Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
103 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Економічна ефективність рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шаульська, Лариса Володимирівна; Дьякова, Наталія Миколаївна; Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна ОлександрівнаВ статті поставлена та вирішена задача формування методичних підходів та критеріїв визначення економічної ефективності рефлексивного управління інноваціями на підприємствах електронного бізнесу. Обґрунтовано, що метою рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі є створення гнучкої та адаптивної організації, яка може ефективно пристосовуватися до змін в навколишньому середовищі, що, в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та досягненню стабільного економічного розвитку. Визначено, що рефлексивний підхід до управління інноваціями передбачає гнучкість, здатність до взаємодії та швидке реагування на зміни в інноваційному середовищі. Загальною метою рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі є створення гнучкої та адаптивної організації, яка може ефективно пристосовуватися до змін в навколишньому середовищі. Це, в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та досягненню стабільного економічного розвитку. Доведено, що рефлексивне управління інноваціями відноситься до підходу у сфері управління, який ставить акцент на систематичний аналіз інноваційних процесів, взаємодію з оточуючим середовищем та постійне вдосконалення стратегій та методів впровадження інновацій. Цей підхід враховує необхідність адаптації до змін в технологічному, економічному та соціокультурному середовищі, необхідність постійного вдосконалення та адаптації інноваційних стратегій і процесів на основі систематичного аналізу та самооцінки результатів. Визначено, що оцінка ефективності рефлексивного управління включає в себе вимірювання результатів, аналіз процесів та визначення впливу цього підходу на організаційну діяльність Ефективність рефлексивного управління також включає в себе аналіз різних аспектів, які відображають його вплив на організацію та її результативність. Детально розглянуто низку критеріїв та методів для оцінки ефективності рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі. Доведено, що традиційним підходом до визначення ефективності процесів управління є співставлення витрат та результатів. При цьому враховуються витрати, пов'язані з рефлексивним управлінням, які порівнюються із здобутками та вигодами, отриманими внаслідок впровадження інновацій. Ефективність рефлексивного управління може бути визначена з використанням ключових показників ефективності (KPI), тобто основних показників, які відображають цілі та очікування від рефлексивного управління. Використання пропонованих критеріїв сприяє підвищенню ефективності всієї виробничо-комерційної діяльності підприємств електронного бізнесу.Документ Цифрові методи формування цінової стратегії в системі аутсорсингу наукової продукції в умовах глобалізації розвитку міжнародного бізнесу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Марчук, Леся Сергіївна; Новік, Ірина Олексіївна; Гречаний, Олександр ВолодимировичВ статті проаналізовані ключові аспекти цифрових методів формування цінової стратегії в контексті аутсорсингу наукової продукції в умовах глобалізації та розвитку міжнародного бізнесу. Обговорюються такі питання, як аналіз ринкових даних та прогнозування попиту, персоналізація цін, автоматизація ціноутворення, моніторинг конкурентів та прогнозування вартості виробництва. Відзначається, що впровадження цифрових методів у формуванні цінової стратегії дозволяє підприємствам ефективно аналізувати ринок, оптимізувати ціноутворення та забезпечувати конкурентні переваги в умовах глобальної конкуренції. Стаття підкреслює важливість використання цифрових технологій у формуванні цінової стратегії в аутсорсинговому бізнесі наукової продукції в умовах глобалізації, а також наголошує на потенціалі цих методів для підвищення конкурентоспроможності та успішного ведення міжнародного бізнесу. З врахуванням швидко зростаючого впливу цифрових технологій на бізнес-процеси, використання цифрових методів у формуванні цінової стратегії в системі аутсорсингу наукової продукції має значний потенціал для оптимізації витрат та підвищення конкурентоспроможності. Цифрові методи в умовах глобалізації та розвитку міжнародного бізнесу дозволяють підприємствам більш ефективно управляти ціноутворенням у сфері аутсорсингу наукової продукції, забезпечуючи