Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2022 - 20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Пономарьов, Олександр СеменовичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-8536-2857

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Атрибутивна риса поведінкової компетенції фахівця з управління проєктами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Пономарьов, Олександр Семенович; Лобач, Олена Володимирівна; Харченко, Алла Олександрівна
    Предмет статті полягає у визначені поняття впевненості у собі як однієї з атрибутивних рис проєктного менеджера, яка впливає на здатність успішно виконати передбачені проєктом завдання. Мета статті полягає у розкриті ролі та значення впевненості у собі як атрибутивної якості особистості фахівця з управління проєктами, в першу чергу у проєктного менеджера, а також обґрунтування можливостей та умов цілеспрямованого розвитку цієї риси. Завдання дослідження полягає у визначенні умов та інструментарію розвитку впевненості у собі як важливої поведінкової компетенції фахівця з управління проєктами. Розкрити природу динамічного характеру впевненості людини у собі як специфічного психічного утворення й показати, що це відкриває можливості послідовного й цілеспрямованого розвитку впевненості у собі. Методи дослідження включають, по-перше, аналіз ролі впевненості у собі як атрибутивної якості в системі поведінкових компетенцій в процесі формування ефективної проєктної команди. По-друге, визначення показників впевненості менеджера проєкту та команди проєкту в цілому з використанням методів теорії пізнання та експертних оцінок. По-третє, визначення рис і якостей, які визначають впевненість у собі за допомогою методів й механізмів управління проєктами, педагогіки та психології. Результати. Проаналізовано досвід розвитку впевненості у собі майбутніх фахівців з управління проєктами. Обґрунтовано необхідність включення професійно значущих особистісних рис і якостей в загальну систему професійної підготовки фахівців з управління проєктами. Розкрито значення і сенс феномену впевненості у собі як однієї з атрибутивних рис проєктного менеджера. Обґрунтовано, що розвиток впевненості в учасників команди та впевненості керівника у його проєктній команді впливає на здатність успішно виконати передбачені проєктом завдання. Висновки. По-перше, впевненість у собі виступає специфічним різновидом більш загального поняття впевненості як психологічного стану людини, при якому вона вважає істинними певні положення й не припускає сумнівів у можливості відмови від них чи їхнього спростування. По-друге, впевненістю у собі виступає усвідомлення та переживання людиною своїх здібностей і можливостей, адекватних цілям і завданням, що постають перед нею чи які вона сама ставить перед собою, своїм життям і діяльністю. По-третє, формування і розвиток впевненості у собі майбутніх фахівців з управління проєктами можна достатньо ефективно здійснювати як шляхом цілеспрямованого використання тренінгів, ділових та рольових ігор, аналізу проблемних ситуації тощо так і шляхом надання їм переконливих порад та рекомендацій стосовно необхідності внесення відповідних змін у свій характер, поведінку та взаємовідносини з іншими людьми. В-четверте, педагогам доцільно виявляти рівень самооцінки і домагань студентів, зіставляти його з реальним рівнем компетентності кожного з них та виробляти дієві, достатньо обґрунтовані на основі індивідуального підходу консультації та рекомендації з особистісного розвитку. Подальшими дослідженнями у розглянутому напрямку вважаємо збагачення матеріалу аналізом практичного досвіду професійної діяльності випускників у сфері управління проєктами.
  • Ескіз
    Документ
    Конфлікти в управлінні проєктами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гринченко, Марина Анатоліївна; Пономарьов, Олександр Семенович; Лобач, Олена Володимирівна; Харченко, Алла Олександрівна
    Показано, що у разі виконання людьми спільної діяльності, в тому числі і в практиці використання технології управління проєктами, між виконавцями та різними групами виконавців можуть виникати конфлікти. Вони звичайно зумовлені відмінністю цілей і мотивів, прагнень та інтересів людей та їхніх психологічних характеристик. Конфлікти є небажаними явищами, оскільки вони істотно ускладнюють взаємодію та взаємовідносини між виконавцями й відповідно заважають отримувати бажані чи очікувані результати спільної діяльності з виконання проєктних завдань. Проаналізовано природу і можливі причини конфлікту та його різновиди. Зокрема, визначено, що далеко не кожна відмінність викликає конфлікти. Їхніми джерелами постають здебільшого тільки ті ситуації, в яких зачіпаються матеріальні інтереси хоча б однієї із сторін, їхні гідність чи соціальний статус. Це свідчить про важливість урахування в практиці управління проєктами не тільки технологічних, але й психологічних аспектів діяльності. З’ясовано характер взаємовпливу рівня згуртованості, психологічної сумісності й корпоративної культури проєктної команди і впливу можливого конфлікту на неї та на взаємовідносини між членами команди проєкту. Показано, що імовірність виникнення конфлікту істотно зростає, коли у складі команди проєкту є так звані конфліктні особистості. Розкрито сенс і характер діяльності керівника проєкту, спрямованої на запобігання конфліктних ситуацій як прояву однієї з важливих його поведінкових компетенцій. Наведено приклади змісту й характеру моделі адекватної поведінки керівника в умовах конфлікту, а також поведінки, що вимагає корекції. У роботі розглянуто сутність конфліктологічної компетентності керівника проєкту, яка включає також знання і розуміння керівником його можливих хибних дій, здатних породжувати конфліктні ситуації та конфлікти. Розглянуто ефективні способи запобігання конфліктів та управління ними у разі їх виникнення.