Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Програмний засіб інтерпретації результатів вертикального електричного зондування у вигляді тришарової геоелектричної структури(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Коліушко, Денис Георгійович; Руденко, Сергій СергійовичЕлектротехнічний персонал при контролі стану заземлювального пристрою повинен самостійно вирішувати задачу інтерпретації результатів вертикального електричного зондування (ВЕЗ) ґрунту за допомогою власних знань та практичного досвіду. Під час інтерпретації застосовують застарілі палетки або ж дороговартісні програмні комплекси, які дозволяють аналізувати лише двошарові ґрунти. Це призводить до великої кількості помилок та неточностей в оцінці стану системи заземлення та погіршує їх роботу. У зв'язку з цим була розроблена програма для інтерпретації результатів ВЕЗ у вигляді тришарової геоелектричної структури. Програма реалізована на мові програмування Delphi та містить дві частини: обчислювальну та графічну. Обчислювальна частина програми використовує методи точкового джерела струму, Хука-Дживса, еквівалентування та методи теорії надійності для оптимізації визначення параметрів геоелектричної моделі. Графічна частина дозволяє користувачеві візуалізувати отримані результати та виконувати їх аналіз. Для підтвердження достовірності розробленої програми було проведено порівняння результатів експериментального вимірювання опору заземлювального пристрою з результатами розрахунку за допомогою програми для 65 підстанцій класом напруги 35 кВ одного з обленерго України. Отримані результати показали, що програма дає достовірні результати та може покращити якість контролю стану заземлювальних пристроїв, а відповідно підвищити надійність та безпеку експлуатації електричних станцій та підстанцій.Документ Вибір способу облаштування місця обслуговування обладнання для забезпечення допустимого значення напруги дотику(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Коліушко, Денис Георгійович; Руденко, Сергій Сергійович; Істомін, Олександр ЄвгенійовичЗабезпечення допустимого значення напруги дотику в діючих електроустановках є необхідною умовою для електричної безпеки персоналу та сторонніх осіб. На основі літературних даних проаналізовано, у яких випадках досягти допустимих значень напруги дотику лише за допомогою конструкції заземлювального пристрою неможливо. Показано, що забезпечення допустимого значення напруги дотику виконується шляхом облаштування спеціальним чином як місця оперативного обслуговування обладнання, так і території відкритого розподільчого пристрою. Виконано вибір способу облаштування місця обслуговування для забезпечення допустимого значення напруги дотику на обладнанні відкритого розподільчого пристрою при однофазному замиканні на землю. При виконанні роботи були використані статистичні методи аналізу, метод амперметра-вольтметра для експериментального визначення опору основи за методикою НДПКІ "Молнія" НТУ "ХПІ". Вперше на основі статистичних даних було проаналізована необхідність облаштування місця оперативного обслуговування обладнання для забезпечення припустимого значення напруги дотику на діючих підстанціях класом 110 (150) кВ та 330 (220) кВ. Експериментальним шляхом визначено розкид значень опору основи. Проаналізовано найпоширеніші способи облаштування місць оперативного обслуговування обладнання: технологічні (природні), а саме: залізобетонний басейн з шаром щебеню, кабельний канал або лоток, асфальтові доріжки та спеціально створені (штучні), а саме: металева конструкція, шар щебеню, залізобетонні плити, бетонні плити без риштунку, тротуарна плитка, бетонні плити (тротуарна плитка) з домішками гравію, полімерпіщані плити. Виконано вимірювання опору основи при використанні перелічених способів на діючих підстанціях. На основі результатів експериментальних вимірювань опору основи на діючих підстанціях визначено переваги і недоліки різних способів облаштування місця обслуговування, та надані рекомендації щодо їх використання.Документ Аналіз методів визначення опору розтікання струму зі ступнів людини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Коліушко, Денис Георгійович; Руденко, Сергій Сергійович; Фураєв, Юрій ОлександровичДля зменшення напруги дотику на електричних станціях та підстанціях використовують прокладання поверхневого шару з питомим опором більшим за вихідний ґрунт. Визначення опору розтікання струму зі ступнів людини (опору основи такого шару) є важливою характеристикою, яку необхідно враховувати як при проєктуванні заземлювального пристрою, так і у процесі експлуатації. Незважаючи на практичне вимірювання вказаної величини спеціалістами НДПКІ "Молнія" НТУ "ХПІ", питання визначення опору основи залишається невисвітленим у наукових та науково-практичних виданнях України. Тому однією з цілей авторів є звернути увагу та підняти диспут стосовно способів визначення вказаного параметру. Першим кроком на шляху до цього став огляд та аналіз існуючих методів визначення. Проаналізовано експериментальні та розрахункові способи визначення опору розтікання струму зі ступнів людини та зроблені рекомендації щодо їх застосування. Аналіз усіх відомих способів визначення опору основи дозволив звести низку способів в групи розрахункових та експериментальних методів (загальна кількість проаналізованих методик – 21). За результатами аналізу низки літературних джерел та практичного досвіду контролю стану заземлювальних пристроїв визначено переваги та недоліки кожного зі способів. Надані рекомендації щодо їх використання залежно від стану об'єкту (діючий чи проектований), погодних умов, наявності додаткових локальних включень чи площадок обслуговування. Практичне значення роботи полягає в можливості оптимально обрати спосіб визначення опору основи під час контролю стану заземлювального пристрою. Аналіз визначає межі використання конкретних інженерних методик та корисний для використання проєктувальникам та висококваліфікованим фахівцям, які виконують роботи з діагностики заземлювальних пристроїв діючих енергооб'єктів.