Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Практика застосування соціальної відповідальності бізнесу та соціального бізнес аналізу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Юр'єва, Ірина АнатоліївнаАналіз необхідності застосування соціальної відповідальності бізнесу (CSR) та соціальний бізнес аналіз (SBA) є важливим інструментом для бізнесу, який дозволяє йому діяти більш відповідально та сприяти сталому розвитку суспільства. Враховуючи практичну потребу у впровадженні системи соціальної відповідальності, наявності на підприємстві передбачає актуальність аналізу необхідності застосування соціальної відповідальності бізнесу (CSR) та соціального бізнес аналізу в організаціях. Соціальна відповідальність бізнесу (CSR) та соціальний бізнес аналіз (SBA) є актуальними темами в сучасному світі з наступних причин: зростаюча увага до соціальної відповідальності бізнесу. У суспільстві зростає увага до соціальної відповідальності бізнесу. Споживачі, інвестори та працівники все більше очікують від бізнесу відповідальної поведінки. Необхідність застосування соціальної відповідальності бізнесу (CSR) передбачає, що бізнес повинен діяти не лише в інтересах своїх акціонерів, а й у інтересах суспільства в цілому. В статті наведено сучасне визначення соціальної відповідальності бізнесу. Досліджено досвід впровадження методики дуального підходу використання соціальної відповідальності (CSR) та соціального бізнес аналізу (SBA) в сучасній організації. Проаналізовано сучасні провідні підприємства, які поєднують у собі сучасні методи та підходи, що виокремлюють елементи соціального управління підприємством, соціальної відповідальності та соціального бізнес аналізу. Надано існуючі підходи до оцінки необхідність застосування SBA та CSR.Документ Застосування дьюдилежанс в діагностиці фінансового стану підприємства в антикризовому управлінні та економічній безпеці(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Юр'єва, Ірина АнатоліївнаВ статті розкрито необхідність застосування сучасної методології дьюдилежанс (due diligence) в діагностиці фінансового стану підприємства із урахуванням інструментарію антикризових заходів та економічної безпеки. Проаналізовано з точки зору історичного підходу розвиток дьюдилежанс в різних країнах світу. Також наголошено, що використання дьюдилежанс в Україні для діагностики стану підприємств дозволить підвищити потенціал виживання із підвищенням рівня економічної безпеки, створити конкурентоспроможний для компанії алгоритм залучення інвестицій. Дослідження доповнює теоретичні та практичні аспекти застосування дьюдилежанс в діагностиці фінансового стану підприємств в контексті антикризового управління та економічної безпеки. Запровадження системного бачення із урахуванням методології дьюдилежанс, як важливого інструмента діагностики стану підприємства для захисту його інтересів, мінімізації ризиків, підготовки документації, прийняття обґрунтованих та зважених рішень щодо інвестицій, угод, партнерів. Використання дьюдилежанс допомагає підвищити рівень фінансово-економічної безпеки, виявити погрози та мінімізувати ризики, підвищити шанси ефективного антикризового управління та отримати кращі умови при залученні та використанні фінансів підприємства, їх обліку і оподаткування.Документ Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Юр'єва, Ірина АнатоліївнаОдним з найважливіших напрямків забезпечення соціальної спрямованості ринкової економіки є раціонально побудована організація праці на всіх рівнях управління. Участь України у світовому ринку праці передбачає організацію соціально-трудових відносин відповідно до міжнародних норм, інтеграцію національної системи відносин між працею і капіталом у систему, визнану світовим співтовариством. Це обумовлює необхідність дослідження проблем, пов’язаних із приведенням національного законодавства у відповідність до міжнародних трудових норм, вивчення та узагальнення вітчизняного і закордонного досвіду регулювання соціальнотрудових відносин, опанування «технології» оцінювання їх стану та розроблення пропозицій щодо вдосконалення з урахуванням світових надбань у цій галузі. Організована на науковій основі праця є провідним чинником росту її продуктивності – основи забезпечення конкурентноздатності господарюючих суб'єктів ринкової економіки. Організація праці означає приведення трудової діяльності людей у певну систему, яка характеризується сукупністю елементів та їх стійкими взаємозв'язками, змістом функціонування цих елементів, напрямками та динамікою їх розвитку. У межах підприємства першорядне значення для організації праці здобувають питання правильного розміщення працівників у виробництві на основі раціонального поділу праці й сполучення професій, спеціалізації і розширення зон обслуговування. Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин в першу чергу вимагає зміни структури апарата стосовно рішення пріоритетних завдань антикризового управління, а саме застосування функціонального, ієрархічного, технологічного перерозподілу робіт і людей; про друге - призначення менеджерів відповідно до їхніх антикризових функцій (на основі посадової, професійної, кваліфікаційної і особистісної відповідності характеру та змісту антикризових функцій); по третє - удосконалення вертикальних і горизонтальних внутріапаратних і внутріфірмових комунікацій у ракурсі антикризових завдань, де головною метою є прискорення руху інформації, скорочення процедур прийняття рішень і забезпечення швидкого та неухильного виконання команд. Формування антикризових стратегічних планів належить до найбільш відповідальних і вагомих питань, оскільки саме обґрунтований вибір антикризових заходів забезпечує висновок підприємства зі стану кризи з найменшими втратами в найкоротший термін. Антикризова програма являє собою систему заходів, спрямованих на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки й реалізації на підприємстві спеціальної програми, яка має стратегічний характер, дозволяє відсторонити тимчасові труднощі, зберегти й використовувати ринкові позиції підприємства, опираючись на свої сильні сторони з використанням власних ресурсів. Відтак існує нагальна потреба теоретичного опрацювання методів, прийомів, принципів оптимізації інтересів сторін соціально-трудових відносин за кризових економічних умов.