Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Правові основи організації публічного управління в Україні в умовах воєнного стану(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Перевалова, Людмила ВікторівнаУ статті досліджуються проблеми правового регулювання публічного управління в Україні в умовах воєнного стану. На підставі законодавчих актів та наукових праць вітчизняних авторів проаналізований сучасний стан публічного управління та його недоліки. Акцентовано увагу на факторах, які впливають на ефективність публічного управління. Визначено фактори, котрі можуть привести до кризи в системі публічного управління. Окреслено загальні функції публічного управління, виділені функції, які виконує публічне управління під час воєнного стану. Розглянуто зміни у структурі публічного управління під час воєнної російської агресії. Визначено першочергове значення впровадження у систему публічного управління нових механізмів та стандартів, які притаманні розвинутим країнам світу.Документ Соціальне забезпечення працівників у сфері цивільного захисту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Хмиров, Ігор Михайлович; Алієва, Поліна Ільхамівна; Перевалова, Людмила ВікторівнаУ статті розглянуто соціальне забезпечення працівників у сфері цивільного захисту; на підставі наукових досліджень з’ясовано, що унаслідок військової агресії РФ під загрозою залишився повноцінний соціальний захист осіб певних професій, працівників органів та підрозділів цивільного захисту та їх родин, зокрема. Розкрито форми соціального забезпечення окремих категорій громадян, визначені Конституцією України. Надано перелік та коротку характеристику (за основними цільовими групами, сферою регулювання, метою прийняття, значенням та актуальністю) основних актів чинного законодавства у сфері соціального захисту та соціального забезпечення цільових груп. Прокоментовано статті розділу Х «Соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і осіб, звільнених із служби цивільного захисту» Кодексу цивільного захисту України. На підставі аналізу наукової літератури та розгляду статей Х Кодексу цивільного захисту України, доведено, що держава піклується про соціальне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та члени їхніх сімей, надаючи допомогу у питаннях оздоровлення, житла, відпустки, грошової допомоги та ін. Зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.Документ Молода особистість у системі соціальних зв’язків сьогодні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перевалова, Людмила Вікторівна; Гаєвая, Олександра Валентинівна; Гаряєва, Ганна МихайлівнаУ статті досліджується проблема самореалізації молоді, її переходу від навчання до роботи. Визначаються характерні риси молодої особистості: самосвідомість, ціннісні орієнтації, соціальні стосунки, потреби, інтереси, мотиви. Аналізуються основні причини і передумови виникнення проблем молоді. Висвітлюються особливості і механізми соціальної поведінки особистості, визначаються спонукальні чинники їх потреб і інтересів. Розкриваються основні шляхи людини в історичному аспекті на підставі аналізу науковцями-дослідниками. Визначається один із кроків – обрання майбутньої професії, для готовності усвідомлення суспільного і особистісного значення праці, прагнення максимально проявити свої сили, позитивно ставитися до різних видів праці. Розглядається питання молодіжного безробіття, як соціально-економічного явища, розвитку і становлення особистості, розпаду шлюбів, збільшення кількості злочинів, зменшування народжуваності, поширення наркоманії та алкоголізму. Висвітлюються основні причини виникнення безробіття, процеси міграції, недосконалість програм розвитку молоді, диспропорції між попитом та пропозицією на ринку праці, невідповідність кваліфікації молодих спеціалістів вимогам роботодавців, недосконалість законодавства з питань зайнятості, суперечності щодо вікових меж молоді України, недостатня поінформованість абітурієнтів про потреби ринку. Зазначення того, що всі ці фактори спричиняють дисбаланс між попитом і пропозицією, що це і є основною причиною безробіття. В ході дослідження виявляються і додаткові причини молодіжного безробіття, а саме: зниження попиту на низку професій, відсутність професійного досвіду, проблема дискримінації жінок під час прийому на роботу, соціальна і психологічна нестабільність, нездатність з боку роботодавця оцінити такі переваги молоді, як мобільність, гнучкість і здатність до навчання, неправильно обрана професія тощо.Документ Право студентської молоді на одержання матеріальної допомоги(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Перевалова, Людмила ВікторівнаСеред головних напрямів державної молодіжної політики в Україні особливе місце займає правовий захист молоді, що здійснюється з урахуванням економічних інтересів держави, професійних і соціальних можливостей суспільства. На підставі Закону України «Про вищу освіту» автори розглядають права студентської молоді. Серед усіх прав, що надані студентської молоді, звертається увага на право студентів на отримування стипендій та інших видів матеріальної допомоги. Аналізуються нові правила отримання стипендій у вищих навчальних закладах та їх наслідки для матеріального становища сучасної української молоді. Надається характеристика основних видів стипендій: академічної та соціальної. Аналіз законодавчих актів, статистичних та соціологічних даних дозволяє авторам зробити висновок, що введення рейтингової системи нарахуванн я стипендій призведе до суттєвого скорочення кількості одержувачів стипендій. Складання екзаменаційної сесії на відмінні оцінки не гарантує студенту стипендію. Стипендія тепер залежить ще від активності студента у науці, спорті, громадській діяльності. Таким чином, доходять до висновку автори, норми закону обмежують право студентів на матеріальне забезпечення і підтримку з боку держави. Студенти повинні працювати, щоб матеріально себе утримувати або розраховувати на допомогу батьків. Такий стан відображаєть ся на якості навчання. Соціологічні данні свідчать про скорочення чисельності молоді в Україні. В країні набирає оборотів процес від’їзду молоді за кордон для навчання у західних вищих навчальних закладах. Автори аналізують досвід країн Європейського Союзу та США, роль, яку відіграють благодійні фонди та університети у матеріальній підтримці як власних, так і українських студентів. На підставі наведених фактів автори роблять висновок, що при встановленні розмірів студентських стипендій в Україні необхідно враховувати економічну кризу, яка носить стійкий характер. В таких умовах існуюча мінімальна стипендія не забезпечує достатнього матеріального становища студентської молоді. До матеріальної допомоги студентської молоді повинні залучатися благодійні фонди, політичні партії, громадські організації, підприємства і самі вищі навчальні заклади.