Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Метод експертних оцінок в прогозуванні просування гастрономічного туру як дієвий інструмент для прийняття управлінських рішень в публічному секторі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Поступна, Олена Вікторівна; Лядер, Андрій СергійовичСтаття присвячена вивченню думки потенційних споживачів туристичних послуг щодо можливостей формування та просування гастрономічного туру в Україні. Автори на підставі результатів експертного опитування показують реальну картину з формування та просування гастрономічного туру в Україні. Отримані дані дають змогу побачити реальну картину стану й розвитку гастрономічного туризму в Україні, вивчити думку споживачів, з’ясувати ступінь їх розуміння цього питання, їх бачення найбільших викликів, що залишаються поза увагою представників публічного сектору, які спроможні прийняти ефективні управлінські рішення щодо перспектив і можливостей розвитку гастрономічного туризму та просування гастротурів в Україні.Документ Метод публічного управління соціальними процесами на основі з'єднання тріад(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Поступна, Олена Вікторівна; Рубан, Артем Вікорович; Шведун, Вікторія ОлександрівнаСтаття присвячена аналізу розробці методу публічного управління соціальними процесами на основі з'єднання тріад. Системна модель заснована на понятті системи і являє собою множину концептів (об'єктів, понять) і множини зв’язків між ними, що утворюють єдине ціле. Ця єдність може бути представлена як в ієрархічній, так і багатопов'язаній, а також тріадній формі. Структурна модель є найпершою сходинкою до конкретизації будови системи. Структурна модель - це системна модель, у якій конкретизовано цілісність. Запропонована системна концепція досягнення мети через побудову послідовно з'єднаних тріад як елементарних систем охоплює всі найважливіші етапи організаційних дій, об'єднуючи їх в єдину систему зі зворотним зв'язком. Даний підхід знижує невизначеність у вирішенні завдань вибору різних варіантів при побудові проміжних об'єктів. З точки зору даного підходу оптимізація шляху до досягнення мети лежить в розвитку і вдосконаленні кожної тріади. У цілому, системне мислення у формі тріад сприяє породженню нових пов’язаних одна з одною тріад, що підтверджує логічну послідовність і безперервність процесу системного мислення. Системне мислення у формі тріад сприяє породженню нових пов'язаних одна з одною тріад, що підтверджує логічну послідовність і безперервність процесу системного мислення.Документ Наукові дослідження проблеми публічного управління гуманітарною сферою України: попередній аналіз та узагальнення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Поступна, Олена Вікторівна; Степанко, Олексій ВікторовичСтаття присвячена з’ясуванню стану висвітлення проблеми публічного управління гуманітарною сферою України в наукових працях українських учених. За допомогою проблемно-пошукового методу дослідження в інформаційному науковому просторі виявлено велику кількість праць гуманітарного спрямування, яку важко проаналізувати, тому з метою їх обмеження в статті зроблено акцент на понятійно-категоріальній конструкції «гуманітарна сфера», яка зустрічається лише в назві робіт. Виявлено та проаналізовано вихідні дані досліджень, здійснено попередній аналіз наукових здобутків та визначено основні тенденції, притаманні даному напрямку досліджень. Основні висновки дослідження: виявлено лише 17 дисертацій, у яких предметом дослідження є гуманітарна сфера, серед яких 2 докторські; дані дисертації виконані в 5 наукових галузях (історичні, філологічні, політичні науки, національна безпека, державне управління) та захищені по 7 спеціальностям, більшість з яких у науці державного управління та в історичній науці; на сьогодні немає жодної дисертації з визначеною у статті проблематикою, виконаної в науці публічного управління та адміністрування; найбільшою популярністю користуються різноманітні аспекти державного управління гуманітарною сферою, питання співробітництва в цій сфері, формування та реалізації державної політики щодо розвитку гуманітарної сфери; найчастіше в роботах розкривають проблеми розвитку гуманітарної сфери в умовах сучасних викликів та загроз національній або державній безпеці України, що цілком відповідає сучасним реаліям. Однак саме реалії сьогодення в роботах не відображено. Зокрема, дисертація, що захищена в 2020 р., є суто історичною та присвячена дослідженню діяльності в гуманітарній сфері Українського центрального комітету в період нацистської окупації. У статті окреслено перспективні напрями досліджень проблеми публічного управління гуманітарною сферою України. Оскільки сьогодні національна безпека Української держави – це здатність захистити свою незалежність, систему державного управління, публічні інститути від зовнішнього негативного впливу, зовнішньої агресії, то вважаємо, що перспективними й найбільш актуальними напрямами сучасних досліджень можуть бути такі: формування та реалізація політики національної безпеки в гуманітарній сфері, загрози й виклики; публічне управління у гуманітарній сфері України; державна політика України щодо забезпечення гуманітарної безпеки; гуманітарна сфера як складова національної безпеки України.