Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Управління суспільними комунікаціями у бізнесі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Яцина, Вікторія Валентинівна; Климова, Світлана Олегівна; Губанова, Ніно НодарівнаСтаття присвячена висвітленню актуальних питань щодо управління суспільними комунікаціями у бізнесі. Обґрунтовано необхідність застосування сучасного методичного інструментарію для створення та впровадження у бізнес-діяльність комунікаційних стратегій. Сучасні комунікаційні стратегії, засновані на інноваціях у сфері технологій, дозволяють ефективно взаємодіяти та співпрацювати в реальному часі, незалежно від географічних та культурних різниць, що стимулює розвиток інтернаціонального співробітництва, сприяє культурному обміну та зміцненню соціальних звяз’ків. В статті наведено сучасне визначення суспільних комунікацій у бізнесі, проаналізовано історичні етапи їх розвитку та становлення. Проведено аналіз сучасних методів управління суспільними комунікаціями у бізнесі, досліджено ефективність їх впровадження в практичну діяльність компаній з урахуванням того, що вибір методу залежить від конкретних цілей дослідження, наявних ресурсів та специфіки бізнесу. Сформульовано основні етапи процесу управління суспільними комунікаціями у бізнесі, до яких відносяться: стратегічне планування комунікацій, розвиток бренду та іміджу, кризове управління, розвиток внутрішніх комунікацій, взаємодія із засобами масової інформації та громадськістю та ретельний моніторинг кожного етапу з поточною оцінкою ефективності впровадженої комунікаційної стратегії та її швидким коригуванням внаслідок відхилення від нормативної результативності. Визначено, що організація процесу управління суспільними комунікаціями за розглянутими етапами дозволить бізнесу ефективно планувати, виконувати і оцінювати комунікаційні стратегії, що сприятиме досягненню бізнес-цілей, зміцненню бренду та підтримці позитивних відносин з цільовою аудиторією, а також дозволить сформувати єдиний і зрозумілий образ компанії в очах стейкхолдерів.Документ Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Юр'єва, Ірина АнатоліївнаОдним з найважливіших напрямків забезпечення соціальної спрямованості ринкової економіки є раціонально побудована організація праці на всіх рівнях управління. Участь України у світовому ринку праці передбачає організацію соціально-трудових відносин відповідно до міжнародних норм, інтеграцію національної системи відносин між працею і капіталом у систему, визнану світовим співтовариством. Це обумовлює необхідність дослідження проблем, пов’язаних із приведенням національного законодавства у відповідність до міжнародних трудових норм, вивчення та узагальнення вітчизняного і закордонного досвіду регулювання соціальнотрудових відносин, опанування «технології» оцінювання їх стану та розроблення пропозицій щодо вдосконалення з урахуванням світових надбань у цій галузі. Організована на науковій основі праця є провідним чинником росту її продуктивності – основи забезпечення конкурентноздатності господарюючих суб'єктів ринкової економіки. Організація праці означає приведення трудової діяльності людей у певну систему, яка характеризується сукупністю елементів та їх стійкими взаємозв'язками, змістом функціонування цих елементів, напрямками та динамікою їх розвитку. У межах підприємства першорядне значення для організації праці здобувають питання правильного розміщення працівників у виробництві на основі раціонального поділу праці й сполучення професій, спеціалізації і розширення зон обслуговування. Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин в першу чергу вимагає зміни структури апарата стосовно рішення пріоритетних завдань антикризового управління, а саме застосування функціонального, ієрархічного, технологічного перерозподілу робіт і людей; про друге - призначення менеджерів відповідно до їхніх антикризових функцій (на основі посадової, професійної, кваліфікаційної і особистісної відповідності характеру та змісту антикризових функцій); по третє - удосконалення вертикальних і горизонтальних внутріапаратних і внутріфірмових комунікацій у ракурсі антикризових завдань, де головною метою є прискорення руху інформації, скорочення процедур прийняття рішень і забезпечення швидкого та неухильного виконання команд. Формування антикризових стратегічних планів належить до найбільш відповідальних і вагомих питань, оскільки саме обґрунтований вибір антикризових заходів забезпечує висновок підприємства зі стану кризи з найменшими втратами в найкоротший термін. Антикризова програма являє собою систему заходів, спрямованих на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки й реалізації на підприємстві спеціальної програми, яка має стратегічний характер, дозволяє відсторонити тимчасові труднощі, зберегти й використовувати ринкові позиції підприємства, опираючись на свої сильні сторони з використанням власних ресурсів. Відтак існує нагальна потреба теоретичного опрацювання методів, прийомів, принципів оптимізації інтересів сторін соціально-трудових відносин за кризових економічних умов.