Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Публікація Концептуальні положення системно-процесної моделі управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Марія ВолодимирівнаВ статті вперше розроблено та обґрунтовано теоретико-методичний підхід до управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві на засадах системно-процесного підходу. Сформовано та детально розглянуто зміст 15 послідовних стадій впровадження та використання системно-процесного підходу. Сформовано структурну схему організаційно-економічного механізму управління інтелектуальною власністю на засадах системно-процесного підходу, який включає в себе врахування системних факторів зовнішнього середовища, систему процесів управління інтелектуальною власністю (суб’єкт управління), систему процесних напрямків управління (об’єкт управління) та систему процесів управління ефективністю інтелектуальної діяльності підприємства (доцільність інтелектуальної власності). Пропонована модель системно-процесного управління об’єктами інтелектуальної власності є комплексною, оскільки враховує всі аспекти управління інтелектуальними активами промислового підприємства з посиленим акцентом на системну та процесну організацію управління інтелектуальною власністю у рамках єдиної соціально економічної системи підприємства. Визначено специфічні риси системно-процесної моделі управління інтелектуальною власністю промислового підприємства. методичного підходу до управління, виділено взаємозв'язок запропонованих підходів до управління та позначено стратегію розвитку сучасних підприємств на основі ефективного використання результатів інноваційної діяльності та інтелектуальної власності. Доведено, що системний підхід вимагає розглядати задачі створення, дистрибуції та споживання інтелектуальної власності не ізольовано, а в єдності зв’язків із навколишнім середовищем, осягати сутність кожного зв’язку та окремого елемента, проводити асоціації між загальними та приватними цілями. Обґрунтовано, що процесний підхід в управлінні інтелектуальною власністю – це підхід, що визначає розгляд діяльності будь-якого підприємства чи організації як мережі бізнес- процесів, пов’язаних з їх цілями і місією. В основі цього підходу – погляд на діяльність підприємства як на реалізацію сукупності його бізнес-процесів з належним маркетинговим супроводом. Відповідно до процесного підходу здійснюватиметься управління інтелектуальною власністю з урахуванням усіх етапів створення та застосування об’єктів інтелектуальної власності. А відповідно до системного підходу менеджмент підприємств буде використовуватиме інформаційні, інноваційні, виробничі та маркетингові ресурси.Публікація Дослідження існуючих підходів до управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розглянуто питання управління інтелектуальною власністю на основі використання системного, інноваційного, інформаційно-відтворювального, процесного та функціонального підходів. Визначено специфічні риси кожного методичного підходу до управління, виділено взаємозв'язок запропонованих підходів до управління та позначено стратегію розвитку сучасних підприємств на основі ефективного використання результатів інноваційної діяльності та інтелектуальної власності. Доведено, що найбільш широкого використання в цей час має процесний підхід до управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві, який проявляється через взаємозв’язок і взаємозалежність управлінських функцій при виконанні бізнес-процесів. Визначено, що ефективність функціонального підходу до управління інтелектуальною власністю, на наш погляд, залежатиме від належної взаємодії з менеджментом і працівниками підприємства. Тому вже на етапі створення функціонального підрозділу по управлінню інтелектуальною власністю необхідно переконувати топ-менеджмент підприємства до того, що він повинен надати такій функціональній структурі певні повноваження. Системно-інформаційний підхід до управління інтелектуальною власністю концентрує увагу на значущості інформації на всьому відтворювальному циклі, що передбачає необхідність інформаційних взаємозв’язків між елементами системи управління ІВ, які забезпечують умови для безперервного відтворювального процесу. Інноваційний підхід до управління полягає в активізації інноваційної діяльності промислового підприємства за рахунок використання об’єктів інтелектуальної власності, які в результаті введення їх в господарський обіг на своєму підприємстві або на інших підприємствах (на ліцензійних засадах) дозволять забезпечити підприємству на своєму цільовому ринку конкурентні переваги та сталий розвиток на основі свого інтелектуально-інноваційного розвитку у ринкових умовах. Поняття стратегічного підходу до управління ІВ включає в себе плани та напрямки виробничих дій, послідовність прийнятих рішень та методи, що дозволяють оцінити, провести аналіз і розробити ефективну систему для сфери інтелектуальної власності з метою ефективної реалізації стратегії підприємства. Детальний аналіз організаційно-економічних підходів до управління ІВ на промисловому підприємстві дозволяє зробити висновок про найбільшу ефективність таких методів управління інтелектуальною власністю як системний та процесний, які надають підприємству особливу ефективність при належному маркетинговому забезпеченні.