Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Аналіз соціально-економічних наслідків війни та потенціалу відновлення регіонів України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаВійна є викликом для будь-якої країни, а тому дослідження соціально-економічних наслідків війни є важливим з точки зору їх оцінювання у вартісному вираженні. В статті поставлено мету систематизації основних наслідків війни та проведення їх аналізу на прикладі проміжного етапу агресії проти України за 2022 рік. В статті систематизовано наукові підходи дослідження наслідків війни. Вчені розкривають наслідки війни на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Регіони України і до війни відрізнялись різним модернізаційним потенціалом та потребували реалізації стратегії прискореного розвитку. Запропоновано оцінювати наслідки війни з позицій різниці між наявними ресурсами та ресурсами після війни, що дозволяє оцінити прямі втрати. Другий пропонований підхід передбачає оцінку втрачених можливостей за рахунок невикористаного потенціалу. Наслідки війни розглядаються у розрізі соціальних, економічних, екологічних та політичних процесів. Наслідки війни традиційно оцінюють за показником ВВП. Для оцінки наслідків війни в Україні використано досить обмежену кількість показників, через брак інформації у відкритому доступі. Проведено аналіз масштабів втрати території, ділової активності бізнесу, динаміки людських ресурсів, фінансових результатів та інвестиційної активності, міжнародної торгівлі та стійкості бюджетів місцевих бюджетів. Зазначено, що всі області України отримали суттєве погіршення показників, що означає не лише зміну основних функціональних сфер, а й відновлювального потенціалу. На розвиток окремих областей впливають і міграційні процеси, і масштабна релокація підприємств, що призводить до певного територіального перерозподілу виробничого потенціалу та створення нових умов. Ті області, які до війни мали високий потенціал розвитку, зазнали найбільших втрат та будуть потребувати масштабного відновлення всіх видів інфраструктури. Постійний моніторинг соціально-економічних наслідків війни у розрізі регіонів дозволяє не лише провести вартісну оцінку таких втрат, а й визначати зміст стратегій подальшого відновлення, які повинні будуть розроблятись для областей України.Документ Аналіз соціально-економічних наслідків війни та потенціалу відновлення регіонів України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаВійна є викликом для будь-якої країни, а тому дослідження соціально-економічних наслідків війни є важливим з точки зору їх оцінювання у вартісному вираженні. В статті поставлено мету систематизації основних наслідків війни та проведення їх аналізу на прикладі проміжного етапу агресії проти України за 2022 рік. В статті систематизовано наукові підходи дослідження наслідків війни. Вчені розкривають наслідки війни на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Регіони України і до війни відрізнялись різним модернізаційним потенціалом та потребували реалізації стратегії прискореного розвитку. Запропоновано оцінювати наслідки війни з позицій різниці між наявними ресурсами та ресурсами після війни, що дозволяє оцінити прямі втрати. Другий пропонований підхід передбачає оцінку втрачених можливостей за рахунок невикористаного потенціалу. Наслідки війни розглядаються у розрізі соціальних, економічних, екологічних та політичних процесів. Наслідки війни традиційно оцінюють за показником ВВП. Для оцінки наслідків війни в Україні використано досить обмежену кількість показників, через брак інформації у відкритому доступі. Проведено аналіз масштабів втрати території, ділової активності бізнесу, динаміки людських ресурсів, фінансових результатів та інвестиційної активності, міжнародної торгівлі та стійкості бюджетів місцевих бюджетів. Зазначено, що всі області України отримали суттєве погіршення показників, що означає не лише зміну основних функціональних сфер, а й відновлювального потенціалу. На розвиток окремих областей впливають і міграційні процеси, і масштабна релокація підприємств, що призводить до певного територіального перерозподілу виробничого потенціалу та створення нових умов. Ті області, які до війни мали високий потенціал розвитку, зазнали найбільших втрат та будуть потребувати масштабного відновлення всіх видів інфраструктури. Постійний моніторинг соціально-економічних наслідків війни у розрізі регіонів дозволяє не лише провести вартісну оцінку таких втрат, а й визначати зміст стратегій подальшого відновлення, які повинні будуть розроблятись для областей України.Документ Інфраструктурні проєкти приватно-державного партнерства як основа сталого розвитку країни: зарубіжний досвід, галузеві вектори(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаГлобальні цілі сталого розвитку потребують від суспільства, держави та бізнесу застосування комплексного підходу до реалізації. Одним з дієвих механізмів такої взаємодії є приватно-державні партнерства (ПДП), як забезпечують вирішення інфраструктурних проєктів та набуваються по ширення в багатьох країнах світу. Той факт, що ПДП використовують для розвитку стратегічно-значимої інфраструктури свідчить про їх роль і вирішенні економічних та соціальних проблем відповідних регіонів. Зважаючи на той факт, що значна кількість ПДП спрямовані і на вирішення проблем навколишнього середовища дозволяє розглядати їх як механізми, які у повній мірі відповідають економічним, соціальним та екологічним цілям концепції сталого розвитку. Серед Глобальних цілей безпосередньо ціль 17 спрямована на формування глобального партнерства. Питання створення умов для розвитку ПДП вже тривалий час лежать в сфері інтересів багатьох міжнародних організацій, які не лише забезпечують розробку нормативної бази, а й самі виступають учасниками таких партнерств. Більший досвід формування ПДП та їх спрямовування на цілі сталого розвитку мають розвинені країни. В країнах ЄС функціонує Комітет з інноваційної діяльності, конкурентоспроможності та державно-приватних партнерствах Європейської економічної комісії, зростає кількість проєктів в сфері довкілля, охорони здоров’я, освіти. Країни, що розвиваються також напрацьовують власні практики формування ПДП, однак їх потреба у фінансуванні ПДП задля забезпечення сталого розвитку є значною. Основними секторами, в яких створюються ПДП в країнах, що розвиваються, є енергетика та дорожня інфраструктура, що означає низький рівень спрямування ПДП та цілі сталого розвитку. В Україні сформована нормативна база, однак відсутність досвіду та системні перешкоди, зокрема корупція та архаїчність галузевої структури, призвели до дуже низьку кількість укладених та ще меншу кількість реалізованих ПДП. Загалом ПДП мають значний потенціал спрямування діяльності держави та бізнесу на цілі сталого розвитку та потребують чітких політик. Для України окрім повоєнної відбудови та забезпечення цілей сталого розвитку і держава, і бізнес мають спільний інтерес – подолання корупції, і вибір форм, які мінімізують потенційні ризики.