Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20222

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.angle

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вибір режимів ефективного шліфування валів при керуванні міжосьовою відстанню верстата
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Рудик, Андрій Васильович; Рудик, Владислав Андрійович
    Вали та інші відповідальні деталі сучасних автомобілів обмежені поверхнями обертання. Такі деталі звичайно мають ступінчату форму. Кінцевою обробкою поверхонь валів є шліфування через жорсткі вимоги щодо якості та високу твердість. Процес потребує значних енергетичних витрат, які супроводжуються тепловими виділеннями. Використані переваги нових способів шліфування. Ефективне шліфування поверхонь обертання торцем абразивного інструмента конічної форми шляхом раціонального вибору режимних параметрів при керуванні міжосьовою відстанню верстата є кінцевою метою. Для досягнення мети визначена форма абразивного інструмента та обмеження режимів шліфування за рахунок кінематичних факторів; знайдені розміри наладки верстату та залежності кутів орієнтації верстатних ланок на підведення припуску при глибинному шліфуванні; проведений аналіз впливу відносного положення та розмірів області контакту між інструментом та деталлю. Матеріали теоретичних досліджень доводять можливість раціонального вибору режимів ефективного шліфування поверхонь обертання торцем круга конічної форми шляхом керування міжосьовою відстанню. Покращення якості обумовлене багатопрохідною обробкою зі слідами шорсткості у вигляді сітки; меншим впливом коливань та теплової напруженості. Глибинне шліфування вирівнює навантаження вздовж профілю, ділянки якого працюють в майже однакових умовах. Продуктивність шліфування обумовлена раціональним вибором кінематики, збільшенням розмірів контакту та підведенням припуску. Система нерівностей дозволяє визначати технологічні режимні параметри при доведенні локального навантаження інструмента до рівня різальної здатності вздовж профілю. Знайдені залежності по керуванню кутом конусу деталі, зв’язують ширину та довжину області контакту. Зменшення кута конусу дозволяє визначати подачу на оберт, покращити якість та шорсткість, що викликана більшою кількістю проходів. Раціональні розміри області контакту дозволяють зменшити теплові навантаження та покращити умови охолодження деталі, працювати із меншою глибиною різання на прохід. Це призводить до малих витрат абразивного матеріалу.
  • Ескіз
    Документ
    Формалізовані підходи до визначення числа технологічних переходів при виробництві гнутих профілів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Чухліб, Віталій Леонідович; Губський, Сергій Олександрович; Окунь, Антон Олександрович
    У статті розглядаються формалізовані підходи до визначення числа технологічних переходів при виробництві гнутих профілів. Аналізуються фактори, що впливають на кількість переходів при розробці схеми профілювання, вказано на неоднозначність, наприклад, фактору товщина металу. Дані фактори розділено на підгрупи: геометрія, матеріал, інші операції на лінії, характеристика стана. Розглядаються критерії вибору кута підгинання за технологічний перехід профілювання. Проаналізовано вісім різних методів визначення числа переходів профілювання. Узагальнюється інформація, виділяються критерії порівняння, що дозволяє виділити найбільш оптимальні формалізовані підходи до визначення числа технологічних переходів при профілюванні, що базуються на емпіричних підходах. Вказується на необхідність застосування автоматизації даних розрахунків та застосування набутого емпіричного досвіду в машинному навчанні.