Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Використання наукових досліджень для оптимізації інформаційно-аналітичної підтримки міжнародних торговельних процесів та проектів в умовах економічної інтеграції(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сусліков, Станіслав В'ячеславович; Крамськой, Дмитро Юрійович; Глізнуца, Марина ЮріївнаСтаття обґрунтовує значення використання наукових досліджень для оптимізації інформаційно-аналітичної підтримки міжнародних торговельних процесів та проектів в умовах економічної інтеграції. Дослідження спрямоване на виявлення та аналіз сучасних методів, що дозволяють підвищити ефективність управління міжнародною торгівлею та проектами через покращення інформаційно-аналітичного забезпечення. Стаття демонструє, як наукові дослідження можуть бути використані для вдосконалення інформаційно-аналітичних інструментів, що дозволяє отримувати більш точні та своєчасні дані для прийняття рішень. Висвітлюються сучасні методи аналізу, зокрема використання великих даних, штучного інтелекту та блокчейн-технологій, які забезпечують прозорість та надійність торговельних операцій. Особлива увага приділяється практичним аспектам застосування цих технологій в умовах економічної інтеграції, зокрема в рамках Європейського Союзу та Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA). У статті доведено, що впровадження наукових методів в інформаційно-аналітичну підтримку міжнародних торговельних процесів та проектів дозволяє значно підвищити їх ефективність. Аналізуються конкретні кейси, які демонструють, як використання наукових досліджень сприяло оптимізації управлінських процесів та зниженню ризиків в умовах економічної інтеграції. Розглянуто різні стратегії та інструменти, які використовуються для аналізу та прогнозування ринкових умов, управління ризиками та забезпечення прозорості операцій. Актуальність теми полягає у зростаючій ролі інформаційно-аналітичної підтримки в умовах глобалізації та економічної інтеграції. Розуміння того, як наукові дослідження можуть оптимізувати ці процеси, є ключовим для забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку міжнародної торгівлі та проектів. Стаття підкреслює важливість розробки та впровадження науково обґрунтованих стратегій для максимізації ефективності управління міжнародною торгівлею та адаптації до змінюваних умов ринку. Стаття надає комплексний погляд на сучасні методи наукових досліджень та їх впровадження в інформаційно-аналітичну підтримку міжнародних торговельних процесів та проектів. Вказано на шляхи оптимізації цих процесів через використання новітніх технологій та наукових підходів, що підвищує конкурентоспроможність і ефективність міжнародної торгівлі. Ці результати формують основу для подальших досліджень та розробки політик у сфері міжнародної економіки, торгівлі та управління проектами.Публікація Вплив інтелектуального капіталу та інформаційно-аналітичного забезпечення на ефективне управління міжнародними інноваційними проєктами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Глізнуца, Марина Юріївна; Крамськой, Дмитро Юрійович; Сусліков, Станіслав В'ячеславовичУ статті проаналізовано та визначено тенденції використання інтелектуального капіталу в зарубіжній і вітчизняній практиці управління інноваційним розвитком економічних систем. Розвинені країни Європи використовують здебільшого послуги спеціалізованих фірм, що надають послуги щодо оцінки їх інноваційного потенціалу, активно проводять роботу по трансферу технологій, зменшують барєрний адміністративний тиск на інноваційну діяльність фірм і корпорацій, створюють надійну і стійку систему інвестиційної підтримки субєктів господарюючої діяльності. Для удосконалення технологій управління інноваційним розвиткомекономічних систем з зарубіжного досвіду визначимо придатним для вітчизняних умов сам методико-організаційний підхід науковців при їх участі в аналізі і проектуванні інноваційних проєктів. Для конкретних організацій з зарубіжного досвіду слідує, що в цій роботі результатом є не тільки сам проект чи програма. а і навчання та тренінг персоналу підприємств основам інноваційного менеджменту. В статті як рівнозначні складові інтелектуального капіталу розглядаються – науково-технічна база і кадри, фінансові ресурси, інформаційні ресурси і система управління. А при умовах майже незмінної матеріально-технічної бази і низькому рівні фінансування освіти, науки та інноваційної діяльності, запропоновано активізувати інноваційний процес за рахунок удосконаленнясистеми управління інноваційного діяльністю і за рахунок розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Це положення підтверджується при аналізі зарубіжного досвіду використання інтелектуального капіталу. Значний внесок в науковий розгляд впливу інтелектуального капіталу на управління інноваційними проєктами внесли зарубіжні фахівці . З їх досвіду рекомендується використати підхід до розподілу інтелектуального капітау на елементи, серед яких виділяють: людський капітал, клієнтський, технологічний, інновації та методологію оцінювання і управління проєктами.