Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2013 - 201922020 - 20241

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.adaptability

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Сервіс створення тестів на основі штучного інтелекту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Попович, Богдан Романович; Заволодько, Ганна Едвардівна
    У сучасному освітньому середовищі, що динамічно розвивається, нагальною стає потреба у розробці та впровадженні інноваційних інформаційних систем для створення тестів, які забезпечують високу адаптивність та персоналізацію навчального процесу. Підкреслено значення розвитку таких систем, звертаючи увагу на аналіз і порівняльний огляд вже існуючих платформ, як-от EasyTestMaker, Google Forms та Quizlet. Зроблений огляд дозволяє ідентифікувати ключові переваги та обмеження кожної з платформ, виходячи з їх функціоналу, зручності використання, та можливостей інтеграції з іншими освітніми інструментами. Основним фокусом дослідження є розробка сервісу TestHUB, що використовує потенціал штучного інтелекту для оптимізації процесу генерації тестових питань. Використання штучного інтелекту не лише сприяє автоматизації створення питань, але й забезпечує їх високу якість, адаптивність до потреб учнів, та можливість ефективної персоналізації тестів. Детально розглянуто технічні аспекти інтеграції штучного інтелекту в процес створення тестів, описуючи розроблені алгоритми автоматичного формування питань на основі заданих критеріїв і вимог. Проект TestHUB відкриває нові перспективи для освіти, пропонуючи викладачам та освітнім інституціям інструмент для створення тестів вищої якості з мінімальними часовими витратами. Реалізація такої системи має потенціал значно підвищити рівень освітнього процесу, роблячи навчання більш доступним, ефективним та відповідним до динамічних вимог сучасного освітнього середовища. ефективним, відповідаючи вимогам сучасного динамічного світу. Завдяки TestHUB, освіта стає інноваційною, прогресивною, і надзвичайно адаптивною, відкриваючи широкі можливості для ефективного навчання. Створення якісних тестів з TestHUB - ключ до успіху в сучасній освіті.
  • Ескіз
    Публікація
    Фактори формування гнучкості промислових підприємств України
    (НТУ "ХПІ", 2016) Шматько, Наталія Михайлівна
    Розглянуто та розкрито поняття гнучкості промислового підприємства, порівняно поняття гнучкості та адаптивності промислового підприємства України, тому що існуюча класифікація розкриває лише довгострокові аспекти гнучкості промислового підприємства, залишаючи поза увагою гнучкість як можливість термінової зміни. Таким чином запропонована нова класифікаційна ознака гнучкості – форма прояву, за якою виділити три її види: результативна, процесна і потенційна (потенціал гнучкості).
  • Ескіз
    Документ
    Огляд і аналіз сучасних концепцій управління життєздатністю проектів
    (НТУ "ХПІ", 2013) Селезнева, Г. С.; Ревенко, Д. С.
    Розглянуто сучасні концепції та понятійний апарат міждисциплінарної категорії «життєздатність». Проведено критичний аналіз і хронологію формування основних підходів до концепції управління соціально-економічними системами і оцінювання їхньої життєздатності. Удосконалено концепцію управління життєздатністю проекту, яка включає чотири складові: управління стійкістю до змін, управління надійністю структури проекту, управління живучістю проекту та адаптацією