Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Обґрунтування технологічних показників застосування газодифузійного катоду в електрохімічному синтезі розчинів гіпохлоритів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Рутковська, Катерина Сергіївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Гомозов, Валерій Павлович; Русінов, Олександр ІвановичДля удосконалення виробництва гіпохлориту натрію шляхом електролізу водного розчину хлориду натрію застосували газодифузійний електрод для реалізації деполяризації катодного процесу киснем повітря. У якості матеріалів для реалізації деполяризації катодного процесу на поруватому сітчастому струмопідводі були обрані: оксиди марганцю, оксиди кобальту, оксиди рутенію. Ці оксиди характеризуються низькою перенапругою в кисневій реакції. Оксиди обраних металів наносили на сітчастий струмопідвід методом термічного розкладу покривних розчинів. Газодифузійний електрод складався з футерованого титанового струмопідводу, диспергатора газу з поруватого графіту і зовнішнього сітчастого робочого елементу, на якому і відбувались катодні реакції. Одержання каталітично активного шару оксиднометалевих покриттів здійснювалось методом термічного розкладання покривних розчинів. Такий метод повністю відповідає вимогам, що пред’являються до малозношувальних оксиднометалевих електродів для електролізу водних розчинів хлориду натрію: можливість регулювання складу композиційного покриття в широкому діапазоні концентрацій компонентів. На вольт-амперних циклічних залежностях катодного процесу, для всіх досліджувальних матеріалів, спостерігаються визначені ділянки відновлення кисню та суміщеного відновлення кисню і виділення водню. Перша ділянка відновлення кисню спостерігається до рівноважних потенціалів водневої реакції (приблизно – 0,42 В). Швидкість відновлення кисню є невелика і складає 3…5 мА/см2. Різниці в ході вольт-амперної залежності не спостерігається через високу швидкість розгортки потенціалу, яка не призводить до збіднення розчину за киснем у випадку роботи катоду без подачі повітря. На другій ділянці (при потенціалах, що є більш негативним за рівноважний потенціал водневої реакції) спостерігається значне зростання швидкості катодної реакції за рахунок виділення водню. Кисень, при цьому, відновлюється на граничній густині струму. На третій ділянці (більше за – 1,5 В) швидкість катодного процесу практично повністю визначається швидкістю виділення водню. Вплив подачі повітря в газодифузійний катод спостерігається при порівнянні зворотнього ходу циклічних вольт-амперних залежностей. На поверхні сталевої сітки спостерігається зростання струму зворотного ходу в діапазоні потенціалів – 1,0 до 0 В. Що вказує на збільшення адсорбованих часток, що приймають участь в катодному процесі. Як було показано раніше, цей діапазон потенціалів відповідає 1-й і 2-й ділянкам одержаних залежностей на яких відбуваються переважне відновлення кисню. Тому, зростання струму зворотного ходу, при потенціалах позитивніших за 1,0 В, можна пояснити впливом адсорбції кисню на поверхні газопроникнених сітчаних сталевих катодів при подачі повітря. Додавання гіпохлорит-іону практично не впливає на густину струму на першій і другій ділянках вольт-амперних залежностей. Спостерігається зниження катодної густини струму при потенціалах, що є більш негативними від рівноважного потенціалу водневої реакції. Це вказує на певне гальмування процесу виділення водню. На третій ділянці густина струму теж зменшується. Це вказує на те, що гіпохлорит-іони у кількості 0,08 моль дм3 не приймають участь у катодному відновленні. Рекомендованою густиною струму, для досліджуваної конструкції газодифузійного катоду, є 15 мА/см2 при температурі 291…293 К. Катодне відновлення гіпохлорит-іонів, за цих умов, знижується на 55…60 %.