оптимальні рішення в умовах глобальної конкуренції. Загалом, цифрові методи дозволяють підприємствам більш ефективно управляти ціноутворенням у сфері аутсорсингу наукової продукції, забезпечуючи оптимальні рішення в умовах глобальної конкуренції. Доведено, що використання цифрових інструментів для збору, аналізу та інтерпретації великих обсягів даних в умовах глобалізації та розвитку міжнародного бізнесу дозволяє уточнити стратегію ціноутворення наукової продукції, враховуючи різноманітні фактори впливу на ринок. Обґрунтовано, що використання аналітики для ідентифікації індивідуальних потреб клієнтів та адаптації цінових пропозицій відповідно до їхніх унікальних вимог. Впровадження систем автоматизованого ціноутворення, які враховують не лише внутрішні дані компанії, а й зовнішні ринкові умови та конкурентну ситуацію. Використання цифрових інструментів для постійного моніторингу цін конкурентів та реагування на їхні дії швидко та ефективно. Визначено, що використання цифрових інструментів для постійного моніторингу цін конкурентів та реагування на їхні дії швидко та ефективно.Документ Маркетингові детермінанти працівників з обмеженими можливостями в системі економічної безпеки підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Кучинський, Володимир АнатолійовичВ статті доведено, що працевлаштування є одним із найважливіших завдань соціальної реабілітації осіб з обмеженими можливостями, насамперед – представників дитячої та молодіжної вікових груп. Працевлаштування як предмет наукового аналізу і як практичне рішення має мультидисциплінарний характер, тому що включає різні компоненти, пов'язані з медициною, психологією та з іншими науками. Для маркетингового супроводу ефективного використання трудового потенціалу осіб з обмеженими можливостями сформовано дві моделі соціальної допомоги такого роду працівникам: а) інтеграційна модель маркетингу з обов’язковою адресною системою допомоги; б) компенсаційна модель маркетингу із розширеною системою пільг. Запропоновано всіх осіб з обмеженими можливостями за маркетинговими детермінантами соціальної поведінки розділити на чотири характерні групи. 1. Самореабілітована, соціально активна особа з обмеженими можливостями (підвищена соціальна активність, прагнення обов'язково здобути професійну освіту та роботу відповідно до своїх інтересів). 2. Малоактивна, частково реабілітована особа з обмеженими можливостями (мають можливості самостійно пересуватися територією підприємства, мають навички самообслуговування). 3. Соціально пасивна, нереабілітована особа з обмеженими можливостями (це непрацюючі особи, які не мають навичок самообслуговування, із явно вираженими утриманськими звичками. Типовими представниками цієї групи є молоді особи з обмеженими можливостями, які виросли в сім'ях в умовах гіперопіки та гіперуваги з боку батьків, які іноді випрошують для своїх дітей матеріальну допомогу на придбання дорогих технічних засобів реабілітації, обов'язково необхідних для їх соціальної реабілітації). 4. Латентна особа з обмеженими можливостями (групу складають люди з невираженою зовнішньо інвалідністю, з високим рівнем фізичної мобільності). Доведено, що для соціальних підприємств зазначені вище проблеми осіб з обмеженими можливостями є практично не актуальними, так як вони спеціально створювалися для масового працевлаштування осіб з обмеженими можливостями, причому працівниками основного виробництва, яке організовано з урахуванням їх можливостей та потреб шляхом створення спеціальних умов для їх комфортного перебування на території підприємств. На звичайних підприємствах спеціальні умови праці для інваліда найчастіше відсутні, і зазначені вище проблеми вимагають оперативного вирішення.Документ Формування маркетингової програми підприємства з урахуванням потенціалу осіб з обмеженими можливостями(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра ПетрівнаВ статті обґрунтовано, що маркетингова програма – це розроблений на основі комплексних маркетингових досліджень стратегічний план, який включає в себе рекомендації щодо виробничо-збутової та науково-технічної діяльності підприємства на певний період часу, покликаний забезпечити оптимальний варіант його майбутнього розвитку з урахуванням запитів споживачів та відповідно до висунутих цілей та стратегії. Доведено, що важливість та актуальність цього напрямку діяльності підприємства нагально потребує необхідного наукового забезпечення, надання підприємствам обґрунтованих рекомендацій щодо врахування всіх особливостей діяльності підприємства