Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2019 - 201912020 - 20241

Налаштування

Містить файли: ТакORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-9150-6108

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Дослідження управління розгортанням програмної системи із використанням ресурсів хмарних провайдерів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пашнєв, Андрій Анатолійович; Слєпушков, Микола Васильович; Гурт, Денис Олександрович; Лютенко, Ірина Вікторівна
    Проведено аналіз основних етапів процесу розгортання програмної системи із використанням ресурсів хмарних провайдерів. Розроблені моделі можливих варіантів управління розгортанням програмної системи із використанням нотації BPMN. На основі проведеного моделювання визначені переваги та недоліки неавтоматизованого, автоматизованого та автоматичного управління процесом розгортання. Розроблено та декомпозовано модель автоматичного розгортання програмної системи із використанням ресурсів дата центрів хмарних провайдерів в нотації IDEF0, яка дозволила дослідити функціональну взаємодію окремих етапів процесу розгортання програмної системи. На основі розробленої контекстної та декомпозиційної діаграм IDEF0, в рамках моделювання процесу розгортання програмної системи, проведено аналіз функціональної взаємодії етапів Build та Deploy, який показав, що саме ці етапи мають найбільше функціональне навантаження та потребують більш детального дослідження, з метою пошуку шляхів їх оптимізації. З цією метою, було розроблено та проведено аналіз декомпозиційних діаграм IDEF0 та DFD, які моделюють функціональну взаємодію та потоки даних між складовими підпроцесів Build та Deploy. Аналіз функціональної взаємодії та потоків даних, що породжуються та передаються між окремими складовими підпроцесів Build та Deploy дозволив виявити важливий аспект, який полягає в тому, що при кожному виконанні компіляції вихідного коду та створенні койнтейнера потрібно завантажувати дані із зовнішніх бібліотек. Це в свою чергу фактично призводить до суттєвого збільшення зовнішнього трафіку, що впливає на швидкість розгортання програмних систем із використанням ресурсів дата центрів хмарних провайдерів. В якості можливого шляху оптимізації підпроцесів Build та Deploy запропоновано створення кешу для збереження завантажених даних із зовнішніх бібліотек з метою їх повторного використання, а також реалізацію контролю над здійсненням запитів до зовнішніх бібліотек та процесом кешування даних, що дозволить мінімізувати витрати часу на передачу даних із зовнішніх бібліотек під час автоматичного розгортання.
  • Ескіз
    Документ
    Разработка методических основ повышения эффективности математического инструментария решения задач производственно-транспортной логистики
    (Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2019) Гамбаров, Леонид Арамович; Пашнев, Андрей Анатольевич; Смолин, Павел Александрович; Хацько, Наталия Евгеньевна
    Разработаны методические основы повышения эффективности математического инструментария решения задач производственно-транспортной логистики. Показано, что результаты, полученные на основе методов математического программирования можно использовать, как составную часть имитируемой реальной системы. С этой целью разработана методология направленного имитационного моделирования. Практическая реализация последней состоит в использовании направления спуска аналитической функции в качестве направления спуска алгоритмической функции. Для численной оценки последствий от несовпадения соответствующих направлений спуска и компенсации возникающих при этом ошибок при определении оптимального значения алгоритмической функции предложен механизм многошаговой процедуры. Вычислительная эффективность методологии направленного имитационного моделирования существенно зависит от ее математического обеспечения. Определено, что структура каждой отдельной модели должна предусматривать возможность ее подключения к комплексу моделей и располагать для этого необходимыми свободными параметрами. Разнохарактерность моделей часто служит основным препятствием при решении поставленной задачи. Эту трудность можно преодолеть, если работать с некоторыми допустимыми унифицированными вариантами моделей. Тогда модели в процессе их практической реализации позволяют сохранять единообразие в формах представления исходных данных, в используемых алгоритмах и программах формирования расчетной информации. Указанным требованиям удовлетворяют математические модели транспортных задач с промежуточными узлами. Такие модели допускают применение схемы параметрической декомпозиции и приводят к проблеме негладкой оптимизации. Было установлено, что методология направленного имитационного моделирования конструктивно развивает идею системной оптимизации путем перехода от проблемы варьирования структуры ограничений к радикальным структурным изменениям моделей.