Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2015 - 20162

Налаштування

Автор: search.filters.author.Сердюк, Марина ЄгорівнаКлючові слова: search.filters.subject.погодні умови

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Визначення збереженості плодів яблуні
    (НТУ "ХПІ", 2016) Сердюк, Марина Єгорівна; Гапріндашвілі, Нона Арчилівна
    За допомогою інтерполяції експериментальних даних за методом Лагранжа була визначена збереженість плодів яблуні з виходом стандартної продукції не менше 90%. Отримані данні свідчать, що середня розрахункова збереженість плодів яблуні була дещо нижчою порівняно з фактично отриманою. Максимальною збереженістю характеризувалися плоди яблуні сорту Флоріна, а мінімальною – сорту Голден Делішес. Основним погодним чинником, який має найбільш істотний вплив на збереженість плодів яблуні є середні максимальні температури останнього місяця формування плодів.
  • Ескіз
    Документ
    Прогнозування втрат маси плодів яблуні під час холодильного зберігання
    (НТУ "ХПІ", 2015) Сердюк, Марина Єгорівна; Величко, Ігор Георгійович; Байберова, Світлана Сергіївна
    Встановлено, що основним компонентом хімічного складу, який має домінуючий вплив на інтенсивність втрат маси плодів яблуні є аскорбінова кислота. Регресійна модель для прогнозування втрат маси залежно від вмісту аскорбінової кислоти має вигляд: У=444,5Х²-11,11Х+0,083. Серед досліджених погодних чинників найбільш істотний вплив має різниця між середніми максимальними та мінімальними температурами останнього місяця формування плодів. У якості регресійної моделі для прогнозування втрат маси від абіотичних чинників слід користуватися рівнянням У=0,110779-0,006869Х₂.