Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201912020 - 20221

Налаштування

Автор: search.filters.author.Тарасова, Вікторія ОлександрівнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-6076-1942

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка ефективності парогазових установок з інтеграцією твердооксидних паливних елементів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Костіков, Андрій Олегович; Тарасова, Вікторія Олександрівна; Кузнецов, Михайло Олександрович; Ганжа, Микола Григорович; Мазур, Андрій Олександрович
    На сьогодні вкрай актуальною задачею є збільшення генерації електроенергії в Україні, яку можна вирішити за короткий термін не скільки створенням нових електростанцій, скільки модернізацією потужних паросилових установок існуючих теплоелектростанцій. Розроблено концептуальні рішення використання газотурбінного циклу та технології твердооксидних паливних елементів (ТОПЕ) як надбудови до існуючих потужних паротурбінних установок (ПТУ) для підвищення ефективності та екологічності їх роботи. У роботі розглянуто шляхи комплексної модернізації на прикладі енергоблоків ТЕЦ-5 м. Харкова з турбінами Т-110/120-130. Як надбудову запропоновано використання газотурбінної установки (ГТУ) ГТЕ-60 потужністю 60 МВт, що виробляється на підприємстві ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", м. Миколаїв. Також розглянуто інтеграцію у парогазову схему "Т-110/120-130 – ГТЕ-60" модульної установки ТОПЕ з внутрішнім риформінгом сумарною потужністю 20 МВт, яку скомпоновано з 40 трубчастих паливних елементів потужністю 500 кВт. При дослідженні конденсаційного режиму роботи ПТУ отримано наступні результати: електричний ККД стандартної схеми паралельного підключення ГТУ до ПТУ з підведенням виробленої у котлі-утилізаторі пари до частини середнього тиску ПТУ становить 42 %, сумарна електрична потужність установки – 170 МВт; при паралельному підключенні ГТУ до ПТУ з підведенням виробленої у котлі-утилізаторі пари до частини високого тиску (ЧВТ) електричний ККД сягає 44,75 %, сумарна електрична потужність становить 170 МВт (при роботі такої схеми у котлі-утилізаторі здійснюється перегрів пари за рахунок додаткового спалення газу); скидна схема підключення ГТУ до ПТУ з ТОПЕ та заміщенням регенерації забезпечує електричний ККД 46 % та сумарну електричну потужність 190 МВт; у схемі паралельного підключення ГТУ та ТОПЕ до ПТУ з підведенням виробленої пари до ЧВТ електричний ККД складає 49,4 % при сумарній електричній потужності 190 МВт. Проведено порівняльний енергетичний аналіз різних варіантів комбінованих схемних рішень щодо модернізації діючого енергоблоку ТЕЦ-5, який показав, що найбільше підвищення електричного ККД на 12 % порівняно з діючою паровою турбіною Т-100/120-130 досягається у схемі паралельного підключення ГТУ ГТЕ-60 до неї з допалюванням газу у котлі-утилізаторі та ТОПЕ сумарної потужності 20 МВт.
  • Ескіз
    Документ
    Термоекономічний аналіз когенераційної установки на основі теорії ексергетичної вартості
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Тарасова, Вікторія Олександрівна; Харлампіді, Дионіс Харлампійович; Костіков, Андрій Олегович
    Сучасні когенераційні системи являють собою складні енерготехнологічні комплекси з високою ступеню рекуперації енергії. Передпроектний аналіз цих систем повинен враховувати як економічну, так і термодинамічну складові процесу перетворення енергії. Найбільш науково обґрунтованою базою щодо розробки рекомендацій для проектування агрегатів системи когенерації є сучасний метод термоекономічного аналізу. На основі теорії ексергетичної вартості побудовано термоекономічну модель когенераційної установки, яка враховує нееквівалентність ексергетичних втрат, що пов’язана зі структурно-топологічними особливостями її технологічної схеми. Термоекономична модель має ієрархічну структуру, до якої входять термодинамічна модель, що необхідна для визначення ексергій потоків, а також ексерго-топологічна модель, яка встановлює за допомогою потокових графів взаємозв’язки між ексергетичними потоками в установці. Для візуалізації термоекономічної моделі запропоновано функціональну ексергетичну потокову діаграму когенераційної установки, яка допомагає здійснити поділ потоків за якісною ознакою «паливо» - «продукт» елемента. З метою подальшої сумісної оцінки ексергетичних та економічних показників системи до загальної термоекономічної моделі можуть бути залучені функції капітальної вартості елементів. На основі чисельної реалізації термоекономічної моделі в технологічній схемі установки визначені ділянки, що мають надлишкове питоме споживання ексергії, а також аномалії та дисфункції у кожному елементі схеми. Із залученням методів теорії планування експерименту побудовано регресійні моделі ексергетичного ККД установки у залежності від визначальних факторів, виконано факторний аналіз та визначений взаємопов’язаний їх вплив на ексергетичну ефективність установки.