Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    До питання про використання осадів стічних вод, як сировини для отримання органо-мінерального добрива
    (НТУ "ХПІ", 2006) Тошинський, Володимир Ілліч; Вакал, С. В.; Ракша, Н. В.; Печенко, Тамара Іванівна
    Після очищення міських стічних вод утвориться осад. На сьогодні він накопичується на мулових полях. Але останні роки спостерігається тенденція у використанні осаду як добриво. Це зв'язано зі змістом у ньому коштовних живильних речовин. Але застосування обмежується присутністю важких металів (Cd, As, Hg, Pb, Cr і сполук). Принципово важливим є те, що консервування їх у виді малорозчинних утворень відкриває перспективу підтримки концентрації засвоюваних рослинами форм на безпечному рівні. Закономірності циклічних процесів дають підставу вказати на застосування в спрямованому речовинному обміні українських фосфоритів.
  • Ескіз
    Документ
    Зниження впливу золошлаконакопичувача сумської тец на гідросферу
    (НТУ "ХПІ", 2018) Пляцук, Леонід Дмитрович; М'якаєва, Ганна Миколаївна; М'якаєв, Олександр Володимирович
    Представлені дослідження впливу золошлаконакопичувача Сумської ТЕЦ на підземні води. За результатами моніторингу встановлено, що в підземних водах першого від поверхні водоносного комплексу спостерігається зміна хімічного складу за рахунок фільтрації вод із золовідвалу. Ознаками цього є підвищений вміст у воді із спостережних свердловин хлоридів, сульфатів, натрію, заліза. Для запобігання забрудненню підземних і поверхневих вод запропоновано створення техногенного геохімічного бар'єру. З метою вибору матеріалу для екрану досліджувались природні глини Сумської області. Встановлена присутність в глинистих матеріалах Сумського району смектитових мінералів, які забезпечують високу сорбційну здатність до іонів важких металів. Проведені дослідження показали, що іони важких металів входять структуру глин та не вимиваються з них опадами, що дозволяє рекомендувати глини Сумського району для створення протифільтраційного екрану золошлаконакопичувача Сумської ТЕЦ.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження властивостей фосфорильованого сорбенту при вилученні іонів Cu(II) в присутності солей жорсткості
    (НТУ "ХПІ", 2018) Хохотва, Олександр Петрович; Лиштва, Павло Валерійович
    Отримано фосфоровмісний вуглецевий сорбент карбонізацією соснової тирси, просякнутої розчинами (NH₄)₃PO₄ або сумішшю (NH₄)₃PO₄ і карбаміду. Кінетика сорбції найкраще описується рівнянням псевдо-другого порядку. Ізотерми сорбції, отримані для фосфоровмісного сорбенту в Н⁺- і Na⁺-формах, а також необробленої соснової тирси, описуються рівнянням Ленгмюра. Сорбент у Na⁺-формі мав значення сорбційної ємності 20,6 мг/г – найвище серед досліджених сорбентів, найнижче – у необробленої тирси – 7,7 мг/г. Досліджено ефективність отриманих матеріалів при вилученні іонів міді з однокомпонентних розчинів та у присутності іонів кальцію.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження якості питної води у виробництві хліба
    (НТУ "ХПІ", 2017) Сімакова, Ольга Олександрівна; Назаренко, Ірина Анатоліївна
    Були проведені експерименти з вивчення впливу важких металів на дію протеолітичних ферментів пшеничного борошна і визначенню впливу невеликого закислення води на процеси тістоведення і, отже, на якість готового хліба. Розроблено схему, що дозволяє як нейтралізувати надлишкову кислотність післямембранної води, так і збагатити її катіонами кальцію, які не тільки корисні для здоров'я у складі продукту, але й будучи активаторами ферментів, зможуть вплинути на протікання гідролітичних процесів при замісі тіста на такій воді, прискорити процеси тістоведення і поліпшити якість готового хліба. Калійкатіонування води дозволить не тільки без всяких додаткових добавок поліпшити якість готового хліба, але і значно скоротити процес тістоведення, а отже, і зменшити собівартість готового продукту.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження впливу іонів важких металів у складі склокомпозиціних покриттів на патогенні мікроорганізми
    (НТУ "ХПІ", 2017) Саввова, Оксана Вікторівна; Фесенко, Олексій Ігорович
    Проаналізовано механізм дії іонів важких металів як денатурируючих агентів в аспекті екологічної безпеки навколишнього середовища. Обґрунтовано вибір важких металів, у складі склокомпозиційних покриттів, для біоцидного захисту сталевих панелей в місцях громадського користування від патогенних мікроорганізмів та зменшення навантаження на навколишнє середовище. Підтверджена ефективність використання катіонів цинку, купруму і кальцію та аніонів фосфатів та титанатів при одержанні антимікробних склокомпозиційних покриттів з урахуванням їх токсичності. Встановлено, що використання як біоцидів іонів важких металів в технології емалювання відповідає нагальним вимогам екологічної безпеки в умовах захисту від патогенних мікроорганізмів.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження та вплив якості питної води на хлібопекарні властивості пшеничного борошна
    (НТУ "ХПІ", 2016) Сімакова, Ольга Олександрівна; Коренець, Юрій Миколайович; Глушко, Вікторія Олексіївна
    У статті наведено результати досліджень впливу якості питної води на хлібопекарні властивості пшеничного борошна. Проведені експерименти по вивченню впливу важких металів, які містяться у питній воді, на дію як амілолітичних, так і протеолітичних ферментів пшеничного борошна, що відіграє дуже важливу роль в забезпеченні якості готового виробу. З метою вивчення денатурації білку під дією наведених катіонів металів була розроблена методика і проведений модельний експеримент, в якому ми спостерігали випадення осаду в 2%-вих водних розчинах яєчного альбуміну під дією цих металів.
  • Ескіз
    Документ
    Використання композиційного сорбенту цеоліт-гумінові кислоти для вилучення іонів міді з водних розчинів
    (НТУ "ХПІ", 2016) Хохотва, Олександр Петрович; Кондратенко, Олександра Іванівна; Шкель, Катерина Олександрівна
    Отримано композиційний сорбент шляхом осадження гумінових кислот на цеоліті. Досліджено вплив концентрації гуматів при синтезі сорбенту на ефективність вилучення іонів міді. Кінетика сорбції іонів міді на композиційному сорбенті і необробленому цеоліті описується рівняннями псевдо-першого і псевдо-другого порядків. Лімітуючою стадією сорбційного процесу є дифузія всередині зерен сорбентів. Покращення сорбційних властивостей відбуваються за рахунок гумінових кислот, осаджених у макропорах.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження якісного складу осаду міських стічних вод в залежності від терміну зберігання на мулових картах
    (НТУ "ХПІ", 2010) Багно, А. О.; Волошин, М. Д.
    Проведено дослідження якісного складу осаду стічних вод лівобережних очисних споруд м. Дніпродзержинська в залежності від терміну зберігання на мулових картах. Виявлено закономірності зміни вмісту азоту, фосфору та органічної речовини в осаді від часу. Показано, що даний осад є цінним органічним добривом, з підвищеним вмістом таких мікроелементів, як цинк та марганець.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості визначення екологічного ризику забруднення грунтів
    (НТУ "ХПІ", 2011) Рибалова, О. В.; Варивода, Є. О.; Скиба, В. А.
    Запропоновано новий підхід для оцінювання екологічного ризику погіршення стану ґрунтів з метою подальшого визначення допустимого антропогенного навантаження. Проведено оцінювання ризику забруднення ґрунтів важкими металами для здоров’я населення на прикладі Харківського району.