Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20232

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.working volume

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Покращення однорідності магнітного поля всередині короткого соленоїда системою торцевих обмоток
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гетьман, Андрій Володимирович; Константінов, Олександр Вікторович
    Покращення рівня однорідності магнітного поля в середині робочого об’єму короткого соленоїда дозволяє вдосконалити пристрої для розмагнічування технічних об’єктів та дослідження магнітних властивостей матеріалів. Одним із засобів підвищення рівня однорідності магнітного поля в середині соленоїда є наближення форми його обмотки до замкненої поверхні. У якості такої поверхні запропоновано використання системи з соленоїда та двох торцевих осесиметричних токових обмоток зі спільним джерелом струму. Побудовано математичну модель скалярного потенціалу магнітного поля такої системи за допомогою сферичного гармонічного аналізу і отримано функціональні залежності густини струму на кожній поверхні для його першої гармоніки, яка є дипольною складовою магнітного поля. Отримані формули для розрахунку кількості витків в торцевих обмотках та геометричних параметрів їх укладки та змодельоване сумарне магнітне поле усередині запропонованої системи. Проведено порівняльний аналіз однорідності магнітного поля, створюваного соленоїдом окремо та соленоїдом з торцевими обмотками, в залежності від геометрії системи. Використання торцевих обмоток суттєво покращує однорідність магнітного поля поблизу торців, особливо на вісі соленоїда. Через це ефективність застосування торцевих обмоток суттєво залежить від показника подовження соленоїда і дозволяє збільшити робочий об’єм на 5-20%, в залежності від цього показника. Запропонована система дозволяє отримати магнітне поле з максимальним відхиленням 5% від однорідності для показника подовження соленоїда 2. Зі збільшенням подовження ефективність торцевих обмоток знижується і для систем із подовженням 10 і більше їх використання стає недоцільним. Результати аналізу свідчать про ефективність використання запропонованої системи в пристроях для розмагнічування технічних виробів, що відрізняються невеликим показником подовження робочого соленоїда – насамперед пристроїв, які створюють однорідне магнітне поле зі спадаючою у часі амплітудою 240 А/м і використовуються зокрема для зняття м’якого залишкового намагнічування з елементів.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретичне визначення основних показників гідрооб’ємно-механічної трансмісії вантажного автомобіля при варіації робочого об’єма гідромашин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Самородов, Вадим Борисович; Гармаш, Дмитро Олександрович
    У зв’язку з ростом тенденції використання безступінчастих гідрооб’ємно-механічних трансмісій (ГОМТ) на транспортних засобах не тільки сільськогосподарського призначення, а й дорожньо-будівельних, лісозаготівельних та на машинах спеціального призначення, питання щодо встановлення такого типу трансмісії на вітчизняні автомобілі КрАЗ стає все гостріше та перспективніше. Найважливійшою частиною безступінчастих ГОМТ є гідрооб’ємна передача (ГОП), яка забезпечує плавну зміну передаточного відношення трансмісії і складається з двох гідромашин об’ємного типу: гідронасоса та гідромотора. Визначення показників ГОП при використанні гідромашин з різним робочим об’ємом є обов’язковим кроком, без якого неможлива подальша робота в напрямку використання безступінчатих ГОМТ на вантажних автомобілях спеціального призначення. У статті йдеться про теоретичне визначення показників ГОМТ при використанні в ГОП аксіально-поршневих гідромашин різного робочого об'єму з похилим диском. Досліджується вплив зміни робочого об'єму на основні показники безступінчатих ГОМТ, такі як коефіцієнт корисної дії (ККД) ГОП і ГОМТ в цілому, перепад робочого тиску, потужність двигуна при русі в повнопотоковому, в робочому і в транспортному режимах. Як об'єкт дослідження використана двухпоточная ГОМТ №1, розроблена кафедрою «Автомобіле-і тракторобудування» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», автомобіль КрАЗ 6233М і аксіально-поршневі гідромашини робочим об'ємом 89 см 3, 118 см 3 виробництва акціонерного товариства «Гідросила» та 150 см 3 виробництва італійської фірми Bondioli & Pavesi. Подано рекомендації щодо можливої безступінчастої ГОМТ для автомобіля типу КрАЗ 6233М.