Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2019 - 201912020 - 20211

Налаштування

Містить файли: ТакORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-9958-3960

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження методів класифікації типів даних при розробці програмного забезпечення комп'ютерної інженерії
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Павленко, Євген Петрович; Бутенко, Володимир Михайлович; Губін, Вадим Олександрович; Лубенець, Сергій Васильович
    У роботі розглядаються проблеми підвищення ефективності розробки програмного забезпечення, зокрема, питання зменшення термінів розробки програм та використання автоматизованого синтезу програм, що дозволить уникнути доопрацювання вихідного продукту. Програмне забезпечення потрібно протестувати разом з іншими системними компонентами у всіх поєднаннях, які можуть зустрітися. Тестування займає багато часу, бо приховані помилки виявляються при несподіваних взаємодіях програмних компонентів. При структурному аналізі діаграми потоків даних не є кінцевим результатом, це інструмент розробників. Спочатку будуються діаграми, а потім розробляються механізми, що забезпечують необхідну поведінку системи. Розвивається графічний підхід до вирішення проблеми автоматизації розробки програмних засобів, який базується на залученні візуальних форм представлення програм. Для будь-якого програмного об’єкта можна виділити кінцеве число станів, в яких він перебуває в кожен момент часу. Хід виконання програми тоді асоціюється з переходами об’єкта з одного стану в інший. Граф замінює текстову форму опису алгоритму програми, при цьому реалізується подання алгоритму в візуальній формі. Специфікація структур даних, а також установка міжмодульного інтерфейсу за даними відділена від опису структури алгоритму і елементів управління. Використовуються базові модулі і типи даних. Базові модулі є локальними обчислюваними функціями, на основі яких породжуються всі інші об’єкти технології. Типи даних описують синтаксичний і семантичний аспекти побудови даних, що використовуються в базових функціях. Розглянуто алгоритми пошуків маршрутів на орієнтованих графах. Під час визначення маршрутів з кореневої вершини в кінцеві використано властивості алгебри тризначної логіки. На підставі розглянутого підходу, а також з урахуванням його недоліків, був запропонований метод класифікації типів даних, заснований на реалізації часткового перебору маршрутів графу зв’язків програми та спосіб проектування ПЗ на його основі з урахуванням мінімізації часу і вартості проекту.
  • Ескіз
    Документ
    Исследование методов разработки программного обеспечения компьютерной инженерии на основе типовых программных элементов
    (НТУ "ХПИ", 2019) Павленко, Евгений Петрович; Бутенко, Владимир Михайлович; Губин, Вадим Александрович
    В работе рассматриваются проблемы повышения эффективности разработки ИС, и, в частности, вопросы уменьшения сроков разработки программного комплекса ИС. Проведен анализ технологий разработки программного комплекса в жизненном цикле ИС. Структурный подход к программированию предлагал осуществлять декомпозицию программ методом пошаговой детализации. Разработка структур программы выполняется при помощи построения структур входных и выходных данных, идентификации связей обработки между этими данными, формирования структуры программы на основании структур данных и обнаруженных соответствий. Преодолеть фактор сложности можно, если отойти от прямолинейного подхода к решению поставленной задачи, состоящего в последовательном и линейном наращивании исходного текста программы оператор за оператором, в результате чего получается одна длинная и аморфная программа. Оказывается действенным принцип модульности: исходная задача разбивается на относительно независимые части; они реализуются отдельными программными модулями, которые затем связываются в единое целое на этапе компоновки. Выделены особенности технологии автоматизированного синтеза программ, а именно, технологии сборки программ из типовых программных элементов. Определены основные понятия указанной выше технологии, проведено исследование конструирования программ из блоков и выявлена проблемная область. Исходными данными для постановки и решения задач синтеза системы программных модулей являются множество информационных массивов системы, для которых определены: входные, выходные и промежуточные данные; множество альтернативных процедур обработки данных; последовательности выполнения процедур в процессе обработки; способы обмена с внешней памятью. Рассмотрен подход для выделения типовых программных элементов, удовлетворяющих определенным критериям. На основании рассмотренного подхода, а также с учетом его недостатков, был предложен усовершенствованный метод классификации типовых программных элементов и способ проектирования ПО на их основе с учетом минимизации времени и стоимости проекта.