Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

20192

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-5484-9788Ключові слова: search.filters.subject.бізнес

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Комплаєнс-складова конкурентних переваг та ефективності туристичного продукту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Ілляшенко, Сергій Миколайович; Носирєв, Олександр Олександрович; Глізнуца, Марина Юріївна
    Головною тенденцією в аналізі системи управління є оцінка її ефективності. Управління сферою туризм у постійно стикається з необхідністю визначення в рамках розроблюваних національних і регіональних програм економічних показників очікуваних результатів, розробки науково обґрунтованих соціальних індикаторів розвитку туризму. Метою статті є дослідження методологічної бази оцінки економічної ефективності та розробка комплексної багаторівневої методики економічної оцінки туристичної галузі України на різних рівнях ієрархії управління. Економічна ефективність означає здатність всієї економіки отримати максимальний результат з існуючих обмежених ресурсів. Техніко-економічна характеризує рівень розвитку продуктивних сил суспільства і результативності їх використання безвідносно до суспільного ладу, існуючим відносинам. У даному дослідженні автори розглядають загальну ефективність туристичного продукту та туристичного бізнесу, яка включає наступні похідні: економічну ефективність, ефективність управління. Економічна ефективність взята авторами як складова загальної ефективності, тому що будь-якому підприємству (не тільки в сфері туристичного бізнесу) важливо оцінити результати своєї діяльності, виражені у відповідних показниках, визначити витрати, пов’язані з цією діяльністю, а також раціоналізувати схеми розподілу коштів для підвищення ефективності організації в цілому. Запропоновано визначати три рівні економічної ефективності туристської послуги та туристської діяльності: в масштабах держави (всього міжгалузевого комплексу туристичної індустрії); на рівні регіону; в масштабах туристського підприємства. У масштабах держави економічний ефект туристичної індустрії постає перш за все як внесок у виробництво валового внутрішнього продукту. Витрати на виробництво туристських благ в масштабах держави і регіонів включають не тільки сукупні прямі витрати туристських підприємств, а й непрямі витрати, що покриваються з бюджетів різних рівнів. Ефект від туристської діяльності на рівні регіону постає у формі доходу у вигляді прибутку, заробітної плати, орендної плати туристських підприємств регіону (а також їх суміжників та туристичної інфраструктури), занятості населення регону. На рівні туристичного підприємства обсяг вироблених товарів і послуг може характеризуватися в вартісному вираженні обсягом валової і чистої продукції підприємства, обсягом реалізації (виручкою від реалізації) туристичних послуг. В статті відмічається, що крім корисних результатів туристська діяльність дає ряд негативних наслідків , які також треба враховувати при оцінці ефективності туристичного бізнесу.
  • Ескіз
    Документ
    Митне, інформаційне, фінансове, маркетингове та інноваційне забезпечення конкурентоспроможності промислових та туристичних підприємств
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Перерва, Петро Григорович; Ілляшенко, Сергій Миколайович; Гармаш, Сергій Володимирович; Попов, Микола Олексійович
    В умовах ринку всі суб'єкти ринкових відносин зацікавлені в оцінці конкурентоспроможності та надійності своїх партнерів. Тому розробка методів оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємств реального сектору економіки та сфери обслуговування є в достатній мірі важливою та актуальною. Метою роботи є дослідження методологічної бази оцінки конкурентних переваг та рівня конкурентоспроможності промислових та туристичних підприємств. Рейтинг є оцінкою аналізованого об'єкта за шкалою показників, а також індикатором ділової активності, який адекватно відображає кон'юнктурну ситуацію і дозволяє зробити точний прогноз її зміни. Поряд з цим рейтинг представляє думку експертів, а також оцінку підприємства на основі кількісного і якісного аналізу. Застосування методики рейтингової оцінки дозволить в найбільш узагальненому вигляді представити діяльність підприємств на ринку, визначити найбільш ефективні способи інвестування капіталу і тим самим підвищити ефективність виробництва. Методика рейтингової оцінки організацій носить системно-комплексний характер і заснована на різних аналітичних підходах до їх ранжирування. Вона має універсальний характер, але в той же час може враховувати галузеві особливості досліджуваних підприємств. Дана методика може бути проведена як за кожним із зазначених методів окремо, так і з використанням усіх методів одночасно. Методичний підхід оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства заснований на формуванні агрегованого показника конкурентоспроможності, який враховує одночасно митні, інформаційні, маркетингові, фінансові та інноваційні складові діяльності підприємства. Проведений SWOT-аналіз низки туристичних фірм м. Харкова свідчить про те, що науково-технічні розробки та їх впровадження залишається в Україні однією з найбільш нерегульованих сфер суспільного життя, відповідно, здійснення інноваційного прориву вимагає широкого комплексу заходів з боку держави, які мають передбачати наступні напрямки: розробку і прийняття відповідного нормативно – правове забезпечення, створення сприятливого інституційного середовища, підтримку елементів інноваційної системи (технопарки, технополіси, інфопорти, бізнес – інкубатори, «бізнес – янголи»), розробку та впровадження фінансового, кредитного, податкового, митного та інформаційного механізмів забезпечення розвитку інноваційних напрямків економіки.