Публікація Концепція блочного підходу до управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Марія ВолодимирівнаВ статті вперше розроблено та обґрунтовано теоретико-методичний підхід до управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві на засадах блочного підходу, який дозволяє формувати механізм управління інтелектуальною власністю як сукупність взаємопов’язаних блоків, що дозволяє визначати і використовувати логічну послідовність управлінських рішень для забезпечення належної ефективності управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві. Усі блоки пропонованої є взаємопов’язаними між собою, від ефективності та коректності кожного з них залежить загальна ефективність механізму управління інтелектуальною власністю підприємства. Перший блок управлінських завдань передбачає проведення внутрішнього та зовнішнього аналізу з метою визначення потреби в оновленому (новому) продукті, послузі, бізнес-процесі, технології. Завдання другого та третього блоків передбачають аналіз існуючих рішень для задоволення визначеної ринкової потреби, аналіз можливостей впровадження готового рішення в діяльність підприємства, ефективності з врахуванням витрат на імплементацію та на придбання прав на використання об’єктів інтелектуальної власності. Заходи четвертого блоку здійснюють забезпечення правової охорони на об’єкти інтелектуальної власності: якщо це існуюче рішення – визначення доцільності придбання того чи іншого виду ліцензії (виняткова, невиключна, одинична, субліцензія) та забезпечення укладання договору з правовласником щодо прав використання об’єктів інтелектуальної власності. Блок імплементації забезпечує максимально швидке та якісне впровадження об’єктів інтелектуальної власності в виробничо-технологічні або бізнес-процеси підприємства, з цією метою реалізовуються заходи по забезпеченню необхідного фінансування, навчання персоналу, адаптації технологічних процесів. Завершальний блок включає в себе моніторинг ефективності впровадження об’єктів інтелектуальної власності у виробничо-комерційну діяльність підприємства з метою визначення доцільності його подальшого використання або необхідності вдосконалення чи адаптації до особливостей функціонування підприємства. Усі означені блоки є взаємопов’язаними між собою, від ефективності та коректності кожного з них залежить загальна ефективність механізму управління інтелектуальною власністю підприємства. Блочний підхід до управління інтелектуальною власністю в цілому забезпечує в певній мірі виконання промисловим підприємством основних (базових, найбільш важливих) завдань, які стоять перед системою менеджменту в сфері інтелектуально-інноваційної діяльності.Публікація Наукометричний аналіз методів вартісної оцінки об'єктів інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Марія ВолодимирівнаРозглянуто теоретико-методичні питання вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. Вартісне оцінювання об'єктів та технологій інтелектуальної власності є необхідним у тих випадках, коли є необхідність продажу окремих патентів, патентних або авторських прав, при наданню ліцензій на користування виключними правами інтелектуальної власності, а також при аналізі та оцінці науково-технічного та інтелектуально-інноваційного потенціалу промислових підприємств. Доведено, що на сьогоднішній день науковці використовують три базові підходи до оцінки об'єктів інтелектуальної власності: ринковий, витратний та дохідний. Кожен із вказаних підходів на практиці використовується за допомогою низки методів. При ринковому підході використовується метод порівняння продажів, коли актив, що розглядається, порівнюється з аналогічними об'єктами інтелектуальної власності або інтересами в цих об'єктах або з цінними паперами, забезпеченими невловимими активами, які були продані на відкритому ринку. Прибутковий (дохідний) підхід найбільш застосовуваний в оцінці об’єктів інтелектуальної власності. Цей підхід передбачає, що вартість інтелектуального активу відтворює чисту дисконтовану вартість потоків, створюваних даним інтелектуальним активом або дисконтовану вартість витрат, яких вдалося уникнути при володінні цим активом. Витратний підхід найчастіше використовується при оцінці вартості об'єктів інтелектуальної власності, порівняно з ринковим підходом. Цей підхід використовується при оцінці вартості об'єктів інтелектуальної власності, якщо неможливо знайти необхідний аналогічний об'єкт, просто відсутній будь-який досвід реалізації подібних об'єктів або прогноз майбутніх доходів не є стабільним. Недосконалість наявної нормативно-правової бази оцінювання, відсутність дієвих алгоритмів управління інтелектуальною власністю від моменту її створення до комерційного використання результатів інтелектуально-інноваційної діяльності роблять конче необхідним більш детального дослідження наявного наукового обґрунтування, науково-методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності ринкового використання об’єктів інтелектуальної власності на промислових підприємствах та формування методичних рекомендацій щодо їх вдосконалення.