Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Особенности и место электроконсолидации прямым действием переменного тока в системе методов субмикро- и нанопорошкового спекания под давлением
    (НТУ "ХПИ", 2010) Геворкян, Э. С.; Гуцаленко, Юрий Григорьевич
    Розглянуто особливості спікання кераміки електроконсолідацією порошкового середовища під тиском, що забезпечує отримання високощільних матеріалів, включно конкурентоспроможні інструментальні застосування. Визначено місце вітчизняної методичної і техніко-технологічної розробки у системі відомих підходів і реалізацій швидкісного спікання субмікро- та нанокристалічних порошків.
  • Ескіз
    Документ
    Влияние нанодобавок на структуру и свойства карбида кремния при электроконсолидации
    (НТУ "ХПИ", 2016) Геворкян, Эдвин Спартакович; Чишкала, Владимир Алексеевич; Мельник, Ольга Михайловна; Кислица, Максим Валерьевич
    Сделан обзор некоторых возможных методов улучшения прессования SiC-керамик. Описан метод жидкофазного спекания, как способ повышения физико-механических свойств и понижения энергоемкости процесса прессования. Приводится пример использования жидкофазного спекания керамики на основе карбида кремния методом горячего прессования прямым пропусканием тока с введением небольшого количества оксидных добавок. Приведены механические свойства полученных керамик.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив тиску і модифікування на властивості металу виливків сплавів системи Al-Si
    (НТУ "ХПІ", 2010) Доценко, Ю. В.
    У статті проаналізовані дані по впливу газодинамічного тиску та модифікування на властивості виливка із сплаву А356. Приведені дані свідчать про високу ефективність сумісної дії тиску та модифікування на властивості металу виливків.
  • Ескіз
    Документ
    Исследование физико-химических процессов получения композиционной керамики с наноструктурными наполнителями
    (НТУ "ХПИ", 2012) Крутько, Н. П.; Ульянова, Т. М.; Овсеенко, Л. В.; Титова, Л. В.; Медиченко, С. В.; Кульбицкая, Л. В.
    Исследован процесс формирования композиционной керамики на основе системы SiO₂ – Al₂O₃ – TiO₂ с добавкой наноструктурных порошков γ- и α-Al₂O₃ при термообработке в диапазоне температур 1300 – 1500 ºС. Установлено, что введение реакционно-активного наноструктурного порошка γ-Al₂O₃ стимулировало протекание твердофазной реакции между кремнеземом и глиноземом с образованием муллита, а добавка порошка α-Al₂O₃ способствовала образованию титаната алюминия. Эти процессы изменяли фазовый состав, пористую и кристаллическую структуру композитов и повышали их физико-механические и теплофизические свойства.
  • Ескіз
    Документ
    Влияние параметров процесса электро-консолидации на генезис и эволюцию структуры систем на основе нано-ZrO₂
    (НТУ "ХПИ", 2012) Геворкян, Э. С.; Мельник, О. М.; Чишкала, В. А.
    Рассмотрены процессы структурообразования при горячем прессовании с пропусканием высокоамперного тока нанопорошков состава ZrO₂-n мас. % Al2O3 (n = 10, 20, 30) с топологическими признаками частиц гранулярного и чешуйчатого характера. Экспериментально установлено, что в зависимости от величины начального давления и соответственно стартовой плотности, а также скорости и равномерности нагрева объясняются разные значения относительной плотности полученных образцов одинакового состава при одинаковой температуре.