Документ Supporting entrepreneurship and investment by local governments: the polish experience for Ukraine(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ksenicz, Igor А.The article presents the theoretical foundations of entrepreneurship and investment support by local governments and tools to support business in Poland. Thus, the author proposes to include business support tools in the following thematic groups: 1. Strategic planning, business development policy at the local level. Local authorities need to develop a business development strategy. This can be a separate document or part of the overall development strategy of the local community. Its implementation needs to be monitored regularly. 2. Creation of space and material and technical conditions for business development. This provides for the creation of economic zones, various business centers, or simply providing entrepreneurs with access to retail space. 3. Current cooperation and exchange of information with entrepreneurs. We are talking about informing about administrative procedures, regular meetings of local authorities with business, exchange of views, joint social or cultural initiatives, exchange of information with business institutions, etc. 4. Actions for the effective use of public funds (including the EU) for the development of entrepreneurship. Local authorities should attract external funding for business development projects, inform entrepreneurs about available grants, organize training and consultations, encourage business to joint projects, and create databases of projects co-financed from external sources. 5. Promotion of entrepreneurs and entrepreneurship on the ground. In this group you can specify many tools: presentation of business activity on the site of the local community, competitions or ratings of local entrepreneurs, honoring prominent businessmen, visits of local authorities to enterprises, organizing business fairs, cooperation with schools and local media, ties with twin cities for economic cooperation. 6. Coordination of actions aimed at entrepreneurs at the level of local administration. In this regard, it is necessary to introduce the position of the Commissioner for Cooperation with Business in the administration. Simultaneously with the position, it is necessary to conduct an audit of existing mechanisms for cooperation with entrepreneurs. 7. Providing information support for the implementation of local government policy of entrepreneurship and cooperation with entrepreneurs. Local authorities should create a database of local businesses, for example on the basis of issued building permits. It is necessary to constantly monitor the level of entrepreneurship, ie to update the database. Barriers to business development in Poland have been identified. After all, despite the rather positive state of the economy, Polish entrepreneurs are paying attention to the difficulties in conducting business. The results of a state-level survey since 2013 shows that barriers to business development are either administrative or fiscal.Публікація Зміни в стратегії розвитку малого підприємництва у зв'язку зі світовою пандемією Covid-19(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Тверська, Яна Миколаївна; Літвиненко, Марія ВладиславнаВ статті зазначено які підприємства відносять до малого та середнього бізнесу, визначено їх головну перевагу. Проведений аналіз впливу Сovid-19 на діяльність окремих секторів економіки України. Наданий перелік заходів для стабільного поліпшення фінансової ситуації малого і середнього бізнесу після виходу їх із карантину. Зазначений перелік складових стратегії відновлення й особливої тактики щодо запобігання закриття малого і середнього бізнесу, що вивели власне підприємці України.Публікація Формування міжнародної конкурентоспроможності та моделей бізнесу(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Черепанова, Вікторія Олександрівна; Новік, Ірина Олексіївна; Погорєлов, Сергій Миколайович; Синіговець, Ольга МиколаївнаВ статті проведена систематизація історичних та новітніх теоретичних підходів до аналізу конкурентоспроможності на макрорівні і існуючих прикладних методів розрахунку міжнародної конкурентоспроможності. Детально розглянуто пріоритетні моделі європейської концепції інноваційного розвитку бізнесу: бізнес-модель № 1 – створення інвестиційних інститутів, що стимулюють суб`єктів міжнародної фінансової, наукової та промислової діяльності до впровадження інновацій; бізнес-модель № 2 – створення сприятливого середовища для інноваційної економіки; бізнес-модель № 3 - розвиток гуманітарного капіталу та формування в суспільстві загальної інноваційної культури. Доведено, що конкурентоспроможність є складною концепцією, яка визначається безліччю факторів, найбільш прийнятним способом оцінки рівня конкурентоспроможності є використання багатовимірних або складових показників конкурентоспроможності.