Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2017 - 201912020 - 20222

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.якість вищої освіти

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Загальна характеристика університетських рейтингів та їх потенціалів для оцінювання якості вищої освіти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Мороз, Світлана Анатоліївна; Бука, Інта Станіславівна; Мороз, Олександр Володимирович; Манчак, Ірина Тадеївна ; Мороз, Володимир Михайлович
    Дослідження проблематики рейтнегування в системі вищої освіти обумовлено, з одного боку, необхідністю пошуку об’єктивного джерела інформації щодо рівня позиціонування вітчизняних закладів вищої освіти на міжнародному ринку освітніх послуг, а з іншого – запитом з боку суб’єктів публічного управління розвитком системи вищої освіти на формування індикаторів стану досягнення визначених у Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки пріоритетних цілей. Крім того, у межах сучасного університетського менеджменту та системи публічного управління забезпеченням якості вищої освіти, міжнародні академічні рейтинги все далі частіше розглядаються на рівні джерела неупередженої інформації щодо якості освітньої діяльності ЗВО та якості вищої освіти. Такий контекст сприйняття відповідної проблематики потребує наукового обґрунтування потенціалів міжнародних рейтингів для інформаційного забезпечення моніторингу якості вищої освіти. Складність такого обґрунтування полягає у різноманітті методологій оцінювання показників університетів, а також нетотожності фокусів експертної уваги у межах основних процедур ранжування. Маючи намір долучитися до обгрунтування відповідної проблематики авторами статті було проведено аналіз змісту міжнародних університетський рейтингів, а також з’ясовано їх потенціали щодо оцінювання якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. У якості фокусу безпосередньої уваги було обрано чотирнадцять міжнародних рейтингів (міжнародний каталог «UniRank: World University Rankings & Reviews»; рейтинг національних систем вищої освіти «U21 Ranking of National Higher Education Systems»; рейтинг «U-Multirank»; Шанхайський рейтинг «Academic Ranking of World Universities»; рейтинг «QS World University Rankings»; рейтинг «Times Higher Education» та інші). За кожним з розглянутих нами рейтингів було визначено критерії оцінювання результатів функціонування університетів. За результати проведеного аналізу були сформульовані висновки щодо: можливості використання міжнародних університетських рейтингів для характеристики рівнів якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти; динаміки удосконалення методології складання окремих з рейтингів; рівня об’єктивності та суб’єктивності оцінок; критеріїв з оцінювання результатів науково-дослідної роботи у підсумковому результаті рейтенгування тощо.
  • Ескіз
    Документ
    Стейкхолдери забезпечення якості вищої освіти: тлумачення змісту категорії та персоналізації суб'єктів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мороз, Світлана Анатоліївна; Бука, Інта Станіславівна; Мороз, Володимир Михайлович; Манчак, Ірина Тадеївна
    Серед питань проблематики забезпечення якості вищої освіти слід звернути увагу перш за все на ті з них, які пов’язані з формулюванням змісту так званих базових категорій, тобто тих з категорій які, з одного боку, найбільш часто використовуються дослідниками у межах професійного (наукового) дискурсу з проблематики забезпечення якості вищої освіти, а з іншого – все ще потребують на уточнення свого категоріального змісту. Серед таких категорій, з огляду на свою поширеність у науковому обігу, позиціонує у тому числі й категорія «стейкхолдери». Вчені, так само як й фахівці-практики, достатньо часто використовують категорію «стейкхолдери» як у межах наукових дослідженнях, так й під час реалізації функцій управління розвитком системи вищої освіти. Нажаль, популярність цієї категорії у науковому дискурсі не забезпечила розвиток її змісту. У межах наукової думки існує декілька підходів до тлумачення відповідної категорії. Найбільш вдалими за своїм формулюванням є ті з них, які були інституалізовані у межах Міжнародного стандарту ISO 21001:2018 «Освітні організації. Системи менеджменту для освітніх організацій. Вимоги та настанови щодо використання» та Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Крім того, питання ідентифікації стейкхолдерів, по відношенню до процедур та результатів функціонування ЗВО, набуло свого достатнього розвитку у межах наукових досліджень вітчизняних вчених та нормативних документах ЗВО.
  • Ескіз
    Документ
    Інтернаціоналізація освітнього середовища і вітчизняна вища школа
    (НТУ "ХПІ", 2017) Солоденко, Алла Костянтинівна; Погребняк, Віталій Петрович; Дашковська, Олена Володимирівна
    Аналізуються євроінтеграційні процеси, що відбуваються в сучасному освітньому і науковому середовищі, у тому числі, інтернаціоналізація вищої освіти. Оцінюється значення Болонської декларації у побудові єдиного Європейського простору вищої освіти та ефективність імплементації положень Закону України "Про вищу освіту", актів Уряду і Міністерства освіти і науки України, направлених на реформування вищої школи України, її інтеграцію в міжнародний простір вищої освіти. Наводяться підсумки зробленого за останні роки та прогнозуються подальші кроки щодо модернізації освітнього процесу у вищій школі.