Документ Анализ конструкции и испытание рабочей зоны роторно-кавитационного активатора(НТУ "ХПИ", 2018) Фесенко, Анатолий Владимирович; Басова, Евгения Владимировна; Иванова, Марина Сергеевна; Евсюкова, Фатима Магометбиевна; Забара, Александр СергеевичВ статье приведены результаты анализа эффективности используемых элементов конструкции первой камеры роторно-кавитационного активатора РКА-02-11 и режимов ее работы по интенсивности тепловыделения. На основе методики анализа энергетических характеристик роторных гидродинамических активаторов, проведена оценка эффективности установки по энергоёмкости гидродинамического воздействия на рабочую технологическую среду. Анализ аппаратных средств и активации рабочих технологических жидкостей выполнен с учетом распределения энергии в рабочей зоне гидродинамических кавитационных установок.Документ Использование проточных кавитационных активаторов для повышения эффективности СОЖ(НТУ "ХПИ", 2015) Фесенко, Анатолий Владимирович; Хицан, Валерий Дмитриевич; Скидан, Наталия ПавловнаВ статье предложен способ активации СОЖ в проточных гидродинамических устройствах, позволяющий выполнять интенсивное перемешивание и квитанционную обработку эмульсий, как на стадии ее приготовления, так и при восстановлении. Дан анализ процессам, происходящим при прохождении потока через щелевые смесители и квитанционные насадки. Разработан стенд для экспериментального исследования параметров потока при постоянной энергии на входе. Проведено экспериментальное исследование проточных смесителей и квитанционных насадок, на основании которого разработана установка для круглошлифовального станка, обеспечивающая получение гомогенной и мелкодисперсной СОЖ.Документ Анализ энергетических характеристик роторных аппаратов для гидродинамической активации гидкостей(НТУ "ХПИ", 2015) Фесенко, Анатолий ВладимировичВ статье предложена методика анализа энергетических характеристик роторных гидродинамических активаторов, которая позволяет на стадии предварительного выбора устройств по данным рекламных проспектов и статей определить их ориентировочную эффективность, проанализированы однотипные конструкции гидродинамических устройств по энергоемкости гидродинамического воздействия на рабочую среду. В качестве примера выполнена сравнительная оценка распределения затрат энергии в насосах, предназначенных для перекачивания жидкой среды, и в роторно-пульсационных аппаратах (РПА), используемых для гидродинамической активации. При определении эффективности РПА рассматривается количество энергии, затрачиваемое непосредственно на гидродинамическое и кавитационное воздействие на продукт.Документ Обладнання для активації води пневмо-магнітною кавітаційною обробкою(НТУ "ХПІ", 2011) Шевчук, Л. І.; Афтаназів, І. С.; Строган, О. І.Приведено опис нового методу пневмо-магнітної кавітаційної обробки води та рідин і реалізуючого його обладнання. Завдяки сумарному потужному енергетичному впливу на оброблюване середовище магнітного та кавітаційного полів метод забезпечує ефективну активацію води, знезараження її біологічного забруднення. Метод передбачає обробку води та водних субстанцій у неперервному режимі із високою продуктивністю.Документ Особенности обработки жидкостей в роторных активаторах(НТУ "ХПИ", 2012) Фесенко, Анатолий Владимирович; Любимый, Юрий Николаевич; Гасанов, Магомедэмин ИсамагомедовичПредложена структура оценки эффективности активации в роторных гидродинамических установках при обработке жидкостей. Разработана методика расчета затрат энергии в рабочей зоне. Эффективность установок предлагается определять по удельной энергии, затрачиваемой на тепловыделение.Документ Разрядно-импульсная технология обработки порошков(НТУ "ХПИ", 2014) Зайченко, А. Д.; Сизоненко, О. Н.; Шерегий, Е. М.; Липян, Евгений Васильевич; Торпаков, А. С.; Присташ, Н. С.; Трегуб, В. А.Рассмотрены возможности разрядно-импульсной технологии обработки порошков разного состава с целью их диспергирования, активации, инициации структурно-фазовых превращений, синтеза порошковой шихты для создания материалов с повышенными физико-механическими свойствами. Для исследуемых порошков металлов, твердых и сверхтвердых материалов установлены режимы обработки, обеспечивающие требуемый уровень дисперсности и необходимый фазовый состав.