Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження процесів формування структури композиційних теплоізоляційних матеріалів на основі рідкого скла, отриманих з застосуванням екологічно–безпечних НВЧ технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Римар, Тетяна Ернстівна; Суворін, Олександр ВікторовичПідвищення ефективності використання енергоресурсів є одним з головних завдань в хімічній промисловості не лише в Україні, але і у всьому світі, що пов‘язано з неухильним зростанням цін на енергоносії. У зв‘язку з цим, ефективним способом економії енергоресурсів є термомодернiзацiя споруд, промислового устаткування і комунікацій за допомогою теплоізоляційних матеріалів. Слід зазначити, що частка вітчизняних матеріалів на українському ринку становить не більше 30 %. Тому створення нових видів теплоізоляційних матеріалів є достатньо актуальним завданням. Таким матеріалом є теплоізоляційний матеріал на основі рідкого скла, створений із залученням мікрохвильового випромінювання в якості альтернативи традиційному конвективному тепловому нагріву. Технологія виробництва теплоізоляційних матеріалів на основі рідкого скла шляхом гарячого спінювання передбачає отримання матеріалу у формі гранул, а не плит, через труднощі рівномірного прогрівання внутрішніх шарів великорозмірних зразків. Проблема крупномасштабного виробництва якісних теплоізоляційних матеріалів на основі рідкого скла в плитній формі не розв‘язана внаслідок поганого прогрівання внутрішніх шарів плити через низьку теплопровіднiсть зовнішніх шарів, що спучилися. Саме тому виготовлення композиційних теплоізоляційних матеріалів на основі гранульованого наповнювача і рiдкоскляного зв‘язуючого пропонується проводити під дією НВЧ випромінювання. Теплоізо-ляційні властивості спучених матеріалів безпосередньо визначаються їх макроструктрою. Тому метою даного дослідження є визначення змін в структурі матеріалу від типу і кількості застосовуємих інгредієнтів рідкоскляної композиції. На підставі проведених досліджень показано, що найбільш впорядковану структуру мають матеріали з використанням, як наповнювача оксиду цинку і як газоутворювача пероксиду водню. Встановлено, що застосування їх у кількості по 9–10 мас.ч забезпечує таку швидкість виділення газу й росту центрів пір, яка порівнянна із процесом отвердження композиції, що дозволяє отримати матеріали з однорідною, дрібно– та закритопористою структурою, яка забеспечує високі теплоізоляційні властивості виробів з коефіцієнтом теплоровідності 0,05–0,055 Вт/м·К, що задовольняє вимогам до теплоізоляційних матеріалів.Документ Вплив температури та інтенсивності перемішування на технічні характеристики хімічно утворюваної суспензії PbCrO4(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шорохов, Михайло Миколайович; Суворін, Олександр Вікторович; Ожередова, Марина АнатоліївнаНаведена доцільність застосування в умовах реального виробництва реагентного методу очищення стічних вод промислових підприємств, що містять Cr⁶⁺, з використанням як реагент-осаджувача водорозчинних солей Pb²⁺ з утворенням малорозчинної солі PbCrО₄. В роботі дос-ліджено вплив температури і інтенсивності перемішування на процес хімічного осадження PbCrO₄ в системі H₂CrO₄-Pb(CH₃COO)₂-H₂O. В якості вихідного речовини використовували водний розчин Н₂CrО₄ з концентрацією 100 мг/л (в перерахунку на Cr (IV)), який моделює ти-пову промивну воду першої стадії промивання процесу електрохімічного хромування. Як осаджувач використовували насичений при 20 0С водний розчин оксалату свинцю (30,7 г/100 г води). Розчин осаджувача одноразово дозували до хром (VI) - містного розчину, виходячи з таких мольних співвідношень: стехіометричної кількості (100%) і надлишку 