не тільки в сфері свого ринку, а і в сфері матеріального, науково-технічного та кадрового забезпечення. В цьому плані є важливим врахувати в маркетинговій програмі підприємства можливості трудового потенціалу осіб з обмеженими можливостями, кількість яких в цей час на підприємствах України постійно зростає в зв’язку з повномасштабними військовими діями Росії проти нашої країни. Запропоновано визначати трудовий потенціал осіб з обмеженими можливостями як сукупність трудових можливостей працівника, який відноситься до даної категорії населення, що дозволяють виконувати встановлені посадові обов'язки, сформованих шляхом зменшення нестачі фізичних або розвитку інших компенсаторних здібностей індивіда до праці внаслідок досягнення необхідного рівня медичної, соціальної та професійної реабілітації, забезпечення трудової діяльності зайнятості в оптимальній формі та створення спеціальних умов праці. Запропоновано у процесі розробки маркетингових програм враховувати множинні умови, перспективи та обмеження як у розвитку ринку, так і у внутрішньо-фірмовому розвитку, а також діях прямих та зворотних зв'язків з ринком, необхідність пристосування до змінних запитів ринку та активного впливу на формування та розширення ринкового попиту за рахунок ефективного маркетингового супроводу інклюзивної продукції (продукції, виробленої особами з обмеженими можливостями). Розроблено структуру маркетингової програми підприємства з урахуванням інклюзивної продукції, виробленої особами з обмеженими можливостями. Досліджено та обґрунтовано сутність ринку реабілітаційних послуг, виявлено та класифіковано особливості його функціонування в рамках соціально-економічного підходу до формування програми маркетингу.Публікація Двоїстий характер впливу тіньової економіки на рівень економічної безпеки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Перерва, Петро Григорович; Романчик, Тетяна Володимирівна; Ткачов, Максим Михайлович; Гришко, Наталія ЄвгенівнаУ статті розроблено теоретико-методологічних підходів до забезпечення економічної безпеки в умовах протидії тіньовій економіці. Відповідно до поставленої мети в статті вирішено наступні завдання: виявлено структуру загроз економічній безпеці та визначити їх види; досліджено підходи до поняття «тіньова економіка» та уточнено її визначення; досліджено вплив тіньової економіки на рівень економічної безпеки; обґрунтовано політику протидії тіньовій економіці. Доведено, що тіньова економіка є важким для дослідження та обліку феноменом. Визначень тіньової економіки є досить багато, що пов’язано з тим, що у структурі вона досить різноманітна. Запропоновано сюди включати різноманітні види діяльності, які не враховуються офіційною статистикою, не включаються до ВВП, тобто, що існують поза правовим полем. Це є причиною тому, що тіньову економіку неможливо точно виміряти і часто дані про розміри тіньової економіки з різних джерел суттєво розходяться. Проведене дослідження надає підстави зробити висновок про двоїстий характер тіньової економіки, яка крім явно виражених недоліків та загроз економічній безпеці, має і певні позитивні моменти, зокрема, в соціально-економічній сфері країни. Значний обсяг тіньової економіки в нашій країні, що продовжує нарощуватися, видається дуже небезпечним з точки зору економічної політики в умовах глобалізації.Публікація Оптимізація ризиків економічної безпеки підприємства на засадах логістики(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Перерва, Петро Григорович; Череп, Алла Василівна; Романчик, Тетяна Володимирівна; Дьякова, Наталія МиколаївнаУ статті проведено дослідницький аналіз особливостей формування та функціонування системи економічної безпеки підприємств з використанням логістичного підходу. Актуальність дослідження зумовлена тим, що економічна безпека підприємств та організацій багато в чому забезпечується ефективністю логістичної діяльності організацій. Доведено, що економічна безпека підприємства та логістика системно взаємопов'язані. Метою даного дослідження є встановлення місця логістики у пріоритетах економічної безпеки підприємств та організацій. У рамках статті розглянуто тенденції розвитку логістики на українських підприємствах, види ризиків які виникають при забезпеченні необхідного рівня економічної безпеки підприємства. Виділено актуальні проблеми та ризики, з якими стикаються підприємства при наявності недоліків в проведенні виробничо-господарської діяльності. Обґрунтовано, що економічний ризик для любого підприємства можна представити у вигляді блочної системи, на кожний блок якої певним чином впливає логістична складова. Розглянуто теоретичну сутність служби економічної безпеки організації. Запропоновано можливі напрями підвищення ефективності системи економічної безпеки підприємств з використанням логістичного підходу.