Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Засоби забезпечення процесу генерації та споживання електричної енергії в електроенергетичних системах з розподіленою генерацією з урахуванням фактору невизначеності погодних та кліматичних умов
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Чернюк, Артем Михайлович; Кирисов, Ігор Геннадійович; Качанов, Євген Ігорович
    Проведено аналіз процесу виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії в електроенергетичних системах з розсіяним поколінням. Розглянуто особливості характерних режимів роботи об'єктів розсіяного покоління та їх вплив про надійність електропостачання та показники якості електроенергії для споживачів. Звичайно, що процес генерації електричної енергії є джерелами диффузного виробництва та процесу споживання електричної енергії значною мірою залежать від погодних та кліматичних умов і характеризується значним рівнем невизначеності, що негативно впливає на складання балансу виробленої та спожитої електричної енергії. Певно, що можливо нерівновага в процесі енергопостачання споживачів істотно погіршує показники якості електричної енергії в мережі. Це вказує на актуальність цієї науково-технічної проблеми та можливі методи та резерви надійності енергопостачання та показників якості електроенергії є певними в мережах із розсіяною генерацією. Проаналізовано вплив погодних умов на процес виробництва електричної енергії та кліматичні терміни сонячні та вітрові електростанції на процес виробництва електричної енергії малої та гідроелектростанції та електростанції, що робота як на базі біотехнологій, так і органічних тривала в первинному паливі. Особливості виробництва електроенергії зазначеними видами електростанції та можливі індекси прогнозу, які впливатимуть на процес управління цими об'єктами розсіяної генерації, є певними. Нагромадження засобів та управління визначаються виробництвом та споживанням електричної енергії в електроенергетичних мережах з розсіяним покоління. Загальна концепція вибору та розвитку засобів управління, що пропонуються процесом електропостачання в системах з розсіяне покоління, яке враховує фактори значної розмитості вхідних параметрів і базується на теорії побудови надійні системи з ненадійних елементів.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз засобів регулювання параметрів насосних агрегатів магістральних нафтопроводів України
    (НТУ "ХПІ", 2016) Канюк, Геннадій Іванович; Андреєв, Олександр Віталійович; Чернюк, Артем Михайлович; Князєва, Вікторія Миколаївна
    У роботі виконано аналіз засобів регулювання параметрів насосних агрегатів магістральних нафтопроводів України. Показано, що експлуатація систем магістральних нафтопроводів пов’язана з низкою технічних проблем, які обумовлені з вибором енергоефективного режиму роботи через нерівномірності перекачування нафти за певний проміжок часу. Наявні методи регулювання режимів роботи системи "насосне обладнання – магістральний нафтопровід" мають ряд недоліків, які необхідно враховувати при їх виборі на стадії проектування або в процесі експлуатації для певних умов. Запропоновано перспективний енергоефективний метод регулювання режимів роботи нагнітачів, заснований на мінімізації в реальному масштабі часу витрат потужності на привід і забезпечення максимальних значень ККД.