Публікація Моделі розподілення ресурсів та інформаційно-аналітичних інструментів при виконанні міжнародних інноваційних проектів науково-технічними та міжнародними організаціями(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Крамськой, Дмитро Юрійович; Глізнуца, Марина Юріївна; Сусліков, Станіслав В'ячеславовичУ статті проведено дocлiдження теoретичних i практичних заcад щодо розробки моделей розподілення ресурсів при виконанні міжнародних інноваційних проектів по удосконаленню механізму управління нововведеннями на підприємствах для досягнення конкурентних переваг на ринку та методичних рекомендацій щодо його практичної реалізації. В процесі дослідження аналізу методів розподілу ресурсів між міжнародними інноваційними проектами, виявлено, що в сучасних умовах розвитку ринкового середовища та інформаційних технологій найефективнішими є експертні методи, що дозволяють враховувати не тільки думку фахівців у конкретній галузі знань, а також отримувати прогнозні значення розвитку підприємства при запровадження інновацій з урахуванням впливу факторів ринкового середовища. Запропонований метод експертних оцінок щодо розподілу ресурсів у процесі інноваційного підприємництва, дозволяє оцінювати недостатньо формалізовані та структуровані завдання, у яких точно не визначено алгоритми, властивості, відносини. Дослідниками запропоновано нові підходи до розробки концептуальних основ стратегічного управління, але не порушені питання планування ресурсів для виконання міжнародних інноваційних проектів науково-технічними та міжнародними організаціями. Обґрунтованість результатів дослідження, висновків та рекомендацій, які спрямовані на підвищення рівня впровадження науково-технічних розробок у виробництво, обумовлена застосуванням системного підходу, за допомогою якого розроблено концепцію управління нововведеннями на підприємствах. Нами використано методи техніко-економічного аналізу для дослідження тенденцій формування витрат із запровадження нововведень; математичного моделювання економічних процесів для побудови моделей планування та розподілу витрат, прогнозування фінансових результатів від запроваджених нововведень, експертних методів для обґрунтування вибору замовників для виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. При розподілі ресурсів пропонується застосувати модель вибору інвестицій, у якій предметом оптимального вибору не є лише інвестиційні проекти, а й джерела фінансування. Застосування економіко-математичних методів суттєво розширило можливості використання інформації, отриманої від спеціалістів. Для збору інформації, що буде отримуватись від фахівців в майбутньому, узагальнення та аналізу застосовуються спеціальні логічні прийоми та математичні методи обробки результатів, що отримали назву методів експертної оцінки. Використання даного методу, дає можливість оперативного отримання необхідної інформації – все це зумовило застосування експертних оцінок для вибору одного або кількох варіантів розподілу коштів між проектами.Документ Методичний підхід до проведення якісного аналізу узгодженості проекту та об'єктів інвестування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Крамськой, Дмитро Юрійович; Кучинський, Володимир Анатолійович; Гуцан, Олександр МиколайовичУ статті розглянуто актуальність проблеми порівнянності інвестиційного проекту та підприємства в рамках погодженості цілей та задач розвитку, а також задоволення чекань інвестора. Для подолання виникаючих протиріч у статті пропонується методичний підхід до проведення якісного аналізу узгодженості проекту та об'єктів інвестування, а саме сумісності підприємства та проекту, що містить порядок формування інвестиційного рішення. Пропонується проводити графічний аналіз порівнянності цілей підприємства та проекту шляхом зіставлення показників бізнес-плану проекту та результатів господарської діяльності суб'єкта. Процес формування інвестиційного рішення підприємства представлено у схемі алгоритму формування інвестиційного рішення підприємства. Запропоновано схему ієрархії формування інвестиційного рішення підприємства на основі наявних бізнес-планів підприємства й інвестиційних проектів. Математичний апарат представлений матрицею суджень про порівнянність підприємства і інвестиційного проекту, вихідними елементами якої є фінансові показники проектів і підприємства. Для визначення ступеня впливу вторинних факторів на мету запропоновано матрицю елементами якої є дані, що містяться на третьому рівні ієрархії формування інвестиційного рішення підприємства. В результаті обчислень виявлено кілька груп інвестиційних проектів що задовольняють вимогам підприємства, тому було здійснено перехід на другий рівень ієрархії. У якості вихідних даних пропонується використовувати результуючі власні вектори груп інвестиційних проектів і досліджуваного підприємства. Другий рівень ієрархії наведений у матриці суджень про порівнянність підприємства і груп інвестиційних проектів. Зроблено висновки, що розташовуючи потенційно перспективний інвестиційним проект, підприємство не має можливості здійснити його повну реалізацію, у силу впливу ряду негативних факторів внутрішнього та зовнішнього економічного середовища, тому запропонований методичний підхід набуває особливу актуальність де існує проблема порівнянності інвестиційного проекту та підприємства в рамках погодженості цілей та задач розвитку, а також задоволення чекань інвестора.