Документ Дослідження методів вартісної оцінки об'єктів інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Череп, Алла Василівна; Ілляшенко, Наталія Сергіївна; Перерва, Петро ГригоровичВ статті розглянуто та обґрунтовано традиційні та сучасні методичні підходи до вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності підприємства на основі методу Монте-Карло, методу ставки роялті, правила емпіричного підходу, гіпотетичного методу переговорів, методу розрахунку втраченого прибутку, методу аналізу дерева рішень. Досліджено економічну сутність та обґрунтовано значення об’єктів інтелектуальної власності для забезпечення ефективності господарської діяльності промислового підприємства з урахуванням багатьох ринкових та неринкових факторів впливу на результаті оцінювання. Визначено склад та опрацьовано особливості проведення оцінки вартості різних видів об’єктів інтелектуальної власності промислового підприємства в сучасних умовах. Розглянуто особливості використання основних методичних підходів щодо проведення оцінки вартості нематеріальних активів, а саме витратного, прибуткового (доходного), ринкового. Визначено сферу використання результатів проведеного дослідження: практична діяльність вітчизняних промислових підприємств, професійна діяльність учасників процесу оцінювання, яка спрямована на підвищення обґрунтованості і достовірності прийняття та ефективності практичної реалізації стратегічних та найбільш важливих оперативних управлінських рішень з точки зору їх впливу на вартість наявних інтелектуальних активів та ринкову вартість підприємства загалом. Доведено, що об’єкти інтелектуальної власності є невід’ємною частиною найбільш ефективних активів підприємства, яке здійснює ринково незалежну бізнес-діяльність. Процес визначення вартості об’єкта інтелектуальної власності відомий як вартісна оцінка інтелектуальної власності, може змінюватися залежно від різних факторів, таких як вид інтелектуального товару, його комерційна цінність, рівень ризику, ринковий характер та мета оцінки об’єкта інтелектуальної власності тощо. Різні традиційні та сучасні методи доступні для оцінки об’єктів інтелектуальної власності, але вибір відповідного методу є важливим для отримання його адекватної вартості. Відповідь на запитання «як оцінити об’єкт інтелектуальної власності» залежить від відповідей на інші запитання, такі як «що оцінювати», «коли оцінювати» та «з якою метою проводити вартісну оцінку об’єкта інтелектуальної власності».Документ Стратегічне управління розвитком підприємства на засадах інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Витвицька, Ольга Данилівна; Перерва, Петро Григорович; Ковальчук, Світлана ВолодимирівнаВ статті доведено, що ефективне управління ресурсами промислового підприємства з використанням інтелектуальних ресурсів є ключовим елементом його стратегії розвитку, незалежно від розміру та позиції на ринку. Підприємства, для яких права інтелектуальної власності є цінним активом, повинні приділяти особливу увагу побудові системи стратегічного управління ними. Це вимагає врахування питання захисту інтелектуальної власності в багатьох процесах управління, належного розподілу завдань і створення організаційних структур, процедур, положень і контрактів, визначення бюджетів і забезпечення професійного персоналу та інструментів. Аналіз існуючих публікацій дозволив зробити висновок про те, що стратегічне управління розвитком – це науково обґрунтований вплив топ-менеджменту на соціально-економічний розвиток підприємства, що забезпечує стійке зростання результатів комерційної діяльності підприємства. Доведено, що формування система управління розвитком підприємств передбачає наявність взаємопов’язаних підсистем. Запропонована низка складових системи управління розвитком промислового підприємств на засадах інтелектуальної власності. Рекомендовано базову стратегію розвитку визначати в залежності від виду моделі ринкової поведінки підприємства, яка багато в чому залежить від рівня (оцінки) зовнішнього потенціалу підприємства: високому потенціалу відповідає наступальна модель поведінки підприємства, низькому потенціалу відповідає захисна ринкова модель поведінки. Визначено, що стратегічними завданнями інтелектуальної власності є: захист від конкуренції: наявність патенту забезпечує підприємству монопольне становище на своєму цільовому ринку на протязі достатньо довгого періоду часу (до 20 років); додатковий захист: деякі патенти розробляються не з метою прямої комерціалізації; уникнення комерційний (ринкових) суперечок: підприємства мають можливість комерціалізувати свої технології на протязі тривалого терміну без наявних загроз зловживання його правами інтелектуальної власності конкурентами; основи для комерційних союзів: знайти ділових партнерів по даній бізнес-діяльності значно легше, коли підприємство має в своєму розпорядженні конкурентоспроможний патентний портфель.