Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми взаємозалежності нормативних та індивідуальних актів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кузьменко, Олександр Васильович
    У статті здійснюється спроба розробки теоретичних аспектів взаємодії нормативно-правових і індивідуально-правових актів в механізмі правового регулювання. Досліджуються особливості забезпечення дії закону за допомогою підзаконного акту, конкретизації норми права шляхом видання правозастосовного акту, подолання колізій та прогалин в законодавстві. Доводиться, що правові акти відіграють у механізмі правового регулювання різні ролі – утворюють основу згаданого механізму, відбивають правозастосовну діяльність компетентних органів і правову активність учасників суспільних відносин. Стверджується, що найбільш загальним чином правові акти можна поділити на нормативні і індивідуальні. Акти, що одночасно містять нормативно-правові та індивідуально-правові приписи є змішаними. У статті обґрунтовується, що доцільно виокремлювати чотири аспекти взаємодії нормативно-правових і індивідуально-правових актів в механізмі правового регулювання. Перший: забезпечення функціонування нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Другий: конкретизація нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Третій: подолання недоліків нормативноправових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Четвертий: припинення дії нормативно-правових актів шляхом видання індивідуально-правових актів. У статті підкреслюється, що забезпечення функціонування нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів відбувається за рахунок включення до механізму правового регулювання додаткової ланки – правозастосування. Автор виходить з того, що конкретизація положень нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів передбачає застосування так званих дискреційних правових норм, що дають правозастосувачам свободу у вирішенні справи. Зазначається, що подолання недоліків нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів полягає у заповненні прогалин в праві шляхом застосування аналогії та усуненні колізій у законодавстві за допомогою колізійних норм, правоположень, тлумачення. У статті зазначається, що припинення дії нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів здійснюється шляхом їх скасування або призупинення.