зміст навчальних дисциплін має відображати фундаментальну інформацію у своїй предметній області, а також основні тенденції розвитку. Для представлення знань у предметній області в останні десятиліття широко застосовується онтологічний підхід. Застосування онтологій для формування змісту навчальних дисциплін дає змогу підвищити якість навчання.
  • Ескіз
    Документ
    Система моніторингу якості електроенергії
    (НТУ "ХПІ", 2011) Поворознюк, Н. І.; Білюба, Д. П.
    Розглянута система моніторингу якості електроенергії. Проаналізований сучасний етап розвитку систем енергозабезпечення і вказані проблеми і виклики. Обґрунтована необхідність моніторингу систем енергозабезпечення. Запропонована структура системи моніторингу якості електроенергії, а також алгоритми аналізу сигналів на основі вейвлет-перетворення і класифікації спотворень на основі методу опорних векторів.
  • Ескіз
    Документ
    Вимірювання параметрів і обробка інформації в інтелектуальній системі електроживлення (Smart Grid)
    (НТУ "ХПІ", 2012) Поворознюк, Н. І.; Бобрівник, К. Е.
    Розглянуті тенденції розвитку енергетичних систем. Проаналізований сучасний етап розвитку систем енергозабезпечення і вказані проблеми і виклики. Обґрунтована необхідність підвищення якості вимірювання параметрів енергосистем. Запропонований алгоритм синхронізованих вимірювань векторів напруги і струму на основі вейвлет-перетворення і проаналізовані похибки вимірювань.
  • Ескіз
    Документ
    Звукові сигнали діяльності серця і їх аналіз у частотно-часовій області
    (НТУ "ХПІ", 2013) Поворознюк, Н. І.; Чорний, К. В.
    Дослідження звукових сигналів діяльності серця (аускультація) є одним з ефективних і недорогих методів ранньої діагностики захворювань серцево-судинної системи. Звуки серця (фонокардіограма) є низькочастотним, багатокомпонентним, нестаціонарним сигналом, тому аналіз таких сигналів доцільно виконувати у частотно-часовій області. Застосування вейвлет-перетворення для аналізу фонокардіограм дає змогу підвищити роздільну здатність і отримати важливі інформаційні характеристики
  • Ескіз
    Документ
    Вейвлет-аналіз звукових сигналів діяльності серця
    (НТУ "ХПІ", 2013) Поворознюк, Н. І.; Чорний, К. В.
    Аускультація – дослідження звукових сигналів діяльності серця з метою ранньої діагностики серцевих захворювань знайшла широке застосування у лікувальній практиці. Над звуками серця, знятими з сенсорів і перетвореними у цифрову форму (фонокардіограма), здійснюється сегментація, вилучення інформативних параметрів на основі вейвлет-аналізу, формування вектора ознак для проведення класифікації