Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20232

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-0182-0823

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Ergonomic thinking in the design of human-machine systems
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Mygal, G. V.; Protasenko, O. F.; Kobrina, N. V.; Mykhailova, E. O.
    In the era of Industry 4.0, human-machine systems have become highly complex and contain a large number of elements and sources of information. It increases the complexity of human-machine system management, which leads to the manifestation of the human factor phenomenon. The consequence is that currently, 70% to 90% of accidents and disasters are related to the human factor. Therefore, the safety of human-machine systems largely depends on human abilities, cognitive, behavioral, and psycho-physiological features. It is shown that the study of individual characteristics of a person will allow the management of the human factor in the human-machine system. The crucial point of human factor management is the availability of systemic ergonomic thinking in the designer of the human-machine system. The formation of such thinking is connected with learning and the gradual acquisition of the necessary knowledge and skills. To understand the principles of ergonomic thinking formation, the evolution of ergonomic thinking in the design of human-machine systems is shown. Due to analysis of the sequence of ergonomic thought development, it is shown how approaches to ensuring the safety of human-machine systems have been rethought from the middle of the 20th century until now. Currently, the global social processes and technologies of Industry 4.0 have fundamentally changed the concept of “work”, parameters of the labour market, and safety requirements and caused the emergence of a new model of the labour paradigm “Work 4.0”, which, in turn, became the driver of the revision of the concept of “workplace” established in society and the emergence of the digital workplace. The article presents the definition of a “digital workplace” and analyses its essential characteristics. The next stage of the work was a model of the structure of the engineer’s ergonomic thinking, the main feature of which is the priority of solving the problems of human-machine interaction. The work also shows that ergonomic thinking is one of the elements of safety culture. In combination with other elements such as a human-centered approach, ecological thinking and others, ergonomic thinking creates a space of a safety culture. Based on the presented results, the importance of engineers’ ergonomic thinking is substantiated. It is shown how to implement the formation of ergonomic thinking through the training system.
  • Ескіз
    Документ
    Проблема викидів карбон (IV) оксиду та можливі шляхи її вирішення
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Михайлова, Євгенія Олександрівна; Панасенко, Володимир Олексійович; Маркова, Наталя Борисівна
    Розглянуто екологічну проблему антропогенних викидів карбон (IV) оксиду, який відноситься до парникових газів прямої дії та безпосереднє впливає на зміну клімату планети. Головними причинами підвищення концентрації антропогенного СО2 в атмосфері є енергетичні установки, що працюють на викопному паливі, промислові виробництва та вирубка лісів. Одним із секторів економіки, що викидає в атмосферу парникові гази, є хімічна галузь, зокрема виробництво кальцинованої соди. За статистичними даними на 1 тону продукту утворюється приблизно 200-300 кг карбон (IV) оксиду. З урахуванням об’ємів виробництва кальцинованої соди та законодавства содові заводи зобов’язані платити екологічний податок за викиди СО2. Таким чином, економічні механізми регулювання викидів антропогенних парникових газів стимулюють дослідження цієї проблеми та розроблення ефективних методів її вирішення, зокрема і у виробництві кальцинованої соди. Метою роботи є комплексний аналіз проблеми викидів карбон (IV) оксиду у виробництві кальцинованої соди та визначення перспективних методів її вирішення. Виробництво кальцинованої соди, яке здійснюють за методом Сольве, викидає в атмосферне повітря до 178 млн. т забруднюючих речовин на рік. Основними джерелами викидів є стадія випалу карбонатної сировини, стадія приготування амонізованого розсолу та теплоагрегати ТЕЦ. Загальна концентрація карбон (IV) оксиду в газових викидах становить від 2 до 35 об. %. Для знешкодження СО2 в промисловості використовують абсорбційні, адсорбційні та каталітичні способи. Наведено загальну характеристику кожного методу та зазначено їх головні переваги та недоліки. Таким чином, вибір оптимального способу очищення у виробництві кальцинованої соди буде здійснюватися залежно від необхідного ступеня очищення, обсягу та складу газу, що викидається, властивостей абсорбентів, адсорбентів та каталізаторів, можливих шляхів утилізації вилученого СО2, місця розташування содового підприємства. Однак, визначальним фактором залишається техніко-економічні показники для використання того чи іншого способу.