Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Філософське розуміння економіки сучасного світу крізь інтелектуальний спадок Аристотеля(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Захаров, Євгеній Вячеславович; Тарароєв, Яків Володимирович; Захаров, Вячеслав АнатолійовичАвтори статті, визначаючи основні характеристики сучасної світової економіки, займаються її аналізом та намагаються зрозуміти чи дійсно вона є економікою, або все ж таки вона є хрематистикою за Аристотелем. Керуючись показниками «якості життя» та кількісним співвідношенням «багатства та бідності» у світі, автори застосовують їх як еквіваленти понять «економіки» та «хрематистика» Аристотеля. Автори також звертаються до процесу «цифровізації» суспільства як головної характеристики сучасної економіки (зокрема) та як фактору, який виводить економіку у новий світ, додаючи до дискурсу етичний акцент. У кінці роботи автори наголошують на необхідності доповнення класичних концептів «економіки» та «хрематистики» новими етичними поняттями.Документ Техніка, наука і духовність у ХХІ сторіччі: філософський аналіз(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кіпенський, Андрій Володимирович; Тарароєв, Яків ВолодимировичСтихійний, подекуди, неконтрольований процес розвитку техніки, перетворення сучасної науки з галузі дослідження світу в допоміжний засіб обслуговування технологій, втрата духовного образу сучасного вченого, як безкорисливого шукача істини, поставили питання про дослідження взаємозв'язку науки і техніки з духовністю людства, як основного джерела подолання девіацій розвитку техногенної цивілізації. Розглядаючи різні аспекти взаємозв’язку духовності з наукою і технікою, автори виділяють антропологічний, акмеологічний і екзистенціальний напрями взаємодії. Антропологічний напрям, який розкриває характер зв'язку духовності, науки і техніки з діяльністю мозку людини, містить у собі катарсичний, інтелектуальний і моральний аспект, спрямований на формування засобами сучасної освіти людини, яка прагне до наукового відкриття, активного застосування розуму, подолання проявів егоцентризму, який впливає на розвиток виробництва і техніки. У межах акмеологічного напрямку розглядається проблема вибору сучасної стратегії розвитку, досягнення рівня планетарно-космічної цивілізації. Екзистенціальний напрям пов’язаний з усвідомленням кризового характеру сучасної епохи, основними заходами щодо збереження Розуму у Всесвіті.Документ Світогядні засади палеоастрономії культури европейських неоліту та бронзового віку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Тарароєв, Яків ВолодимировичУ статті розглянута проблема світоглядних засад культури європейського неоліту та бронзового віку. Описані та проаналізовані матеріальні артефакти, які стосуються палеоастрономії, тобто пов’язані тим чи іншим чином з астрономічними спостереженнями, або якось відображали об’єкти спостереження та цілі, для чого це робилося. Аналіз усіх артефактів вказує на те, що основним об’єктом спостереження було Сонце та особливі точки його річного руху: весняне та осіннє рівнодення, зимове та літнє сонцестояння. З урахуванням особливостей клімату в Європі, а саме, великих сезонних коливань, великої відмінності зими від літа та неможливості протягом зими займатись вирощуванням рослин (все це пов’язано з положенням Сонця на небі), у статті висувається гіпотеза про те, що світогляд представників цієї культури, який функціонував у рамках релігії, носив космоцентричний характер, у центрі якого було Сонце, а Луна виконувала певні допоміжні функції рахування руху Сонця. Враховуючи загальну властивість перших, і подальших релігій, які робили спробу вирішити проблему людської смерті та безсмертя, та спираючись на розглянуті артефакти, можна з високою долею вірогідності сказати, що культ Сонця не носив антропоморфного характеру, тобто Сонце не персоніфікувалось у людину. Представники цієї культури поклонялися Сонцю як природному явищу у тому вигляді, в якому вони сприймали його органами почуттів безпосередньо. Це пов’язано з тим, що сили природи, на відміну від культур, які знаходились південніше, були більш могутніми на відміну від сил організації людського суспільства. У більш південних культурах організація суспільства впливала на вирощування рослин, і організаційні здібності набували сакрального змісту у персонах богів, а не героїв. Кінець цієї культури, вірогідно, пов’язано кризою та загибеллю світ-системи бронзового віку, куди ця культура була інтегрована.Документ Является ли наукой «Фэн Шуй»?(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Хао, Фу; Тарароев, Яков ВладимировичКитай имеет долгую историю и принадлежит к единственной древней цивилизации, которая не была прервана и породила гордую и глубокую культуру, представителем которой является «Фэн Шуй». «Фэн Шуй» является специфическим культурным наследием, которое сохранилось в Китае на протяжении тысячелетий с древних времён. Хотя он возник в Китае, он вызывает интерес и пользуется широкой популярностью в мире. В последние годы Япония и Южная Корея хотят подать заявку на регистрацию «Фэн Шуй» в качестве «Мирового нематериального культурного наследия». «Фэн Шуй» обладает глубоким философским смыслом, поскольку его главная цель – «Единство природы и человека». Это правило выживания, унаследованное от древних китайцев и основанное на приспособлении к естественной среде, выборе среды обитания, а также на соблюдении законов природы для достижения высшего состояния гармонии между человеком и природой. Человечество стоит перед лицом глобального экологического кризиса, и все больше людей осознает связь с этим научных элементов, содержащихся в «Фэн Шуй» Китая. Однако, в то же время, в процессе исторического наследования «Фэн Шуй» неизбежно используется некоторыми категориями людей ради выгоды, и они привнесли в «Фэн Шуй» в определённой степени мистические элементы («таинственные цвета»). Хотя многие события, связанные с «Фэн Шуй», в настоящее время не могут быть адекватно объяснены с точки зрения современных научных воззрений, тем не менее «Фэн Шуй» широко и плодотворно применяется в жизни, особенно при выборе места постройки и планировке жилых домов в архитектуре. Это хорошо иллюстрирует его рациональность. Данная статья представляет «Фэн Шуй» в трёх аспектах: концепция, научные принципы и примеры применения, чтобы мы правильно понимали, применяли «Фэн Шуй» и глубже поняли значение традиционной китайской культуры с научной и философской точки зрения.