Документ Інноваційна сприйнятливість персоналу як основа економічного розвитку підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кучинський, Володимир Анатолійович; Гуцан, Олександр Миколайович; Крамськой, Дмитро ЮрійовичВизначено роль інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства як головного чинника інноваційного виробництва та основи сучасного економічного розвитку підприємств України. Сформовано підхід до управління економічним розвитком підприємства на основі підвищення інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства. Інноваційну сприйнятливість персоналу підприємства визначено як характеристику працівників, яка відображає активність їх в інноваційній діяльності для забезпечення певного рівня конкурентоспроможності та отримання високих кінцевих фінансово-економічних результатів. Визначено, що формування та розвиток інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства забезпечується за рахунок трьох основних складових: освітньо-професійного рівня, мотивування персоналу та умов праці. Сформовані групи чинників формування складових інноваційної сприйнятливості персоналу, а саме: на освітньо-професійний рівень впливають – рівень освіти, кваліфікаційний рівень, досвід персоналу, інноваційні цінності і здатність до розвитку, рівень комунікабельності, гнучкості і адаптивності персоналу; на мотивування персоналу впливають – рівень задоволеності матеріальною винагородою, рівень задоволеності змістом праці, рівень задоволеності статусом на підприємстві, рівень задоволеності визнанням досягнутих результатів, рівень задоволеності умовами праці; на умови праці впливають – техніко-технологічний рівень розвитку підприємства, рівень інформатизації процесів виробництва, управління та збутової діяльності, ергономічні умови на робочих місцях, рівень розвитку організаційної культури, морально-психологічний клімат в колективі. Оцінку інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства запропоновано проводити з використанням інтегрального індексу інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства. Для вибору напрямку розвитку персоналу і формування заходів підвищення інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства запропоновано використовувати куб інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства. Також був сформований підхід до моніторингу інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства, який допоможе своєчасно виявляти недоліки в сфері інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства і розробляти заходи покращення ефективності використання трудового потенціалу.Документ Наукометрична систематизація теоретичних підходів до формування мотивації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гуцан, Олександр Миколайович; Кучинський, Володимир Анатолійович; Крамськой, Дмитро ЮрійовичУ представленій статті здійснено наукометричну систематизацію існуючих теоретичних підходів до формування трудової мотивації в сучасних мінливих умовах. У статті надано стислий опис сутності теоретичних підходів до формування трудової мотивації, які були накопичені в світовій практиці в теоретичному аспекті. Виділено, що на сьогодні існують такі теоретичні підходи до формування ефективної трудової мотивації як: адміністративно – технологічний (класичний), ментальний, патріархальний, ресурсно-дефіцитний, організаційний, соціально – поведінковий, антропоцентричний. Інформаційною основою дослідження стали дослідження, труди та здобутки як провідних вітчизняних науковців так і загальновідомих закордонних дослідників. Використання в статті таких наукових підходів як систематизація, порівняння та аналіз дозволили виявити як наявні позитивні аспекти так і певні негативні сторони систематизова них теоретичних підходів до формування трудової мотивації, що дозволяє менеджменту сучасного вітчизняного підприємства більш ефективно застосовувати їх як у повсякденній так і у тактико-стратегічній управлінській діяльності. Надано авторський аналіз сутності підходів, що досліджуються у статті. Застосування комплексного підходу, при побудові ефективної системи мотивації в сучасних умовах та з урахуванням позитивних надбань представленого спектру теоретичних підходів до формування трудової мотивації, дозволить підвищити зацікавленість як працівників, менеджменту так і власників підприємства на основі підтримання відповідної прибутковості бізнесу.