Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2011 - 201942020 - 20231

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.спирт

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Закономірності одержання водно-спиртових екстрактів та цукрових витяжок з ягідної сировини
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мельник, Степан Романович; Мельник, Юрій Романович; Бліщ, Роксолана Олександрівна; Оробчук, Оксана Михайлівна
    Досліджено закономірності екстрагування сухих речовин водно-спиртовим розчином та подальшого одержання цукрових витяжок з ягід чорної смородини, аґрусу та сливи. Встановлено що найменше сухих речовин екстрагується з ягід смородини. При цьому в екстракті досягається вміст 1,6 % сухих речовин, тоді як водно-спиртові екстракти з аґрусу та сливи містять 4,3–5,5 % сухих речовин. Виявлено, що в процесі екстрагування в ягодах накопичується значна кількість спирту. Встановлено, що його вміст в усіх екстрактах порівняно з екстрагентом зменшується з 40,0 до 25,06–26,39 мас. %. Акцентовано увагу, що втрати спирту зменшуються в процесі подальшого одержання цукрової витяжки з ягід, вміст спирту в яких досягає 9,79 мас. % – у смородиновій, 14,51 мас. % – у сливовій, та 14,92 мас. % – в аґрусовій витяжці. Показано, що цукрові витяжки залежно від виду ягід містять різну кількість сухих речовин. Встановлено, що максимальний ступінь використання цукру (79,0 %) досягається під час одержання витяжки зі смородини, яка містить максимальну кількість сухих речовин (43,4 %). Ступінь використання цукру під час одержання витяжки зі сливи становить 71,6 %, що відповідає вмісту сухих речовин у витяжці 34,5 %. Мінімальний ступінь використання цукру (31,5 %) спостерігається під час одержання витяжки з аґрусу. Це забезпечує вміст сухих речовин у витяжці 31,8 %. Встановлено, що водно-спиртові та цукрові витяжки з ягід мають максимуми поглинання видимого світла в діапазоні, що відповідає поглинанню антоціанів. Найвища оптична густина характерна для водно-спиртового екстракту зі смородини, для якої характерний високий вміст поліфенольних сполук. Встановлено, що з дослідженої ягідної сировини кислоти вилучаються практично в однаковій кількості водно-спиртовим розчином і в процесі обробки цукром. Максимальна кислотність спостерігається для екстракту та витяжки з аґрусу, а найменше її значення характерне для екстракту та витяжки зі сливи. Ступінь вилучення вітаміну С із ягід є приблизно однаковим і становить 59 % для аґрусу та по 66 % для смородини і сливи. Вказано на перспективність використання ягід після екстрагування та одержання витяжок як сировини для одержання різноманітних кондитерських виробів.
  • Ескіз
    Документ
    Источники сырья и получение моноалкилнафталинов
    (НТУ "ХПИ", 2011) Паненко, С. А.; Белобров, Анатолий Григорьевич; Лысова, И. В.
    В статье рассмотрены источники сырья для получения алкилпроизводных нафталина. Предоставлена методика получения изопропилнафталина, которая может быть легко осуществлена, а также проанализированы катализаторы, используемые при алкилировании спиртами. Приведены выходи α- и β-алкилнафталинов, полученные по приведенной методике.
  • Ескіз
    Документ
    Новый катализатор межфазного переноса для синтеза триалкилортоформиатов
    (НТУ "ХПИ", 2012) Штамбург, Виктор Васильевич; Штамбург, Василий Георгиевич; Шишко, А. Е.
    Дибромид 1,8-бис(N-амино-N,N-диметиламмоний)-3,6-диоксаоктана проявил себя в качестве эффективного катализатора фазового переноса в реакциях получения триалкилортоформиатов из хлороформа, спирта и NaOH в гетерофазной системе.
  • Ескіз
    Документ
    Коррозионно-электрохимическое растворение в водно-неводных растворах сплавов алюминия в гидродинамическом режиме
    (НТУ "ХПИ", 2014) Сидоренко, Д. С.; Тульский, Геннадий Георгиевич; Опалева, Н. С.; Калугин, В. Д.
    Впервые представлены результаты скорости коррозионно-электрохимического растворения (V) сплавов алюминия (АД-0,АМЦ) в растворах с различным pH в условиях гидродинамического переноса реагентов и продуктов в межфазном слое металл-раствор. Установлено влияние активаторов, окислителей, индифферентных электролитов, поверхностно-активных веществ (спиртов) на характер изменения скорости растворения сплавов в широком диапазоне pH.
  • Ескіз
    Документ
    Гетерофазный синтез триалкилортоформиатов в присутствии полиэтиленгликоля-9
    (НТУ "ХПИ", 2013) Штамбург, Виктор Васильевич
    Хлороформ реагирует с первичными спиртами и NaOH в присутствии полиэтиленгликоля-9 в качестве КФП с образованием триалкилортоформиатов. Экспериментальные данные показывают, что данным способом с удовлетворительными выходами получаются триметилортоформиат, триэтилортоформиат, три-н-бутилортоформиат и три-н- пентилортоформиат