Публікація Інтелектуальна власність як об'єкт управління(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Марія ВолодимирівнаВ статті доведено, що найбільш важливою складовою інтелектуального капіталу промислового підприємства є інтелектуальна власність. Істотною умовою підвищення конкурентоспроможності інтелектуального капіталу є комерціалізація та ефективне керування об'єктами інтелектуальної власності. Під поняттям управління інтелектуальною власністю запропоновано розуміти інтегровану систему підготовки та забезпечення різних рівнів управління для ефективного планування, контролю та прийняття управлінських рішень щодо об'єктів інтелектуальної власності. Воно покликане забезпечити координацію, взаємодію та узгодженість окремих елементів управління для досягнення стратегічних цілей підприємства та його ефективну діяльність. Процес управління інтелектуальною власністю автор рекомендує розглядати як сукупність низки етапів. Перший етап – це процес створення об’єкту інтелектуальної власності, ефективна реалізація якого дозволяє підприємству стати їх правовласником. На другому етапі слід здійснити низку дій, завдяки яким згодом правовласник зможе захистити нематеріальний актив від незаконних посягань. Третім етапом управління запропоновано вважати оборот об'єктів інтелектуальної власності. Він передбачає власне монетизацію інтелектуальної власності, зокрема, використання її у діяльності самого підприємства. Четвертий етап передбачає забезпечення актуальності правоохоронних документів на результати інтелектуальної діяльності. Головною задачею управління на даному етапі є підтримка охоронних документів у силі. П'ятий етап - це один із найважливіших етапів управління правами на інтелектуальну власність - це запобігання та припинення порушень виняткових прав компанії та стягнення з порушників компенсацій та штрафів, тобто захист своєї інтелектуальної власності. Дії в рамках цього етапу ведуться у двох основних напрямках: моніторинг використання належної компанії інтелектуальної власності та претензійна робота з порушниками її прав; захист прав на інтелектуальну власність у суді, якщо така необхідність становиться нагальною. Важливим етапом управління є проведення реєстрації об’єкту інтелектуальної власності в інших країнах. Важливо відзначити, що при розвитку підприємства та виведення продукції на міжнародний ринок може знадобитися отримання правової охорони відповідно до законодавства інших держав. Як окремий етап управління можна також назвати процес відчуження об'єкта інтелектуальної власності. Ці етапи зовсім не повинні в такому порядку здійснюватися. Як правило, це комплексний процес, у якому створення, оформлення, монетизація, контроль та захист прав здійснюються паралельно та регулярно.Публікація Інтелектуальна власність як конкурентний ресурс промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розглянуто теоретико-методичні питання конкурентного використання об’єктів інтелектуальної власності у виробничо-підприємницькій діяльності українських промислових підприємств. Визначено та обґрунтовано три основні напрямки розгляду терміну «інтелектуальна власність»: нормативно-правовий, економічний та управлінський. Рекомендоване автором до наукового обігу визначення терміну «інтелектуальна власність» практично поєднує в собі і правову, і економічну, і організаційну, і управлінську складові цієї дефініції, що досить точно відтворює організаційно-виробничі процеси розробки, розповсюдження та споживання об’єктів інтелектуальної власності та створених з їх використанням ринкових продуктів.Публікація Економічна оцінка управління інтелектуальною власністю з орієнтацією на систему принципів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Марія ВолодимирівнаДослідження присвячене розгляду існуючих та формуванню удосконалених методичних підходів до оцінювання ефективності менеджменту в сфері інтелектуальної власності у виробничо-комерційній діяльності підприємств та організацій. Доведено, що на сьогоднішній час інтелектуальна власність представляє собою ефективно діючий ресурс, з використанням якого вітчизняні промислові підприємства досягають поставлених цілей. Підставою для такого висновку слід вважати той факт, що сьогодні більше 80 % вартості найбільш успішних світових фірм забезпечує інтелектуальний капітал, базою якого і є інтелектуальна власність. Обґрунтована необхідність підвищення ефективності менеджменту в сфері інтелектуальної власності на підприємствах і в організаціях виходить з наявних змін у світовій економічній системі та сучасних змін в організації міжнародного бізнесу. Сформовано базові умови, які забезпечують ефективний взаємозв’язок підсистем менеджменту, в достатній мірі забезпечують отримання підприємством базової мети виробничо-комерційної діяльності підприємства у сфері менеджменту інтелектуальної власності.