Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Економічна сутність трансферу інтелектуальних технологій в формуванні інноваційно-комерційної сприятливості промислових підприємств
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Андрій Васильович; Бердос, Максим Петрович; Дюжев, Олександр Вікторович
    Всі накопичені знання, уміння, навики, творчі можливості, реально включені у виробництво по створенню товарів і послуг, і приносячи дохід своєму власнику, виступатимуть у формі інтелектуального капіталу. Здібність до праці придбаває властивості інтелектуального капіталу, коли відбувається принципова, якісна видозміна всієї сукупності властивостей, що становлять якість робочої сили, що робить її власника здатним створювати стійкий, надмірний, додатковий продукт, затребуваний суспільством, і, відповідно, надмірну додаткову вартість, яка стає стійким джерелом додаткового доходу на капітал. Відтворення ОІВ є динамічним процесом, етапи і структура якого аналогічні формам руху капіталу підприємства, проте мають певні істотні особливості. Цей процес включає стадії формування, використовування, відновлення і розвитку ОІВ. Формування ОІВ підприємства здійснюється на основі їх придбання, з одного боку, і нарощування власних ОІВ шляхом самостійних розробок і навчання, з другого боку. Особливостями інвестицій в ОІВ, в порівнянні з інвестиціями у фізичний капітал є: високий ступінь ризику, велика тривалість інвестиційного періоду, вища ефективність. Інвестиції в ОІВ можуть існувати як в прямій (капіталовкладення в освіту, науково-дослідну діяльність, планування і мотивацію кар'єрного зростання), так і в непрямій формі (інвестиції в інформаційні технології, устаткування і матеріальні активи, що забезпечують освітню і науково-дослідну діяльність). В процесі виробництва ОІВ практично не зношуються і не зменшуються. Крім того, процес їх використання за певних умов може супроводжуватися їх збільшенням і розвитком. Тому, процеси, пов'язані з виробництвом і споживанням знань, носять нелінійний характер. А виражається це у тому, що перетворення ресурсу в продукт в цьому випадку може супроводжуватися збільшенням і поліпшенням якісних параметрів самого ресурсу. Власник інтелектуального капіталу повинен одержувати дохід на нього у вигляді відсотка на свій капітал, а економічні відносини повинні носити рентний характер.
  • Ескіз
    Документ
    Менеджмент та результати організаційного розвитку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Лінькова, Олена Юріївна
    В роботі проаналізовано виклики глобальної економіки до менеджменту: глобалізація, інтернаціоналізація, інформатизація, інтеграція, міграція, екологізація. Структуровано особливості світового менеджменту: постійне управління змінами (технології, менеджмент, цінності, потреби, культура, структура, ефективність, імідж, соціальна відповідальність); ініціювання змін бізнесом через оновлення товару (для протистояння світовій конкуренції). Виділено складові оцінки результатів організаційного розвитку: якість, терміни, кадровий потенціал та конкурентоспроможність. Класифіковано напрямки змін в Україні в зв’язку з європейською інтеграцією: соціально-економічна система; інтегративність менеджменту (розвиток професійних вимог); світові стандарти господарювання. Вивчено особливості сучасного вітчизняного менеджменту з метою підвищення його результатів: ігнорування потреб споживачів; неефективне конкурування, невміння ефективно співпрацювати на ринку; неповне використання можливостей нових технологічних прийомів; низький професійний рівень топ-менеджменту; слабкий розвиток корпоративної культури; проблеми структур управління; ігнорування менеджментом необхідності змін; упереджене ставлення до консалтингу. Систематизовані пріоритети розвитку менеджменту підприємств за основними стратегічними напрямками кадрового потенціалу та ринкової позиції: запровадження світових стандартів менеджменту; сучасні методи менеджменту; розвиток навичок менеджерів та персоналу. Що в свою чергу дозволить: прискорити розвиток конкурентоспроможного бізнесу; перейти від директивного менеджменту до консультативного; оптимізувати витрати менеджменту; ефективно управляти інноваціями на основі створення споживчої цінності товару; ефективно управляти мотивацією персоналу через формування корпоративної культури організації; забезпечити найвищий рівень соціальної відповідальності бізнесу на основі ціннісного управління. Зазначені питання для проведення подальших досліджень: організація заходів співпраці з конкурентами; посилення ефективності взаємодії функціональних підрозділів підприємства.