Документ Міжнародні підходи соціально-трудових відносин та ведення бізнесу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Гаряєва, Ганна МихайлівнаСоціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи, тому актуальним питанням для України є дослідження теоретичних засад регулювання соціально-трудових відносин в країнах із розвиненою ринковою економікою, а саме на прикладі країн Європейського Союзу, з метою підвищити ефективність національного трудового законодавства. Соціально-трудові відносини залежно від способу їхнього регулювання, методів розв'язання проблем класифікують за типами. Тип соціально-трудових відносин визначається їх характером, способами їх регулювання. Світовий досвід, накопичений країнами з розвиненою ринковою економікою, має у своєму арсеналі різноманітні моделі соціально-трудових відносин. Для регулювання соціально-трудових відносин держава створює систему законодавчої і нормотворчої діяльності. Вона охоплює такі напрямки, як зайнятість, соціальна політика, умови й охорона праці, міграційна і демографічна політика і т. i. У зарубіжній соціальній практиці стали загальновизнаними три моделі соціальної держави, а відповідно і соціальної політики: ліберальна (англосаксонська), континентальноєвропейська (консервативнаі скандинавська (соціально-демократична). В основу цієї класифікації покладені принципи доступності, ступені охоплення населення та перерозподілу доходів у системах соціального забезпечення. Розглянуто практику впливу на трудові відносини на прикладі регулювання зайнятості населення, де основною задачою фінансового впливу на зайнятість — це стимулювання збереження старих і створення нових робочих місць, а також залучення в трудову діяльність мало конкурентоспроможних на ринку праці груп населення Це здійснюється шляхом створення найсприятливішого клімату для тих підприємців, які у своїй діяльності сприяють реалізації соціально-економічних задач. Міжнародна організація праці у своїх документах дотримується позиції, що єдиної моделі соціального партнерства, яка була б придатна для всіх країн не існує.Документ Застосування провідних інформаційно-комунікаційних технологій на сучасних підприємствах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Юр'єва, Ірина АнатоліївнаВ статті визначено, що управління комунікацією – управління взаємодіями між людьми, які, у свою чергу, управляють засобами комунікацій в процесі самої комунікації. Зазначено, що як і в будь-якій іншій системі, управління комунікаціями передбачає реалізацію наступного комплексу функції: планування, організація, облік, мотивація і контроль. Зроблено висновок, що управління процесом комунікації - це комплекс впливів на засоби комунікації і співробітників, які здійснюють даний процес за допомогою даних засобів. Створення, впровадження і становлення інформаційних ресурсів на підприємстві здійснюється за такими напрямками: визначення проблем і формулювання інформації, яка необхідна для вирішення даних проблем; визначення необхідних джерел інформації для вирішення проблемних ситуацій; набір засобів для діагностування проблем організації, збір, обробка і аналіз інформації, яка необхідна для вирішення знайдених проблем; розробка і оцінка завдань для керівників різних ланок чи співробітників, які ухвалюють рішення. Задля виживання в конкурентному середовищі необхідно впроваджувати низку заходів із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій щодо інформаційної безпеки, яка в свою чергу усуває ризик виникнення питань фінансово-економічної безпеки.Документ Трудові ресурси підприємства: визначення та основні поняття(НТУ "ХПІ", 2018) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Мартіросян, Наріне Ашотівна; Говорова, Євгенія ІгорівнаСтворення виробництва залежить від людей, які працюють на підприємстві. Організація виробництва, оптимальні принципи відіграють важливу роль, водночас успіх компанії залежить від ефективності виробництва конкретних людей, їх знань, кваліфікації, здатності вирішувати проблеми. Трудові відносини – надскладна проблема бізнесу, особливо коли в колективі підприємства перебуває велика кількість людей. Трудові відносини містять у собі широке коло проблем, які пов'язані з організацією трудового процесу, навчання та найму, відбору, оптимальної системи заробітної плати, створення партнерства в компанії. Ефективність організації управління персоналом прямо впливає на конкурентні можливості і є одним з найважливіших показників створення підприємства. Кількість персоналу на підприємстві залежить від складності, характеру, трудомісткості виробництва та процесів управління, ступеня механізації, автоматизації, комп'ютеризації. У статті надана відмінність між поняттями "трудовий потенціал" і "робоча сила". Залежно від хара ктеру трудових функцій промисловий персонал поділяється на категорії. Вибір і розподіл працівників на основі принципів відповідності, перспективи та відбору. Основним завданням добору і розподілу персоналу є оптимальне розміщення персоналу залежно від поставленого завдання. При розв'язанні такого завдання слід враховувати придатність працівника до певного виду робіт, а також потрібно сформулювати вимоги до конкретної роботи та взяти до уваги особисті якості співробітників. Для добору і розподілу управлінських кадрів потрібно розглянути наступні показники: рівень кваліфікації; ділову активність; продуктивність; якість роботи; стиль і методи роботи; аналітичні здібності; здатність до навчання; участь в інноваційній діяльності; дисципліну; психологічна сумісність. Аналізуючи забезпечення трудовими ресурсами потрібно проводити порівняння між фактичною чисельністю персоналу та плановою чисельністю звітного періоду.