Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Штучний інтелект та інтелектуальна власність у креативній індустрії: можливості і виклики
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла Олександрівна; Яковенко, Ярослава Юріївна; Клюс, Юрій Миколайович; Динько, Іван Юрійович
    Штучний інтелект швидко проникає в різні індустрії, включаючи креативну, де його вплив на процеси створення та захисту інтелектуальної власності стає особливо значущим. Дана стаття присвячена дослідженню ролі ШІ у креативних сферах та виклики, які він вносить у сферу інтелектуальної власності, зокрема різним аспектам використання ШІ в креативних індустріях (створення контенту, візуалізація, аналіз і його розповсюдження). У дослідженні також висвітлюються етичні та правові аспекти захисту інтелектуальної власності, створеної з використанням ШІ, включаючи вирішення потенційних конфліктів, які можуть виникнути через автоматизацію та інтелектуалізацію процесів, та тим як штучний інтелект трансформує творчий процес і як він використовується для створення нового контенту. Зокрема, акцентовано увагу на тому, що існує і ряд викликів у креативній індустрії, оскільки виникають питання щодо авторства та власності на контент, створений за допомогою ШІ; існують ризики несанкціонованого використання та зловживання ІВ, захищеної ШІ. Крім того, необхідно оновити законодавство про ІВ, щоб воно відповідало потребам та викликам, пов'язаним з ШІ. Разом з тим, ШІ може допомогти у створенні нових форм творчого контенту, таких як музика, візуальні твори та тексти; автоматизувати рутинні завдання, пов'язані з управлінням ІВ, такі як реєстрація та відстеження авторських прав; допомогти у виявленні та захисті ІВ від порушень. Крім того, у дослідженні наголошується на ролі, яку ШІ може відігравати в аналізі та інтерпретації даних, а також у поширенні контенту для більш широкої аудиторії. Автори наголошують на тому, що з одного боку, ШІ відкриває нові можливості для творців контенту, допомагаючи їм генерувати ідеї, автоматизувати завдання та знаходити нові аудиторії. З іншого боку, ШІ також створює ряд проблем, пов'язаних з інтелектуальною власністю (ІВ), таких як авторство, власність на контент, і відповідальність за порушення авторських прав. У статті підкреслюється необхідність адаптивних стратегій для ефективного використання ШІ в креативних галузях та здійснено узагальнення основних тенденції взаємодії ШІ та інтелектуальної власності на прикладі ігрової індустрії. ШІ має значний потенціал для трансформації креативної індустрії, однак для того, щоб максимально використовувати можливості ШІ та мінімізувати ризики, важливо вирішити ряд правових та етичних питань.
  • Ескіз
    Документ
    Стратегія смарт-спеціалізації як інноваційна основа глобального економічного розвитку: європейський досвід
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Яковенко, Ярослава Юріївна; Гладенький, Богдан Вікторович; Марченко, Віталій Валерійович
    Стратегія смарт-спеціалізації справедливо слугує ключовим орієнтиром для економічного розвитку і окремих галузей, і регіонів. Дане дослідження спрямоване на аналіз європейського досвіду в застосуванні стратегії смарт-спеціалізації як інноваційної основи глобального економічного розвитку. Стає все більш очевидним, що стратегія смарт-спеціалізації може кардинально змінити правила для багатьох галузей. У дослідженні акцентовано увагу на тому, що, зосереджуючись на конкретних сферах знань і розвиваючи цільові можливості, підприємства і організації можуть знайти для себе унікальні ніші та отримати конкурентну перевагу. Зазначається, що стратегія смарт-спеціалізації також має недоліки, оскільки вимагає глибокого розуміння галузі та бажання інвестувати в спеціальні навички та ресурси, або може знадобитися відійти від ширших, загальніших стратегій, щоб досягти розумної спеціалізації. Однак, наголошується, що переваги розумної спеціалізації очевидні, коли потрібно виділитися на переповненому ринку, побудувати глибші стосунки з клієнтами та, зрештою, стимулювати зростання. Оскільки галузі продовжують розвиватися та ускладнюватися, стратегія смарт-спеціалізації не втрачає своєї актуальності, а європейський досвід її імплементації буде корисним для України.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка ефективності системи управління проєктами водокористування в контексті реалізації стратегіі сталого розвитку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гришко, Наталя Євгеніївна; Яковенко, Ярослава Юріївна; Савєлова, Анна Дмитрівна; Сорока, Андрій Олегович; Лівенцова, Катерина Володимирівна
    У статті досліджуються актуальні питання комплексного оцінювання ефективності системи управління водокористуванням в промислових містах України. Стверджується, що є доцільним привернути увагу до оцінювання впливу наслідків трансформації техногенно змінених водних систем на соціально-економічну безпеку промислових міст. Зазначено, що невід’ємними складовими реалізації стратегії регіонального розвитку є діагностики стану водних ресурсів у містах на території України, пошук оптимальних шляхів знешкодження негативних наслідків діяльності суб’єктів господарювання. Проведено моніторинг чинників впливу на стан водних ресурсів, зокрема, джерел питної води промислових міст України. Відповідно, встановлено, що факторами стримування безпечного поводженні із відходами, зменшення водоємності ВВП (як часткова мета зменшення ресурсоємності виробництва) є недостатній рівень екологоорієнтованих інновацій у промисловості, а також обсягів капітальних інвестицій на очищення зворотних вод та розвиток водоохоронної діяльності. Оскільки результативність заходів щодо формування ефективності системи управління водокористуванням в промислових містах України викликає сумніви, то, з урахуванням усіх зазначених умов, розроблено інтегральну модель оцінки ефективності системи управління водними ресурсами в промислових містах України, що є основою пошуку оптимальних шляхів знешкодження негативних наслідків діяльності суб’єктів господарювання. Такі заходи зможуть також вирішити проблему забезпечення соціально-економічної безпеки міст. Проведене дослідження підтверджує важливість сприяння розвитку екологоорієнтованих інновацій у промисловості, а також збільшення обсягів капітальних інвестицій на очищення зворотних вод та розвиток водоохоронної діяльності. Окрему увагу приділено відбору показників інтегральної оцінки ефективності системи управління водокористуванням.