Публікація Теоретичні засади логістичної стратегії машинобудівного підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Почтовюк, Андрій Борисович; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія Володимирівна; Яковенко, Ярослава ЮріївнаВ статті розглянуті теоретичні підходи щодо визначення логістичної стратегії підприємства з урахуванням специфіки машинобудівної галузі. Визначені підходи до трактування економічної категорії «логістична стратегія» (як довгострокового напряму діяльності, довгострокового планування, стратегічні рішення), на основі якого запропоновано авторське тлумачення логістичної стратегії підприємства як постановка довгострокових цілей логістичної системи машинобудівного підприємства з урахуванням оптимізації рухів потоків для забезпечення збалансованої взаємодії всіх складових логістичної системи. У дослідженні окреслені завдання логістичної стратегії підприємства. В роботі наведені види логістичних стратегій та шляхи їх реалізації в залежності від націленості логістичної стратегії. Акцентується увага на врахуванні зовнішнього середовища при розробці логістичної стратегії машинобудівного підприємства. Сформовані пріоритети логістичної стратегії машинобудівного підприємства, які залежать від довгострокових переваг підприємства, інвестування капіталу, визначення слабких сторін логістичної діяльності конкурентів, розвитку логістичного партнерства, використання логістичного аутсорсингу, використання гнучких логістичних стратегій тощо.Публікація Організація логістичного обслуговування на машинобудівних підприємствах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Труніна, Ірина Михайлівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія Володимирівна; Яковенко, Ярослава ЮріївнаВ статті проаналізовані сучасні підходи до трактування «логістичне обслуговування», яке розглядається як сукупність функцій та видів діяльності; комплекс послуг; продукти праці; складова обслуговування споживача; процес створення блага. В роботі охарактеризовані різноманітні послуги споживачам, які надаються у процесі збуту готової продукції машинобудівного підприємства. Дане дослідження присвячено проблемам логістичного обслуговування з врахуванням особливостей машинобудівної галузі. Авторами виділяються види логістичного обслуговування споживачами (логістичне обслуговування руху матеріальних потоків; інформаційне логістичне обслуговування; фінансове логістичне обслуговування; кадрове логістичне обслуговування), що пов’язані з технологією та організаційною структурою обслуговування, показникам якості, визначенням оптимального рівня обслуговування. В статті акцентовано увагу на восьми етапах системи логістичного обслуговування машинобудівного підприємства (від сегментації ринку, аналізу логістичних послуг конкурентів, ранжування послуг, їх структури та пріоритетів до оцінки рівня логістичного обслуговування та постійного контролю над якістю наданих логістичних послуг) та окреслені показники оцінювання рівня логістичного обслуговування (доступність, функціональність, надійність).Публікація Обліково-економічні аспекти якості продукції як складової забезпечення конкурентоспроможності підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розглянуто основні підходи до класифікації та категоризації витрат на якість з урахуванням наукового здобутку у сфері обліку витрат на якість, на основі чого було запропоновано власний підхід до управління даною категорією витрат на основі багаторівневого поділу. Такий підхід дозволяє управлінцям виявити, що деяких видів витрат на якість уникнути неможливо, у той час як інші можна мінімізувати. Досліджено основні елементи витрат на якість та здійснено їх систематизацію у розрізі облікових моделей за різними класифікаційними ознаками. Розглянуто теоретичні підходи до обліку витрат на якість. Наголошено на тому, що для цілей бухгалтерського обліку запропоновано класифікувати витрати на якість, виходячи з необхідності їх розмежування, оскільки загальні витрати на виготовлення і якість продукції, згідно діючої методики обліку витрат, не розрізняють як окремі категорії витрат. За результатами дослідження встановлено, що управління витратами на якість, якщо їх позиціонувати як конкретні витрати ресурсів, сприяє поліпшенню конкурентоспроможності підприємства.