Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Project management models for development projects in self-managed organizations in a syncretic context(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Bushuyev, Sergey Dmitrievich; Ivko, Andrii VolodymyrovychThe relevance of developing models and methods of syncretic management for development projects of self-managed organizations is justified. The practical value of such models for infrastructure restoration projects in Ukraine is emphasized. The methodological approach of syncretic management to the implementation of infrastructure restoration projects was proposed, an analysis of the environment for the implementation of development projects of self-managed organizations was carried out, including the characteristics of the environment of the management models of development projects, suitable models of the life cycle of development projects and the main elements of the self-managed approach for use in the studied projects. Three characteristics of the life cycle model for development projects of self-managed organizations are defined, and a four-phase model is proposed: initialization, implementation, testing, and closure. The main elements of the self-managed approach were identified for use in the studied projects, consisting of seven such elements: the use of the principle of self-management, collegial decision-making, the absence of a formal leader, the assumption of responsibility by members of a self-managed team, self-determination of motivation, the use of holacracy models and methods, independent development of competence by participants teams Two models were proposed - α-model and β-model of management of development projects of self-managed organizations in a syncretic context. Visualization of the specified models, their description and comparative characteristics were provided. In the development of this approach, a complex model of management of development projects of self-managed organizations was also formalized in a syncretic context, in the form of a formal eight using set theory. a SWOT analysis of the proposed models was carried out, their strengths and weaknesses, opportunities and threats that may arise as a result of their use were highlighted. A conclusion was made based on the results of the SWOT analysis. Prospects for further research in the chosen direction were formulated. It was determined that the qualified implementation of the mentioned developments in the practice of infrastructure restoration projects will potentially increase the effectiveness of such projects and portfolios of such projects.Документ Strategic project management development under influence of artificial intelligence(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Bushuyev, Sergey Dmitrievich; Bushuyev, Dennis Antonovich; Bushuyeva, Victoria Borysivna; Bushuyeva, Nataliia Serhiivna; Tykchonovych, Yuriy StanislavovychThis paper explores the dynamic intersection of artificial intelligence (AI) and strategic project management (SPM), investigating the transformative effects of AI technologies on traditional project management practices. As organizations navigate an increasingly complex and fast-paced business environment, the integration of AI in SPM emerges as a catalyst for efficiency, adaptability, and informed decision-making. The study delves into key facets of SPM influenced by AI, including data-driven decision-making, predictive analytics, automation of routine tasks, and resource optimization. The role of AI in risk management, particularly in identifying, assessing, and mitigating project risks, is examined in detail. Furthermore, the paper explores how natural language processing (NLP) fosters enhanced communication within project teams, contributing to a more collaborative and connected working environment. Adaptive project planning, facilitated by AI, is investigated as a mechanism for responding to evolving project dynamics in real-time. The paper underscores the importance of continuous monitoring and reporting enabled by AI, providing project managers with timely insights for strategic adjustments. The concept of continuous improvement, driven by AI-driven analytics, is explored as organizations seek to refine and optimize their project management approaches based on past experiences. Ethical considerations and responsible AI practices are emphasized as integral components of AI integration in SPM. The paper concludes by highlighting the synergistic potential of human expertise and AI capabilities, envisioning a future where organizations can leverage AI to achieve more adaptive, efficient, and successful project outcomes. This comprehensive review aims to contribute to the understanding of AI's transformative influence on strategic project management, providing insights for practitioners, researchers, and organizations seeking to navigate the evolving landscape of project management in the era of artificial intelligence.Документ Стратегія сталого розвитку швидкозростаючих організацій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бушуєва, Н. С.; Бушуєв, Денис Антонович; Бушуєва, В. Б.