Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Фрактальна та морфологічна обробка у фазово-контрастній магніто-резонансній ангіографії
    (НТУ "ХПІ", 2019) Рудницький, Олександр Геннадійович; Рудницька, Марія Олександрівна; Ткаченко, Людмила Володимирівна
    Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – це метод відображення внутрішньої структури матеріальних об'єктів, заснований на явищі ядерного магнітного резонансу і широко застосовуваний у задачах медичної діагностики. Переваги МРТ перед рентгенівською комп'ютерною томографією складаються з можливості отримання необов'язково паралельних перерізів, з більш високою роздільною здатністю, та у відсутності шкідливого жорсткого променевого впливу на пацієнтів і обслуговуючий персонал. У цій роботі ми представляємо технології сегментацiï та шумоподавлення, розроблені для 3D MRТ-зображень, що базуються на методах фрактальної фільтрації та математичної морфології.
  • Ескіз
    Документ
    Тернарний сплав Co – Mo – W як чутливий матеріал наноструктурного газового сенсора
    (НТУ "ХПІ", 2018) Поспєлов, Олександр Петрович; Камарчук, Геннадій Васильович; Сахненко, Микола Дмитрович; Гудименко, Василь Олександрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Сачанова, Юлія Іванівна
    Створення газових сенсорів на основі точкових контактів суттєво поширює наукові і технічні можливості покращення метрологічних параметрів чутливих елементів. В ряду цих можливостей перспективним є використання новітніх газочутливих матеріалів, зокрема, тернарних металевих сплавів. До складу тернарного сплаву Co – Mo – W входять метали, які широко відомі у газовій сенсориці, але завдяки сінергетичним ефектам, які виникають при електролітичному сплавоутворенні, варто очікувати посилення специфічних поверхневих властивостей синтезованих матеріалів. З метою розробки заходів медичної діагностики вивченню підлягала суміш газів, яку видихає людина. При дії цього біологічного матеріалу на точковий контакт, матеріалом каналу провідності якого був сплав Co – Mo – W, отримували відгуки у вигляді складних залежностей опору у часі з високим рівнем відтворюваності. Результат дає перспективу використання системи в діагностичних цілях. Другим об’єктом вивчення був газоподібний водень. Дослідження поведінки точкового контакту, створеного на базі сплаву Co – Mo – W, у середовищі цього газу дозволяють зробити висновок про можливість застосування сплаву для розробки сигналізатора вибухонебезпечних концентрацій водню. В цілому отримані дані свідчать про здатність точкових контактів на базі сплаву, який досліджувався, показувати високу чутливість як до газоподібного водню, так і до окремих хімічних речовин складних газових сумішей.
  • Ескіз
    Документ
    Автоматизація процесу тестування властивостей біологічних матеріалів та наноструктур
    (НТУ "ХПІ", 2013) Халімовський, Олексій Модестович; Чегель, Володимир Іванович; Литвин, Віталій Костянтинович; Лопатинський, Андрій Миколайович
    The system for automatic search of the maximum fluorescence signal intensity was developed for testing the properties of biological materials and nanostructures. In accordance with the principle of building a system, search for an extremum of the reflected light signal occurs in two stages. At the stage of direct determination of the intensity curve extremum, laser beam light direction change is provided by a local control subsystem of the piezoelectric motor output shaft. Exploitation of a developed algorithm with variable step for extremum search in the system can provide the necessary measurement accuracy in the automatic mode.