Документ Сучасний стан та перспективи розвитку українського ринку інтелектуально-інноваційних технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кобєлєва, Анна Валеріївна; Перерва, Петро ГригоровичВ статті доведено, що особливостями ринку інтелектуальної власності та інтелектуально-інноваційних технологій є той факт, що його суб’єктами виступають також автори (розробники, правовласники), підприємства та організації, а також держава, яка з використання відповідних правових механізмів здійснює регулювання ринку інтелектуальної власності та інтелектуально-інноваційних технологій. Обґрунтовано, що ринок інтелектуальної власності – це сукупність попиту та пропозиції (продавців та покупців) на результати інноваційно-інтелектуальної діяльності, які охороняються винятковим правом, містять нові знання, уречевлені в об'єктах інтелектуальної власності. Запропоновано схему ринкової комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій та взаємодії основних суб'єктів, які приймають безпосередню участь в цьому процесі. Визначено, що в останній час активність суб’єктів українського ринку об’єктів інтелектуальної власності суттєво зменшилась (2020 рік був в певній мірі провальним за кількістю поданих заявок). Надії на суттєве покращення стану справ в 2021 році за підсумками роботи на протязі 9 місяців 2021 року також не надають особливого оптимізму. За підсумком 9 місяців 2021 року порівняно з відповідним періодом 2020 року загальна кількість заявок на об’єкти промислової власності зросла на 7,5 % за рахунок зростання активності в поданні заявок на винаходи (+7,0 %) та торговельні марки (+12,9%). Кількість заявок на корисні моделі та промислові зразки зменшилася на 23,3 % та 1,4% відповідно. Виявилено багато проблем, що існують в Україні та за кордоном щодо розробки та впровадження інтелектуальних технологій, зокрема об’єктів інтелектуальної власності, у діяльність промислових підприємств та творчих організацій. Незадовільний стан українського ринку інтелектуально-інноваційних технологій та інтелектуальної власності свідчить про те, що вітчизняні підприємства не в повній мірі використовують об’єкти інтелектуальної власності в своїй виробничо-комерційній діяльності. Таке положення справ негативно впливає на ефективність управління, знижує якість продукції та конкурентоспроможність українських підприємств на світовому ринку. Вони відстають від рівня закордонних суб’єктів господарювання за кількістю прийнятих інноваційних рішень та застосованих інноваційних продуктів. Тому, для покращення діяльності промислових підприємств необхідно провести зміни в управлінні інтелектуальної власності.Публікація Обліково-економічні аспекти якості продукції як складової забезпечення конкурентоспроможності підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розглянуто основні підходи до класифікації та категоризації витрат на якість з урахуванням наукового здобутку у сфері обліку витрат на якість, на основі чого було запропоновано власний підхід до управління даною категорією витрат на основі багаторівневого поділу. Такий підхід дозволяє управлінцям виявити, що деяких видів витрат на якість уникнути неможливо, у той час як інші можна мінімізувати. Досліджено основні елементи витрат на якість та здійснено їх систематизацію у розрізі облікових моделей за різними класифікаційними ознаками. Розглянуто теоретичні підходи до обліку витрат на якість. Наголошено на тому, що для цілей бухгалтерського обліку запропоновано класифікувати витрати на якість, виходячи з необхідності їх розмежування, оскільки загальні витрати на виготовлення і якість продукції, згідно діючої методики обліку витрат, не розрізняють як окремі категорії витрат. За результатами дослідження встановлено, що управління витратами на якість, якщо їх позиціонувати як конкретні витрати ресурсів, сприяє поліпшенню конкурентоспроможності підприємства.