Розглядається стратегія сталого розвитку швидкозростаючих організацій. Наведено стратегічну архітектуру сталого розвитку організацій на основі проєктів та програм. Стратегічна архітектура включає процеси виробничої досконалості, лідерство продукту на ринку, сталість розвитку організації, орієнтація на споживача. Стратегічна архітектура показує які можливості та компетенції потрібно нарощувати зараз, які нові споживачі можуть з’явитися незабаром, які нові канали просування продуктів або послуг слід вивчити вже сьогодні, які зміни всередині організації потрібні прямо зараз. При побудові стратегії розвитку організації необхідно визначити цілі реформування на основі стратегічних пріоритетів організації, ключові компетенції та стратегічні пріоритети організації, залучати співробітників до аналізу ситуації, визначення ключових компетенцій та вибору стратегічних пріоритетів, постійно оцінювати, наскільки обрані пріоритети допомагають організації для досягати намічених цілей. Визначено життєвий цикл проєктів сталого розвитку знань й технологій управління. Розглянуті ключові компетенції та стратегічні пріоритети організації щодо впровадження стратегії сталого розвитку. Економічні чинники швидкозростаючої організації дозволяють оцінювати стратегічні пріоритети, проєкти та програми сталого розвитку. Цикли зростання організації та прискорювачи зростання є ключовими елементами побудови проєктів та програм стратегічного розвитку організацій. Запропонована концепція циклів зростання є моделлю рушійних сил сталого розвитку, що стали вдосконаленням сучасних стратегічних схем, і допомагає пояснити, чому деякі організації досягли домінуючого становища. Визначимо наступні типи прискорювачів зростання як зниження незмінних витрат, ринковий імідж та торгова марка. Лідерство корпорації на ринку збільшує увагу і довіру до її продукції завдяки рекламі, позитивним усним відгукам, «фактору моди», керівництво партнерами, відбір персоналу та посередництво.Документ Застосування емпатії та емоційного інтелекту для різних видів команд в умовах пандемії(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Русан, Надія Ігорівна; Бушуєв, Сергій ДмитровичУміння розпізнати, що відчуває колега чи підлеглий, і правильно відреагувати на його емоції необхідно в багатьох сферах, від торгівлі до громадської діяльності. Це є особливо важливим в умовах сучасної невизначеності та пандемії. На конференції Global Nexus, присвяченій емоційному інтелекту, Даніель Гоулман підкреслив, що менеджери тепер повинні дивитися на реляційну сторону лідерства. На цій же конференції його колега Енні Маккі зробила висновок, що сьогоднішній лідер повинен бути уважним, співчутливим і надійним. Проєктні менеджери можуть володіти всіма навичками на світі, але, якщо основне ставлення до самих себе та інших є недосконалим, тоді керівники не досягнуть цілісності та автентичності, що є суттєвим для сьогоднішніх лідерів. Альберт Мехрабіан встановив у своїх дослідженнях, що слова передають лише 7% повідомлення. Решта доставляється через невербальне спілкування. Люди дуже чутливі до енергії, яку вони отримують від інших людей – звідси безсумнівна важливість резонансу. Якщо керівник говорить одне, а його тіло проявляє щось інше. Якщо проєктні менеджери є не послідовними, то вони не зможуть досягти ефекту, щоб за ними слідували співробітники. Необхідно зазначити відмінність між «поштовхом» реактивних змін нав’язаним організаційною необхідністю та «тягою» проактивних змін, зроблених окремим лідером як вибір саморозвитку. Існує консенсус як науковців, так і практиків, який полягає у необхідності перейти від транзакційного керівництва – лідерство через «командування та управління» до трансформаційного лідерства – коли керівники створюють умови завдяки власним проявам поведінки. Щоб створити затребуваний продукт або послугу, потрібно добре знати тих, хто буде ним користуватися. Загальні характеристики цільової аудиторії: стать, вік і професія – безсумнівно важливі, але для кращих компаній на ринку цієї інформації про клієнта явно недостатньо. Для цього потрібна емпатія – здатність співпереживати іншій людині, уміння поставити себе на її місце. Саме цьому присвячена дана стаття. Досліджено: ключову роль емпатії в управлінні проєктами; сутність емпатії та її види; побудована карта емпатії; розроблено аспекти емоційно інтелектуальної команди; застосовано емоційний інтелект для різних видів команди.Документ Agile transformation by organisational development projects(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Bushuyev, S. D.; Bushuiev, D. A.; Bushuieva, V. B.; Bojko, O. O.The organisationl development of project, programs and project portfolios management systems with drivers of agile transformation is considered. Fust changes in the environment require further research into the effectiveness of the application of existing agile methodologies, knowledge systems and competencies of project managers and their leadership. The foundations of environmental change lie in changing the decision-making paradigm in agile project and programs management. The article explores modern approaches to leadership formation when applying agile methodologies of its specificity from