Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Оцінка ефективності парогазових установок з інтеграцією твердооксидних паливних елементів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Костіков, Андрій Олегович; Тарасова, Вікторія Олександрівна; Кузнецов, Михайло Олександрович; Ганжа, Микола Григорович; Мазур, Андрій ОлександровичНа сьогодні вкрай актуальною задачею є збільшення генерації електроенергії в Україні, яку можна вирішити за короткий термін не скільки створенням нових електростанцій, скільки модернізацією потужних паросилових установок існуючих теплоелектростанцій. Розроблено концептуальні рішення використання газотурбінного циклу та технології твердооксидних паливних елементів (ТОПЕ) як надбудови до існуючих потужних паротурбінних установок (ПТУ) для підвищення ефективності та екологічності їх роботи. У роботі розглянуто шляхи комплексної модернізації на прикладі енергоблоків ТЕЦ-5 м. Харкова з турбінами Т-110/120-130. Як надбудову запропоновано використання газотурбінної установки (ГТУ) ГТЕ-60 потужністю 60 МВт, що виробляється на підприємстві ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", м. Миколаїв. Також розглянуто інтеграцію у парогазову схему "Т-110/120-130 – ГТЕ-60" модульної установки ТОПЕ з внутрішнім риформінгом сумарною потужністю 20 МВт, яку скомпоновано з 40 трубчастих паливних елементів потужністю 500 кВт. При дослідженні конденсаційного режиму роботи ПТУ отримано наступні результати: електричний ККД стандартної схеми паралельного підключення ГТУ до ПТУ з підведенням виробленої у котлі-утилізаторі пари до частини середнього тиску ПТУ становить 42 %, сумарна електрична потужність установки – 170 МВт; при паралельному підключенні ГТУ до ПТУ з підведенням виробленої у котлі-утилізаторі пари до частини високого тиску (ЧВТ) електричний ККД сягає 44,75 %, сумарна електрична потужність становить 170 МВт (при роботі такої схеми у котлі-утилізаторі здійснюється перегрів пари за рахунок додаткового спалення газу); скидна схема підключення ГТУ до ПТУ з ТОПЕ та заміщенням регенерації забезпечує електричний ККД 46 % та сумарну електричну потужність 190 МВт; у схемі паралельного підключення ГТУ та ТОПЕ до ПТУ з підведенням виробленої пари до ЧВТ електричний ККД складає 49,4 % при сумарній електричній потужності 190 МВт. Проведено порівняльний енергетичний аналіз різних варіантів комбінованих схемних рішень щодо модернізації діючого енергоблоку ТЕЦ-5, який показав, що найбільше підвищення електричного ККД на 12 % порівняно з діючою паровою турбіною Т-100/120-130 досягається у схемі паралельного підключення ГТУ ГТЕ-60 до неї з допалюванням газу у котлі-утилізаторі та ТОПЕ сумарної потужності 20 МВт.Документ Вибір конструкції контактного конденсатора газопарової установки з уприскуванням пари в камеру згоряння(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина ОлександрівнаРозглянуто роботу газотурбінної установки «Водолій» ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» з уприскуванням пари в камеру згоряння, яка працює за удосконаленим циклом A-STIG і має у своїй схемі обладнання для регенерації води, що сконденсована з парогазової суміші. Для конденсації пари з парогазової суміші використовується контактний конденсатор-газоохолоджувач, що являє собою змішувальний теплообмінний апарат складної конструкції. Ефективність теплообміну визначається конструкцією насадки, а саме, розвиненою поверхнею теплообміну, малими гідравлічними опорами, високими коефіцієнтами теплопередачі. Важливим аспектом є габаритні розміри, які мають знаходитись в визначених межах. В роботі запропоновано виконати конструкцію конденсатора у вигляді насадкової колони. Для вибору оптимального варіанту розглянуто різні типи насадок. В результаті теплового конструктивного розрахунку контактного конденсатора запропоновано у якості насадки використовувати кільця Рашига (15×15×2), які забезпечують найменшу висоту насадки при необхідному діаметрі апарата.