120 і 150% для утворення хромату свинцю. Температуру підтримували на рівні: 20, 30, 40, 50 і 60 °С, а швидкість обертання валу мішалки - на рівнях: 0 (без перемішування), 1,4; 2; 2,5 і 3 об/сек. Після дозування розчину - осаджувача отримані суспензії витримували при перемішуванні і заданої температури протягом 60 хвилин і відстоюва-ли з паралельним проведенням седиментаційного аналізу. Проведеними дослідженнями встановлено, що при температурі 20 ÷ 30 °С і над-лишку розчину реагента-осаджувача на рівні 20 ÷ 50% можна отримати залишкові концентрації Cr⁶⁺ в очищених розчинах близьких до рів-ня ГДК. Найбільш оптимальна швидкість перемішування суспензій становить 1,5 ÷ 2 об/сек. Дана інтенсивність перемішування сприяє збільшенню швидкості розшарування отримуваної суспензій, дозволяє отримувати осад PbCrO₄ з розмірами частинок на рівні 1,4 ÷ 1,6 мкм, не збільшує залишкову концентрацію Cr⁶⁺ в очищених розчинах. При збільшенні надлишку осаджувача, швидкість росту кристалів PbCrO₄ зменшується в порівнянні зі швидкістю утворення зародків. Таким чином, показана доцільність використання водного розчину Pb(CH₃COO)₂ як реагента-осаджувача для очищення Cr⁶⁺ - вмісних стічних вод електрохімічних виробництв.Документ Вплив термореактивних добавок на властивості гранульованих теплоізоляційних матеріалів на основі рідкого скла(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Римар, Тетяна Ернестівна; Суворін, Олександр ВікторовичРозширення номенклатури, підвищення якості і конкурентної здатності вітчизняних теплоізоляційнихматеріалів і виробів є пріоритетними напрямками модернізації, інноваційного розвитку будівельного комплексу. В якостіперспективного можна назвати інноваційний проект із створення і використання зернистих утеплювачів на основімінеральної сировини, зокрема рідкого скла. Рiдкоскляні композиції, призначені для отримання теплоізоляційних матеріалів,містять у своєму складі різні цільові добавки, які за дією, що чиниться на рідке скло і одержуваний матеріал можнарозділити на кілька груп: інертні по відношенню до рідкого скла, що виконують роль каркасоутворюючого наповнювача вготовому виробі, гелеутворюючi - викликають реакцію гелеутворення рідкого скла, руйнуючи, таким чином, його полімернуструктуру, термореактивні добавки, які не взаємодіють з рідким склом, і при нагріванні розкладаються, виділяючигазоподібні продукти. Термореактивні добавки сприяють утворенню пористої структури гранул тому їх доцільно вводитив початкову рiдкоскляну композицію для зниження щільності спученого гранульованого матеріалу. У роботі буливикористані термореактивні добавки різної природи та механізму дії з низькими температурами розкладання: натріюгідрокарбонат, азодикарбонамід та інтеркалірований графіт. На підставі проведених досліджень можна зробитивисновок, що найбільш оптимальним комплексом експлуатаційних властивостей володіють гранули з інтеркалірованимграфітом. Застосування такої добавки дозволяє отримувати матеріали з більш високими показниками ступеня перебудовиструктури. Зразки з вмістом інтеркалірованого графіту мають найменшу уявну та дійсну щільність. Цей компонентнадає спучуваним гранулам найбільш високу стійкість до дії вологи, оскільки пориста структура характеризуєтьсяпереважно замкнутістю пір і їх дрібним розміром. Впорядкована дрібнопориста структура таких матеріалів обумовленатим, що в результаті спучення інтеркалірованого графіту виділяється не газ, а збільшується відстань між шарамивуглецевої матриці, і це сприяє максимальному видаленню летких продуктів деструкції з поверхні і з глибших шарів грануличерез пори, що відкрилися. Крім того, гранули з інтеркалірованим графітом менш крихкі ніж при використанні іншихгазоутворювачів.