Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження рівня життя населення україни, індексів споживчих цін та вартості споживчого кошика України, як кандидата на членство в Європейському Союзі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Посохов, Ігор Михайлович; Федоренко, Ольга Володимирівна; Козир, Анжеліка ОлександрівнаУкраїна обрала шлях інтеграції до Європейського Союзу. Одним з основних показників ефективного економічного розвитку країн Європейського Союзу є високий рівень життя населення, тобто висока (мінімальна, середня та погодинна) заробітна плата, наявність високих соціальних стандартів життя населеня в країнах Європейського Союзу та наявність державної політики країн ЄС щодо забезпечення життя населення за високими соціальними стандартами країн ЄС. Україна уніфікує власне законодавство у відповідності до законодавства країн ЄС. Для того щоб стати однією з країн Європейського Союзу, державі потрібно забезпечити достойний рівень життя свого населення. Для дослідження рівня життя в Україні проведено аналіз індексів споживчих цін на продукти харчування з споживчого кошику України, перелік яких визначено Кабінетом міністрів України та країн ЄС. Індекси споживчих цін постійно змінювались, але якщо розглядати період з 2021 і до теперішнього часу, то індекси сспоживчих цін продовжують зростати. Основними причинами є інфляція, це відбувається тому, що рівень споживчих цін на товари та послуги продовжує зростати, а купівельна спроможність населення зменшується. Це сталося через порушення та втрату традиційних маршрутів логістики, а внаслідок впровадження та використання інших маршрутів, зросли витрати на виробництво, бо привезти продукти стало дорожче. Зросли податки на виробництво, що теж негативно вплинуло на собівартість продукції. Зросли обсяги імпорту закордонних товарів на ціни яких впливають митні збори, логістика та інше. Для того, щоб змінити ситуацію, варто стимулювати розвиток конкуренціі на ринку товарів, що сприятиме зниженню цін, шляхом зменшення бар’єрів, наприклад, рівня податкового навантаження для бізнесу, посилювати захист прав споживачів для боротьби з недобросовісними конкурентами, сприяти подальшому розвитку українського бізнесу. Всі зібрані українські статистичні дані було порівняно з країнами Європейського Союзу. У кожному порівнянні було виділено фактори, які спричиняють таку різницю між країнами, досліджено та розраховано вартість споживчого кошика в Україні та виконано його порівняльний аналіз з країнами ЄС.Документ Дослідження рівня цін України, як країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу та Німеччини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Посохов, Ігор Михайлович; Федоренко, Ольга Володимирівна; Козир, Анжеліка ОлександрівнаУ наш час Україна вибрала для себе шлях інтеграції до Європейського Союзу та досягнення рівня життя країн ЄС. Проте основними показниками сталого розвитку країн Європейського Союзу є високий рівень доходів населення за умови стабільних цін. Причини зростання цін: скорочення виробництва, порушення ланцюжків поставок, підвищений попит на безпеку, наявність невизначеності і зростання ризиків для бізнесу та інвесторів, зменшення обсягів сільгоспвиробництва. Україна намагається стати однією з країн-членів Європейського Союзу, для того щоб визначити готовність країни до членства в ЄС проведено аналіз цін на різні види продуктів харчування. Для порівняння рівня життя нашої країни та країн ЄС, буде проведено дослідження рівня цін на продукти харчування країн ЄС (Німеччині) та нашої країні, що дозволить порівняти та оцінити рівні цін на продукти харчування та купівельну спроможність населення України та країн ЄС (Німеччини). Порівнюючи ці дві країни, можемо виділити три групи товарів: перша група: містить ціни на продукти харчування, які майже однакові в обох країнах: рис, морква, томати, перець солодкий, олія соняшникова, молоко, сметана, яйця, цукор, шоколад; друга група: містить більше високі ціни на продукти харчування в Німеччині: хліб білий (батон), хліб чорний, борошно пшеничне, гречка, пшенична каша, булгур, картопля, буряк, огірки, яблука, апельсини, сіль, м'ясо курки, м'ясо свинини, ковбаса копчена; третя група: містить більше високі ціни на продукти харчування в Україні: цибуля ріпчаста, банани, масло вершкове, сир твердий, ковбаса лікарська. Основною причиною того, що деякі продукти в Україні більш дорогі у порівнянні з Німеччиною, є різний стан економічного розвитку двох країн. В нашій країні ситуація складніша через виший рівень інфляції та економічну нестабільність, через введення воєнного стану, актуальність та наявність інших проблем, зокрема: проблеми з традиційними логістичними шляхами. Запропоновано рекомендації щодо стабілізації рівня цін.Документ Ризики українських IT-компаній в умовах інтеграції до Європейського Союзу та аналіз змін у сфері українських IT-технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Посохов, Ігор Михайлович; Пономарьов, ВладиславРозглянуто ризики вітчизняних ІТ-компаній в умовах інтеграції до Європейського Союзу та аналіз проведено аналіз змін вітчизняних компаній. Досліджено розвиток вітчизняних ІТ-компаній в умовах нестабільності та воєнних конфліктів. Проведено аналіз ризиків, з якими стикаються українські IT-компанії в сучасних умовах, враховуючи економічну, політичну, інноваційну та геополітичну обстановку. Проаналізовано динаміку та зміни, що відбулися в сфері українських інформаційних технологій, ураховуючи останні тренди та інновації. Визначено основні ризики, з якими стикаються українські IT-компанії, зокрема, в контексті політичних, економічних змін, змін в законодавстві, конкуренції на ринку, кадрового забезпечення тощо. Виконано порівняльний аналіз ризиків для українських та міжнародних ІТ-компаній в умовах війни. Виокремлено основні ризики, із якими зіштовхуються міжнародні компанії ІТ-компаній, особливо в умовах активного використання кіберпростору та поширення геополітичних турбуленцій: кадровий потенціал та кібербезпека: важливою ареною впливу стає кадровий потенціал. Загроза для безпеки та стабільності може спричинити відтік кваліфікованих кадрів, що може вплинути на розвиток та конкурентоспроможність ІТ-компаній, посилення кібербезпеки стає стратегічно важливим завданням; економічні ризики та фінансова стійкість: економічна нестабільність, зокрема у зв'язку із військовим конфліктом, може призвести до зменшення попиту на ІТ послуги та збільшення витрат на кіберзахист, ІТ компанії повинні враховувати ці ризики при формуванні своїх бізнес-стратегій; міжнародні відносини та імідж: зміни в міжнародних відносинах та імідж ІТ-компаній можуть визначати їхню можливість розширення на міжнародні ринки та співпрацю з партнерами, ретельне вивчення політичного та економічного контексту є важливим елементом стратегічного управління; гнучкість та спроможність до адаптації: ІТ-компанії повинні проявляти гнучкість та спроможність адаптуватися до швидкозмінюваних умов, зміни в бізнес-стратегіях, акцент на інновації та гнучкі форми організації робочого процесу допомогають компаніям впоратися з нестабільністю; соціальна відповідальність та сприяння миру: ІТ-компанії виявиють свою соціальну відповідальність через участь у гуманітарних програмах та сприяння мирним ініціативам; це може сприяти підтримці громадськості та зміцненню позитивного іміджу компаній.