Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Способ измерения абсолютного значения электронной концентрации в ионосфере радаром некогерентного рассеяния
    (НТУ "ХПИ", 2010) Скворцов, Тарас Александрович; Фисун, Андрей Васильевич
    Розглянуті можливості вимірювання абсолютного значення електронної концентрації в іоносфері радаром некогерентного розсіяння без використання станції вертикального зондування. Показано, що для калібрування можна використовувати сигнали радару, відбиті від штучних супутників Землі. Запропоновано новий спосіб калібрування та отримано формули для оцінки його потенційних можливостей.
  • Ескіз
    Документ
    Возмущения критических частот F-области ионосферы, сопровождавшие старты ракеты “Союз” с космодрома Плесецк
    (НТУ "ХПИ", 2015) Живолуп, Тарас Григорьевич; Панасенко, Сергей Валентинович; Черногор, Леонид Феоктистович
    Проанализированы временные зависимости критических частот F-области ионосферы для трех стартов ракеты “Союз” с космодрома Плесецк по данным двух ионозондов, расположенных вблизи г. Тромсе (Норвегия) и г. Лонгьир (архипелаг Свалбард, Норвегия). Обнаружены квазипериодические вариации этих частот, наблюдавшиеся после стартов с запаздываниями 30 – 60 мин и около 70 мин для ионозондов вблизи г. Тромсе и г. Лонгьир соответственно. Периоды волновых возмущений составили 30 – 60 мин, а амплитуды равнялись 0.05 – 0.2 МГц. Горизонтальные скорости распространения возмущений соответствовали скоростям акустико-гравитационных волн на высотах максимума концентрации электронов.
  • Ескіз
    Документ
    Экспериментальное подтверждение априорной непараметрической неопределённости для сигнала ЛЧМ-ионозонда в спектральной области
    (НТУ "ХПИ", 2011) Колчев, А. А.; Недопёкин, А. Е.
    В работе проведено исследование статистических характеристик амплитуд спектральных отсчетов зондирующего ЛЧМ сигнала для трасс различной протяжённости и направления. Проанализированы преобладающие законы распределения для шума и для смеси сигнал-шум. Установлена высокая статистическая изменчивость, свидетельствующая об априорной непараметрической неопределенности. Предложен метод обнаружения сигнала в спектральной области.
  • Ескіз
    Документ
    Автоматическая ионосферная станция "Базис" как инструмент для мониторинга ионосферы
    (НТУ "ХПИ", 2011) Емельянов, Л. Я.; Кононенко, А. А.
    Приведены основные параметры ионозонда обсерватории Института ионосферы и результаты сравнения ионограмм, полученных методом вертикального зондирования тремя станциями: ионозондом “Базис” (Харьков), дигизондами DPS-4 в Прухонице (Чехия) и в Москве (Россия).