Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення моделі поведінки інтелектуального агенту на основі генетичного алгоритму
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Виноградов, В. В.; Шумова, Л. О.; Білобородова, Т. О.
    Представлено вирішення завдання удосконалення моделі поведінки неігрового персонажу, що виступає в якості інтелектуального агенту, за рахунок оптимізації вхідних параметрів на основі генетичного алгоритму. Запропонований підхід включає розробку моделі неігрового персонажу: скелету, твердих тіл та реалізація динамічної моделі персонажу, заснованої на алгоритмі Фізерстоуна, та моделювання поведінки персонажу на основі генетичного алгоритму. Запропоновано формування моделі поведінки із використанням генетичного алгоритму, що моделює фізичні властивості персонажу з урахуванням його дій. Етапи роботи генетичного алгоритму включають: створення початкової популяції, оцінка пристосовуваності, відбір, схрещування та мутації. За результатами проведених експериментів визначено вхідні параметри моделі поведінки неігрового персонажу, що максимізують сукупну оцінку пристосовності, яка виступає в якості оцінки винагороди та які можуть бути використані як початкові вхідні значення при проведенні подальших експериментів.
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення методу розподілу навантаження між гідроагрегатами з неідентичними характеристиками турбін
    (НТУ "ХПІ", 2015) Літвінов, Володимир Валерійович; Галько, Євгенія Валеріївна
    В статті досліджено проблему роботи гідроагрегатів у системі САРЧП та запропоновано її вирішення шляхом удосконалення методу розподілу навантаження між гідроагрегатами при роботі в САРЧП. Удосконалення методу полягає в тому, що на гідроелектростанціях, які мають неідентичні характеристики турбін навантаження між агрегатами розподіляється виходячи з умови максимізації загальностанційного ККД та мінімізації кількості перевідних режимів. Для розв’язання сформованої оптимізаційної задачі використано генетичний алгоритм.
  • Ескіз
    Документ
    Метод відновлення сигналу на вході датчика
    (НТУ "ХПІ", 2011) Полярус, О. В.; Поляков, Є. О.
    В статті представлений новий метод підвищення достовірності даних вимірювань. Розглядається проблема відновлення сигналу на вході датчика з одночасною ідентифікацією датчика. Проведено математичне моделювання з використанням генетичного алгоритму, який мінімізує розроблений функціонал.
  • Ескіз
    Документ
    Управління програмами дорожньо-ремонтних робіт на мережі автомобільних доріг
    (НТУ "ХПІ", 2015) Ігнатюк, В. В.
    В роботі розглянуто модель і алгоритм оптимізації програми дорожньо-ремонтних робіт. Розроблено програмні засоби розрахунку раціонального рівня витрат на ремонти дорожнього одягу автомобільних доріг за період здійснення програми, які дозволяють досягти бажаного експлуатаційного стану дорожнього одягу.
  • Ескіз
    Документ
    Модифікація генетичного алгоритму для вирішення задачі про паросполучення зі зникаючими дугами
    (НТУ "ХПІ", 2013) Данильченко, А. О.
    Прикладна задача складання оптимального розкладу прийому лікувальних процедур може бути зведена до розширеної математичної задачі пошуку максимального паросполучення у дводольному графі. Основною складністю вирішення цієї задачі є необхідність врахування обмежень на приймання процедур. Наведено модифікацію генетичного алгоритму для розв’язання задачі про паросполучення зі зникаючими дугами. Запропоновано спосіб кодування множини дуг дводольного графа у«геном» особини та визначено функцію пристосовуваності, яка є основою для реалізації генетичного розвитку популяції. Наведено всі необхідні етапи для знаходження розв’язку задачі: формування початкової популяції, формування проміжної популяції, схрещування, мутація, аналіз популяції та критерії зупинення алгоритму. Дослідження довело коректну роботу запропонованого алгоритму