Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20233

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-1644-3861Ключові слова: search.filters.subject.innovations

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Стратегія смарт-спеціалізації як інноваційна основа глобального економічного розвитку: європейський досвід
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Яковенко, Ярослава Юріївна; Гладенький, Богдан Вікторович; Марченко, Віталій Валерійович
    Стратегія смарт-спеціалізації справедливо слугує ключовим орієнтиром для економічного розвитку і окремих галузей, і регіонів. Дане дослідження спрямоване на аналіз європейського досвіду в застосуванні стратегії смарт-спеціалізації як інноваційної основи глобального економічного розвитку. Стає все більш очевидним, що стратегія смарт-спеціалізації може кардинально змінити правила для багатьох галузей. У дослідженні акцентовано увагу на тому, що, зосереджуючись на конкретних сферах знань і розвиваючи цільові можливості, підприємства і організації можуть знайти для себе унікальні ніші та отримати конкурентну перевагу. Зазначається, що стратегія смарт-спеціалізації також має недоліки, оскільки вимагає глибокого розуміння галузі та бажання інвестувати в спеціальні навички та ресурси, або може знадобитися відійти від ширших, загальніших стратегій, щоб досягти розумної спеціалізації. Однак, наголошується, що переваги розумної спеціалізації очевидні, коли потрібно виділитися на переповненому ринку, побудувати глибші стосунки з клієнтами та, зрештою, стимулювати зростання. Оскільки галузі продовжують розвиватися та ускладнюватися, стратегія смарт-спеціалізації не втрачає своєї актуальності, а європейський досвід її імплементації буде корисним для України.
  • Ескіз
    Документ
    Бізнес-діагностика конкурентоспроможності інноваційного підприємництва в умовах діджиталізації
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Зайцев, Сергій Сергійович; Колісник, Анастасія Олександрівна; Панчеліна, Юлія Миколаївна
    У статті досліджуються актуальні питання необхідності бізнес-діагностики конкурентоспроможності інноваційного підприємництва. Наголошується на тому, що причинами посилення інтересу до інноваційних бізнес-моделей стало не лише пришвидшення темпу життя та скорочення життєвого циклу продукту, а й посилення міжгалузевої конкуренції, в умовах якої виникла потреба у зміщенні акцентів з обслуговування клієнтів на продукт/послугу. Стверджується, що у кожній з галузей з часом формується одна чи декілька домінуючих бізнес-моделей, які являють собою добре оптимізовані способи розподілу та організації ресурсів. Зазначено, що загальноприйнятим є підхід, коли найбільш ефективними визнаються моделі, які створюють передумови для підвищення лояльності компаній або сприяють бар’єрам для входу конкурентів. Разом з тим, якщо домінуючу бізнес-модель витісняє інша, що за основу бере новітню технологію, то, відповідно, трансформується уся галузь. У ході дослідження було розкрито поняття бережливого стартапу і мінімально життєздатного продукту та здійснена порівняльна характеристика традиційного та бережливого стартапів. Акцентовано увагу на поетапній процедурі перегляду бізнес-моделі інноваційного підприємництва. Зазначається, що останнім часом набув популярності аджайл-підхід до бізнес-моделей, коли, на відміну від традиційних підходів, ключовим стає пошук найбільш ефективних способів та методів ведення діяльності шляхом перевірки гіпотез на помилковість. Доведено, що для того, аби змінити існуючу бізнес-модель варто визначити специфіку галузі, після чого проаналізувати вплив технологій та існуючих потреб ринку, аби сформулювати аспекти інноваційності, які потребуватимуть втілення.
  • Ескіз
    Публікація
    Інноваційне підприємництво та особливості реалізації стартапів в Україні
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія Володимирівна; Азізова, Наталія Вадимівна; Сорока, Андрій Олегович
    У статті досліджуються актуальні питання розвитку стартапів як інноваційних форм підприємницької діяльності. Стверджується, що стартап являє собою відносно недавно створене підприємство, бізнес якого побудовано на основі інновацій або інноваційних технологій. Зазначено, що Україна вже робить перші вдалі кроки на шляху становлення та розвитку стартапів. Водночас існують невідповідності між українським та зарубіжним досвідами такого розвитку. Проведено дослідження процесів формування стартапів в Україні. У ході здійснення дослідження виявлено, що серед передумов, що формують підґрунтя для інноваційно-орієнтованого підприємництва та розвитку стартапів, слід виділити створення відповідної інноваційної інфраструктури. Відповідно, факторами стримування розвитку стартапів виступають проблеми, пов’язані з їх реалізацією у інноваційному сегменті. Оскільки результативність заходів щодо формування потрібної інфраструктури та досяжність цільових орієнтирів за низькою маркерних показників викликає сумніви, то наголошено, що в умовах недостатності стимулів (у тому числі і фінансових) до інноваційної діяльності, розвиток бізнесу можливий за умови залучення наукових та освітніх середовищ. Такі заходи зможуть також вирішити проблему розбалансованості ринку науково-технічної продукції. Проведене дослідження підтверджує важливість сприяння розвитку стартапів, необхідність залучення до їх заснування найбільш активних представників молоді, що формують інтелектуальний потенціал країни та здатні до креативного мислення. За результатами дослідження запропоновано заходи щодо усунення перешкод на шляху до забезпечення функціонування стартап-проектів та розвитку економіки країни вцілому. Окрему увагу приділено підтримці конкурентоздатних стартап-ідей уже на ранніх стадіях, що у подальшому сприяє їх перетворенню на впроваджені у практику діяльності інноваційних компаній розробки або вихід новоствореного стартап-підприємства на ринок.