Публікація Забезпечення енергозбереження при використанні установок на біопаливі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Пантєлєєва, Ірина Вікторівна; Шматько, Наталія Михайлівна; Глушко, Альона ВалеріївнаУ всьому світі та в Україні, зокрема, все гостріше постає питання нестачі енергоресурсів, їх дорожнечі, а також забруднення навколишнього середовища шкідливими відходами виробництва електроенергії на теплових електростанціях. Екологи серйозно хвилюються за стан нашої планети при подальшому використанні традиційних джерел енергії. У ситуації, що склалася, на перше місце виходить спосіб отримання енергії за допомогою нетрадиційних і поновлюваних джерел, до яких відноситься і біопаливо. Загальна кількість біологічної сировини в світі значно перевищує запаси класичного органічного палива. Тому стратегія розвитку енергокомплексів багатьох країн світу пов'язана з використанням відновлюваних джерел енергії. Сировиною для виробництва біопалива може бути будь-який вид біологічного матеріалу. У статті проаналізовано можливі види біомаси, приведена класифікація цих видів з точки зору отримання біопалива. Сьогодні обсяг енергії споживаної біомаси складає близько 50 ЕДж в світі і становить близько 10-15% світового споживання первинної енергії. Для використання біоенергетичного потенціалу в довгостроковій перспективі зусилля повинні бути спрямовані на підвищення рівня виходу біомаси та модернізацію сільського господарства, пряме збільшення глобального виробництва продуктів харчування, а значить, і ресурсів для біомаси. Існує багато шляхів перетворення вихідної біомаси в кінцевий продукт у вигляді енергії. Кілька технологій були розроблені та адаптовані, виходячи з різної фізичної природи і хімічного складу вихідної сировини і виду енергії (тепло, енергетика, паливо для транспорту). У статті також розглянуто можливі способи виробництва біопалива і деякі установки для отримання теплової та електричної енергій. Для більш ефективного використання енергії з біомаси сучасні великомасштабні теплові рішення часто поєднуються з виробництвом тепла та електроенергії - когенерації. З цієї позиції розглянуті парогазові установки, в яких встановлюються котли з топками з киплячим шаром. Дуже актуально використання газотурбінних установок на біопаливі, які можуть використовуватися для виробництва електроенергії в години пік в енергосистемі, а також як самостійне автономний джерело енергії для окремих споживачів.Документ Тепломасообмін в фільтр-сепараторі паливної системи ГТУ ГПА(НТУ "ХПІ", 2016) Туз, Валерій Омелянович; Трокоз, Ярослав Євгенович; Лебедь, Наталія ЛеонідівнаНа підставі експериментальних досліджень процесів при випаровуванні рідини в масообмінному елементі отримано емпіричні залежності для розрахунку локальної та середньої масовіддачі на початковій ділянці і ділянці стабілізованого процесу, розроблено фільтр-сепаратор паливного газу, який призначений для одержання гомогенного палива. Випробування дослідного зразка показало, що використання фільтр-сепаратора в системі па-ливоприготування ГТУ виключає попадання в камеру згорання важких вуглеводневих з’єднань, механічних домішок і сірки.Документ Можливості підвищення енергоефективності теплових мереж шляхом впровадження когенерації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Андрєєв, С. Ю.; Маляренко, В. А.; Темнохуд, І. О.; Сенецький, Олександр ВолодимировичРозглянуті можливості енергозбереження за рахунок когенераційних технологій при перетворенні котельні в міні-ТЕЦ. На прикладі КП «Харківські теплові мережі», запропоновано застосувати вдосконалений алгоритм вибору котельні для модернізації в розряд міні-ТЕЦ. В якості основного критерію алгоритму пропонується потужність електротехнічного обладнання, що експлуатується на котельні. Здійснено порівняння основних показників поршневих і газотурбінних двигунів, які працюють у складі електростанцій. Розглянуто обладнання що додатково встановлюється на котельні для виробництва електроенергії. Вибір того чи іншого варіанту реконструкції котелень обумовлюється техніко-економічними показниками.