Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження еволюції змін на підприємстві: від стартапу до масштабованого бізнесу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Долина, Ірина ВолодимирівнаУ статті розглядається процес еволюції підприємства від етапу стартапу до повномасштабного масштабованого бізнесу. Основну увагу приділено аналізу ключових факторів, які впливають на трансформацію організаційних структур, управлінських підходів та стратегії розвитку на різних етапах зростання компанії. Автори описують основні виклики, з якими стикаються стартапи у фазі початкового розвитку, зокрема обмеженість ресурсів, пошук ринкової ніші та управління ризиками. Досліджено механізми, які допомагають підприємствам переходити до масштабування: впровадження ефективних бізнес-процесів,формування команди, адаптація до змін ринкових умов та використання інноваційних підходів у маркетингу та технологіях. Також у статті аналізуютьсяосновні стратегічні моделі, які забезпечують довгострокову конкурентоспроможність та стійкість бізнесу, включаючи стратегії диверсифікації, залучення інвестицій та автоматизації операцій. Практичні рекомендації базуються на прикладах успішних підприємств, які пройшли шлях від стартапу до масштабованого бізнесу. Розглянуто основні проблеми, які можуть виникнути в перехідний період від стартапу до масштабування бізнесу. Доведено, що подолання проблем і перемога в ринковій конкуренції вимагає, щоб підприємець і команда засновників: встановлювали та підтримували чітке почуття напрямку; позиціонували та перепозиціонували пропозицію відповідно до потреб розширеного ринку; розробляли та впроваджували внутрішні процеси для забезпечення реагування клієнтів; створили здібну та віддану управлінську команду, яка відповідаєстратегічному напрямку; впроваджували процеси прийняття рішень та інфраструктуру, що відповідають стадії розвитку; розбудовували фінансовий потенціал, орієнтований на ефективне використання наявних ресурсів; плекати культуру, яка відображає цінності, переконання та норми, що підтримують бізнес-мету; визнавали вразливі місця, властиві підприємству, що розвивається, і проактивно управляти ризиками. Це дослідження буде корисним для підприємців, менеджерів і дослідників, які цікавляться динамікою розвитку компаній та управлінням змінами на різних етапах життєвого циклу бізнесу.Документ Ефективність інноваційного підприємництва(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Синіговець, Ольга МиколаївнаВ статті визначаються основи ефективного управління інноваціями підприємств. Процес управління націлений на інновації забезпечує досягнення бажаних кінцевих результатів. З точки зору інновацій вибудовуються інвестування, управління персоналом, культура інновацій, система стимулів; реалізується різний набір інструментів і методів, наприклад краудсорсингові змагання ідей, внутрішній венчурний фонд, аналіз настрою клієнтів та інше. Підвищення інноваційних зусиль підприємства забезпечують гармонійні і системні заходи, корпоративний механізм інновацій. Виявлена необхідність постійного виміру стану реалізації інновацій з метою забезпечення максимальної їх ефективності. Визначено роль окремих показників в системі вимірювання і основні чинники їх визначаючі. Вимірювання відслідковує такі аспекти інновацій, як вихідні данні, пропускна здатність і результативність. Показники можуть оцінювати вкладення, процеси і їх контроль, результати. Проведено дослідження критеріїв оцінки ефективності інформаційний технологій. Пріоритетні в оцінці критерії пропонуються для впровадження при визна ченні КРІ збалансованої системи показників підприємства, також визначені зміни системи оцінки для цифрових підприємств. В сучасних умовах здійснення будь-якої діяльності повинна відповідати принципам ефективності. В статті досліджується оцінка ефективності проектів інноваційного підприємництва. Визначаються основні підходи, що використовуються зараз в оцінці ефективності інновацій, і можливість їх використання в оцінці ефективності стартапів. Статична і динамічна оцінки визначені як основні підходи, що застосовуються до оцінки ефективності інноваційних рішень. В результаті визначено складність застосування статичних показників і можливість при певних умовах динамічної оцінки ефективності рішень інноваційного підприємництва. Встановлено відмінні характеристики діяльності суб’єктів інноваційного підприємництва, які визначають вимоги і впливають на результати оцінки ефективності. Інноваційне підприємництво пов’язано з високим рівнем ризику і навіть невизначеністю. Комерціалізація ідей реалізується проходженням різних за змістом стадій, що визначають вимоги і обмеження до оцінки ефективності. Особливості реалізації різних етапів розвитку стартапів обумовлюють пошук нових підходів до оцінки ефективності. В статті визначені основні підходи оцінки ефективності стартапів, критерії ефективності впровадження проектів на основі інформаційних (цифрових) технологій.Документ Проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю інноваційних систем(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Шпак, Нестор Омелянович; Одрехівський, Микола Васильович; Литвин, Ірина Володимирівна; Залізна, Любов ВікторівнаУ статті проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) інноваційних систем (ІС) пропонується вирішувати шляхом формування відповідного фінансового механізму, який у роботі розглядається як сукупність валютних, фінансових та кредитних методів, інструментів та важелів впливу на ЗЕД ІС. Слід зауважити, що ефективний фінансовий механізм управління ЗЕД дуже важливий для національних інноваційних систем (НІС), оскільки надає їм можливість максимально ефективно використовувати наявний інноваційний потенціал. Налагоджений та чітко функціонуючий фінансовий механізм є важливою частиною системи ЗЕД НІС, тому його пропонується розглядати як систему фінансових відносин, яка, спираючись на світовий досвід, забезпечить реалізацію інтересів НІС у зовнішньоекономічних відносинах загалом. У статті акцентовано увагу на одному із гнучких і зовсім нових елементів НІС багатьох країн світу, що отримали назву стартапів. У статті побудовано організаційну структуру фінансового механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю інноваційних систем. У період глобальних трансформацій вони демонструють високу ефективність інноваційних процесів, випереджаючи навіть відомі мультинаціональні корпорації у гнучкості та швидкості впровадження інновацій. У статті досліджені особливості управлінської діяльності цих організацій, їх роль у формуванні НІС розвинутих країн світу, а також інституційні перешкоди НІС, що гальмують розвиток креативного підприємництва в Україні.Документ Model of primary pivots' prioritization in startups(NTU "KhPI", 2017) Kozina, Olga Andriivna; Stratiienko, Nataliia KostiantunivnaImportance and useful of primary pivots prioritization is grounded. It is shown that the selection of pivots is part of the experiment to confirm or disprove the primary hypotheses about the effect of the selected parameters on the development of the project. An analytical review of the methods for primary hypotheses formulating is carried out. The disadvantages of some methods of pivots prioritizing are analyzed. The necessity of separate preparation of hypotheses having qualitative and quantitative estimations of stakeholders is considered. A model-scheme of distinguish primary pivots on a set of static and dynamic ones is developed. Possibility to change the method of prioritizing pivots in next phases of the life cycle of a startup is accented.