Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Подвійне ціноутворення. Як інформаційні технології змінюють правила гри
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Васильцова, Світлана Олександрівна; Гасюк, Максим Олександрович
    У статті зроблено всебічний аналіз методу подвійного ціноутворення, який набуває дедалі більшої популярності в умовах глобалізації та цифровізації ринків. Подвійне ціноутворення передбачає встановлення різних цін на один і той самий товар або послугу в залежності від специфіки ринку, що дозволяє компаніям адаптуватися до різних економічних умов, рівня конкуренції та споживчих уподобань. Цей підхід дозволяє не тільки максимізувати прибуток, але й забезпечує конкурентоспроможність на локальних і міжнародних ринках. Стаття зосереджується на вивченні впливу інформаційних технологій на ефективність подвійного ціноутворення. Вона підкреслює, як сучасні рішення у сфері аналітики, автоматизації та динамічного ціноутворення сприяють більш точному визначенню цін, які відповідають попиту. Серед основних інформаційних технологій, що використовуються в цьому контексті, можна виділити аналітику даних, яка забезпечує збір та обробку великих обсягів інформації про поведінку споживачів, що дозволяє визначити оптимальні ціни для різних сегментів ринку. Також важливу роль відіграє машинне навчання, яке передбачає зміни попиту на основі історичних даних, що дозволяє підприємствам адаптувати свої ціни в реальному часі. Динамічне ціноутворення дозволяє автоматично змінювати ціни залежно від змінюваних умов ринку, таких як сезонність, час доби або наявність конкуренції. Технології блокчейн забезпечують прозорість цінового процесу та можуть бути використані для створення смарт-контрактів, які автоматизують процеси купівлі-продажу. CRM-системи, тобто системи управління взаємовідносинами з клієнтами, дозволяють підприємствам краще розуміти своїх споживачів і адаптувати свої цінові стратегії відповідно до їх потреб. Досліджуються приклади успішних цифрових платформ, таких як Booking.com, eBay чи Netflix, які використовують подвійне ціноутворення для оптимізації своїх цінових стратегій. Ці платформи демонструють, як технології можуть полегшити встановлення різних цін залежно від регіону, часу або типу споживача. Стаття також акцентує увагу на можливостях, які надають нові технології, у формуванні прозорості цінового процесу та підвищенні конкурентоспроможності бізнесу. Результати дослідження підтверджують, що впровадження інформаційних технологій у стратегії подвійного ціноутворення відкриває нові горизонти для підприємств, дозволяючи їм краще реагувати на зміни на ринку та задовольняти потреби споживачів. Стаття також пропонує рекомендації щодо подальшого розвитку методів ціноутворення, акцентуючи увагу на важливості адаптації бізнесу до швидко змінюваного цифрового середовища. Це дослідження стане корисним для практиків, науковців та всіх, хто цікавиться сучасними тенденціями в маркетингу та ціновій політиці.
  • Ескіз
    Публікація
    Обґрунтовання витрат та прибутку як структурних елементів ціни
    (НТУ "ХПІ", 2018) Осипенко, Станіслав Миколайович; Романчик, Тетяна Володимирівна
    Формування оптимальної цінової політики підприємства спирається на знання ціни пропозиції як мінімального її рівня з боку продавця, та ціни споживача, за яку він готовий придбати певний товар. Різниця між ними визначає маркетинговий ціновий інтервал, в межах якого і відбувається узгодження інтересів продавця та споживача при купівлі товару. Співвідношення меж цінами пропозиції, попиту та реалізації у процесі купівлі-продажу продукції формує простір для маневру рівнем ціни. Тому задача обґрунтованого визначення підприємством ціни пропозиції полягає в обґрунтованому визначенні витрат та прибутку як основних складових ціни. Конкурентна боротьба постійно вимагає зниження витрат підприємства шляхом раціоналізації всіх складових процесу виробництва та реалізації. Тому в ринкових умовах вільної конкуренції об'єктивно оптимальним є рівень витрат на виробництво продукції, що відповідає раціональній його організації, технології та управлінню. Це економічно обґрунтовані витрати. Витрати, що пов'язані з відхиленням організаційно-технічного рівня виробництва від оптимального, складають поточні та довгострокові резерви підприємства по зниженню собівартості продукції. Обов'язковим структурним елементом в ціні пропозиції повинна бути прибуткова частина. Прибуток та рентабельність при оптимізації процесу ціноутворення потребують порівняння з показниками ефективності, що відповідають базовим значенням, обґрунтованим, виходячи з ціни попиту. Різниця між ціною попиту та ціною пропозиції складає маркетинговий простір для цінового маневру. Виявлені резерви залежно від можливості їх розробки та необхідності додаткових капіталовкладень слід поділяти на поточні та перспективні. Поточні резерви характеризують можливість підприємства реалізувати їх протягом року без додаткових суттєвих капіталовкладень Визначення та економічне обґрунтування перспективних резервів є необхідною умовою розробки не тільки цінової політики, а й стратегії розвитку підприємства в цілому. Запропонований порядок формування ціни пропозиції дозволяє визначити економічно обґрунтовану її мінімальну межу, на цій основі розширити маркетинговий простір для маневру ціною та підвищити рівень стратегії та тактики ціноутворення підприємства.