decision-making processes in project management. The problems of leadership creation and development in the application of agile project management methodologies for the implementation of Agile transformation of organisation are considered. The studies were conducted based on a competency-based approach modelled by the International Project Management Association. The content model of competency of the leader applying agile management is presented. The Agile leadership and leadership behaviour patterns are formed in a project management behavioural competency system based on agile technology methods and tools. These competencies included: Self-reflection and self-management, Personal integrity and reliability, Personal communication, Relationships and interaction, Leadership, Teamwork, Conflicts and Crises, Resourcefulness, Negotiation, and Orientation to results. The patterns of project managers' behaviour as agile leaders in project product creation and agile project management are explored. The differences in the behaviour patterns of leaders and agile leaders were examined by behavioural competencies within the identified key competency indicators. Such patterns allowed the authors to identify bottlenecks in the application of agile project management methodologies in the context of the development for Agile transformation of organization.Документ The space of competencies and emotional intelligence in innovation projects(НТУ "ХПІ", 2019) Bushuyev, Sergey Dmitrievich; Bushuiev, Dennis Antonovich; Rusan, Nadiia; Kozyr, Boris YuriyevichToday such concept, as the project is firmly established in the life of almost any organization. Project activities, as well as any activity within the organization needs to manage, and in this case managers staff in project management. Functional (linear) and project management differ in the amount of tasks. If the functional Manager is mainly personnel management, it project manager performs more extensive features, which include: financial management, personnel management, operations (production) management, procurement and supply, technical-technological aspects of management, etc. Therefore, project Manager needs to have a sufficient level of competence and developed emotional intellect. The challenges facing leaders require the ability to carry out an active search for the necessary decision making information; to recognize the emotional state of the interlocutor, to interpret adequately the content of the received information taking into account their nature, degree of completeness and accuracy, the presence of "hidden meaning", manipulating, etc. The project Manager must be able to interact with their partners, subordinates to achieve the goals, to obtain the desired effect (change of behaviour, thoughts, relationships, etc.). The cross-reference relationships of the behavioral competencies of project managers on the models of the International Project Management Association (ICB 4.0) and the Japanese knowledge system P2M in the context of the development of emotional intelligence are investigated. The results of a comparative analysis of the behavioral competencies of the two knowledge systems identified key criteria for taxonomies that shape and develop the emotional intelligence of project managers.Документ Проактивне управління проектами забезпечення енергоефективності муніципальної інфраструктури(НТУ "ХПІ", 2019) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Шкуро, Максим Юрійович; Козир, Борис ЮрієвичПроведено аналіз наукових та практичних напрацювань щодо ідентифікації та класифікації зацікавлених сторін, визначення центрів впливу на проекти. Показано, що в літературних джерелах недостатня увага приділена аспектам проактивної взаємодії з зацікавленими сторонами в проектному управлінні, не враховується специфіка проектів підвищення муніципальної енергоефективності. В цій статті запропоновано ввести поняття базису проактивності, визначені ролі зацікавлених сторін проектів підвищення муніципальної енергоефективності та сила їх впливу на прийняття управлінських рішень. Запропонована модель зацікавлених сторін таких проектів з урахуванням здійснення на них проактивного впливу. В моделі визначені зацікавлені сторони, їх ролі в проектах підвищення муніципальної енергоефективності, та запропоновані відповідні базиси проактивності. Сформульовані принципи здійснення проактивної комунікації команди проекту підвищення муніципальної енергоефективності із зацікавленими сторонами: принцип спільних цінностей, принцип пріоритетності, принцип постійного моніторингу, принцип ефективності зворотного зв'язку, та принцип стратегічного партнерства. Також розроблено метод проактивної комунікації системи управління проектом, що дозволить здійснювати проактивне управління проектами підвищення муніципальної енергоефективності. Метод визначено десятьма кроками, які: виділяють стейкхолдерів та формують множину найбільш впливових зацікавлених сторін, моделюють взаємозв'язки у виділеній групі, та формують систему взаємозв'язків на основі співпадіння інтересів, впливів на цільову функцію, щодо їх поведінки та раціональних сценаріїв діяльності зацікавлених сторін.